Справа   № 22ц-2533,200б р.                                            Головуючий в І інстанції

Миргород B.C.

Категорія 41         Доповідач: Бауль Н.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

2006 року листопада місяця «28» дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого       - Бауль Н.М.

Суддів                        - Бездрабко О.В., Гаркуші В.О.

при секретарі     - Дягілєвій В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 21 серпня 2006 року у справі

за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

встановила:

Рішенням Бериславського районного суду від 21 серпня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким задовольнити її позовні вимоги, зазначаючи, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, дав невірну оцінку обставинам справи.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів, передбачених ст.303 УПК України, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що 13.12.2004 року біля кафе-бару по вул. 1 Травня м. Берислава, приблизно о 20 годині, в яму біля кафе впав чоловік позивачки, не зміг самостійно піднятись на поверхню, змерз, внаслідок чого помер від переохолодження тіла.

Згідно ст.1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Судом встановлено, що відповідачу належить кафе, яке з однієї сторони знаходиться в стадії будівництва, проводилось в грудні 2004 року демонтаж фундаменту, а тому розташування ями на будівельному майданчику не може бути порушенням будівельних норм і правил.

Яма, в яку потрапив ОСОБА_3, виникла при розвантаженні після, внаслідок дії атмосферних факторів, була в цей же день накрита плитою-шитом, огороджена дротом, на якому почеплені червоні лос кутки тканини.

Біля приміщення кафе, будівництва, доріжка проходу від кафе до вулиці освітлюється стаціонарними лампами на стовпах. Крім того, поруч з кафе розташована автостанція міжгородня, ринок та проїзний міст, які вночі також освітлюються.

Зазначені обставини підтверджені поясненнями свідків, зокрема свідка ОСОБА_4, допитаного колегією суддів на підставі ч.2 ст.ЗОЗ ЦПК України.

На ці обставини посилається прокурор у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2.

Згідно ст.ст. 10,60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивачка не надала доказів порушення відповідачем законів та нормативних актів про охорону праці, будівельних норм і правил, саме по собі падіння в яму в неналежному місці (будівництві), не може бути підставою для цивільної відповідальності, а тому суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не підтверджені вимогами закону та не містять в собі підстав для скасування судового рішення, а тому підлягають відхиленню, як такі, що висновки суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.ЗОЗ, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Вериславського районного суду від 21 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий: Н.М.Бауль