Справа № 22ц-2563,2006 р.                                              Головуючий в І інстанції

Циганій C.I.

Категорія 41      Доповідач: Бауль Н .М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

2006 року грудня місяця «07» дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого       - Бауль Н.М.

Суддів                        - Бездрабко О.В., Гаркуші В.О.

при секретарі     - Шевардіній К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою

Відкритого акціонерного товариства

«Херсонський бавовняний комбінат»

на рішення

Дніпровського районного суду м.Херсона

від   01  серпня 2006 року у справі

за позовом

ОСОБА_1

до

Відкритого акціонерного товариства

«Херсонський бавовняний комбінат»

про оплату часу простою, -

встановила:

В березні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вище зазначеним позовом, посилаючись на те, що протягом тривалого часу працює у відповідача, на протязі 2003-2006 років з різних виробничих причин в цеху, де вона працює, мали місце простої, однак оплата часу простою не проводилася.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 01 серпня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» на користь позивачки 1200 грн. та 51 грн. судових витрат в доход держави.

Не погоджуючись з рішенням суду ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених в суді першої інстанції позовних вимог, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Із матеріалів справи вбачається і це встановлено' судом, що у період 2003-2006 років працівники ВАТ «ХБК», в тому числі і позивачка, направлялись у відпустки з ініціативи адміністрації підприємства, які були викликані виробничою необхідністю, при цьому заяви про надання відпустки останній адміністрації підприємства не

подавала. Згідно ст. 113 КЗгіП України, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розрядку (окладу);

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що мав місце простій не з вини працівника, тобто -зупинення роботи, викликане відсутністю організації або технічних умов, необхідних для виконання роботи, і оплата його повинна бути проведена відповідно до вимог ст.113 КЗпП України, з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду.

Доводи апеляційної скарги про те, що мали місце відпустки з ініціативи адміністрації, оплата за які проведена згідно наказу по комбінату НОМЕР_1 (67 % тарифної ставки, діючої на 01.02.1996 p.), а не простій, колегія суддів до уваги не приймає як такі, що висновки суду не спростовують, оскільки з 18 листопада 2000 року надання відпусток з ініціативи адміністрації Законом України «Про відпустки» не передбачено.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в тій її частині, що суд у своєму рішенні не вказав, що розрахунок стягненої суми проведено без утримання податків та інших обов'язкових платежів і таким чином суд не виконав положень п.б Постанови №13 Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про працю», якими зобов'язано суди зазначити про це в резолютивній частині.

Оскільки, зазначена обставина не є підставою для зміни чи скасування рішення суду, колегія суддів вважає за можливе його резолютивну частину доповнити вказівкою про стягнення сум оплати простою без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

В іншій частині рішення не перевірялось в зв'язку з не оскарженням.

Керуючись ст.ст.ЗОЗ, 307, 308, 314 ЦПК України, - колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 01 серпня 2006 року залишити без змін.

Доповнити резолютивну частину рішення вказівкою про стягнення з відповідача на користь позивача суми оплати простою, яку визначено без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий