Справа   № 22ц-2590  2006 р.                             Головуючих! в І інстанції

Стамбула М.І

Категорія 41        Доповідач; Вадзінський П.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

07 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:                                                     Прокопчук Л.П.,

Суддів:                                                                  Вадзінського П.О.,

Воронцової Л. П.,

при секретарі        ЛоговськомуВ.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 09 серпня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» про стягнення оплати за час простою та сплату страхових внесків до Пенсійного Фонду України, -

встановила:

20 липня 2006 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що він працює у відповідача більше 33 років. На посаді слюсара-ремонтника 5-го розряду. Через простої підприємства з незалежних від працівників причин позивач не працював, однак відповідач не провів оплату часу простою. Крім того, ВАТ «ХБК» не сплачує до Пенсійного Фонду страхові внески, в зв'язку з чим вона фактично є незастрахованою.

У судовому засіданні позивач змінив розмір позовних вимог і відмовився від вимог сплати внесків до Пенсійного Фонду України , просив суд стягнути з відповідача мінімальний розмір оплати часу простою з виробничих причин за останні три роки, згідно даної відповідачем довідки про оплату відпусток з ініціативи адміністрації в сумі 3061,58 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду від 09 серпня 2006 року заявлені позовні вимоги позивача задоволені. З ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» на користь ОСОБА_1 стягнуто 3061,58 грн. в рахунок погашення оплати за час простою за період з 01.08.2003 року по 01.08.2006 року., а також 51 гривню судових витрат на користь держави.

Не погоджуючись з рішенням суду, ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову, зазначаючи, що рішення суду не відповідає вимогам закону та зібраним по справі доказам.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обгрунтованість ухваленого рішення у визначених законом межах, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що за період роботи позивача у відповідача не з вини працівників підприємство простоювало. Як правильно зазначив у своєму рішенні суд згідно ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Тому на думку колегії, стягуючи на користь позивача ОСОБА_1 за час простою за період його роботи на підприємстві з 01.08.2003 по 01.08.2006 роки 3061,58 грн., суд постановив законне та обґрунтоване рішення.

Колегією не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що позивач у цей час знаходився у частково оплачуваній відпустці за ініціативою підприємства, а тому таку відпустку на думку ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» не можна вважати простоєм, оскільки такі доводи скарги не грунтуються на законі.

У відповідності до ч.2 ст. 26 Закону України «Про відпустки», ч.З ст. 84 КЗпП України підприємство мало право у разі простою підприємства по незалежним від працівників причинам надавати відпустки без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням лише до листопада 2002 року.

Таким чином, продовжуючи надавати працівникам відпустки без збереження заробітної плати після вказаної дати ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» діяв з порушенням вимог трудового законодавство.

Оскільки такі відпустки надавалися у зв'язку з відсутністю на підприємстві роботи, тобто не з вини працівників, то зазначений час є простоєм, який має оплачуватись згідно до вимог ст. 113 КЗпП України.

В той же час колегія судців погоджується з доводами апеляційної скарги в тій її частині, що суд у своєму рішенні не вказав, що розрахунок стягненої суми проведено без утримання податків та інших обов'язкових платежів і таким чином суд не виконав положень ч.5 п.6 Постанови № 13 Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про працю», якими зобов'язано суди зазначати про це в резолютивній частиш рішення.

Оскільки вищевказаним доповненням суть рішення не змінюється, то рішення суду має бути лише доповнене вищезазначеними словами.

Постановлене} судом першої інстанції рішення відповідає вимогам закону, тому підстав для задоволення апеляційної скарги про скасування рішення суду немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА;

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» відхилити, а рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 09 серпня 2006 року залишити без зміни, доповнивши його, після цифр і слів «3061 грн. 58 коп.», словами «без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів».

Ухвала набирає законтеї сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий: