Справа   №  22ц-2424,2006 р.                                          Головуючий в І інстанції

Ратушна В.О.

Категорія 41         Доповідач: Цуканова LB.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2006 року грудня місяця «04» дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого             - Капітан І.А,

Суддів                        - Цуканової І.В., Колісниченка А.Г.

при секретарі       - Яценко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою

Відкритого акціонерного товариства

«Херсонський бавовняний комбінат»

на рішення

Дніпровського районного суду м.Херсона

від 27 липня 2006 року у справі

за позовом

ОСОБА_1

до

Відкритого акціонерного товариства

«Херсонський бавовняний комбінат»

про стягнення заборгованості по заробітній платі, оплату часу простою, -

встановила:

В квітні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вище

зазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалася на те, що

протягом тривалого часу працює у відповідача, на протязі 2003-2006

років з різних виробничих причин в цеху, де вона працює, мали місце

простої, однак оплата часу простою у відповідності до вимог ст. 113 КЗпП

України, не проводилася. Внаслідок нерегулярної виплати заробітної плати

утворилася заборгованість.              .

В добровільному порядку провести зазначені оплати відповідач відмовляється.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 27 липня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» на користь позивачки за час простою 3341,61 грн. та 286 грн. 61 коп. в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі, 51 грн, судових витрат в доход держави.

Не погоджуючись з рішенням суду, ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати в частині оплати простою, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу відхилити за необґрунтованістю, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та

2

заявлених в суді першої інстанції позовних вимог, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що у період 2003-2006 років працівники ВАТ «ХВК», в тому числі і позивачка, направлялись у відпустки з ініціативи адміністрації підприємства, які були викликані виробничою необхідністю, при цьому заяви про надання відпустки останній адміністрації підприємства не подавала /а.с. 25-59/.

На підставі наведеного суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що мав місце простій не з вини працівника, тобто -зупинення роботи, викликане відсутністю організації або технічних умов, необхідних для виконання роботи, і оплата його повинна бути проведена відповідно до вимог ст. 113 КЗпП України, з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду.

Доводи апеляційної скарги про те, що мали місце відпустки з ініціативи адміністрації, оплата за які проведена згідно наказу по комбінату НОМЕР_1 (67 % тарифної ставки, діючої на 01.02.1996 p.), а не простій, колегія суддів до уваги не приймає як такі, що висновки суду не спростовують, оскільки з 18 листопада 2000 року надання відпусток з ініціативи адміністрації Законом України «Про відпустки» не передбачено.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що присуджена до виплати працівникові сума визначена судом без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів є обґрунтованими, оскільки рішення суду в цій частині ухвалено без дотримання вимог п.б Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».

Оскільки, зазначена обставина не є підставою для зміни чи скасування рішення суду, колегія суддів вважає за можливе його резолютивну частину доповнити вказівкою про стягнення сум оплати простою без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

Оскільки рішення суду в частині стягнення заборгованості по зарплаті не оскаржується, то судова колегія йому юридичної оцінки в цій частині не дає.

Керуючись ст.ст.ЗОЗ, 307, 308, 314 ЦПК України, - колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 27 липня 2006 року залишити без змін.

Доповнити резолютивну частину рішення вказівкою про стягнення з відповідача на користь позивача сум оплати простою та заборгованості по виплаті заробітної плати, які визначено без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.