Єдиний унікальний номер 0508/9270/12 Номер провадження 22-ц/775/1408/2014
Головуючий в 1 інстанції Орєхов О.І.
Категорія 51 Доповідач: Іванова А.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого ЛІСОВОГО О.О.,
Суддів: КІЯНОВОЇ С.В., ІВАНОВОЇ А.П.,
При секретарі Ганжела М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку
справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2
на заочне рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 27 березня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий урожай» про визнання наказів та звільнення незаконними, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Заочним рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 27 березня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий урожай» про визнання наказів та звільнення незаконними, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди задоволені частково.
Наказ виконуючого обов'язки директора товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий урожай» № 345-12 від 18.06.2012 року «Про скорочення штату працівників» визнано незаконним.
Наказ виконуючого обов'язки директора товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Золотий урожай» № 350-12-К від 20.06.2012 року «Про звільнення з роботи» в частині звільнення ОСОБА_1 визнано незаконним.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді вантажника складу готової продукції товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий урожай».
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий урожай» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 5149,32 грн., моральну шкоду в розмірі 1000грн., а всього 6149,32грн. вирішено питання про судові витрати.
Ухвалою Ворошиловського районного суду м.Донецька від 27.03.2013 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Торговий Дім «Золотий урожай» про перегляд заочного рішення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, діючий від імені ОСОБА_1, просить рішення суду змінити в частині стягнутої суми середнього заробітку, та стягнути з відповідача на користь позивача суму середнього заробітку 21473грн.76коп., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та морального права.
Позивач, звернувшись з позовом до ТОВ «Торговий дім «Золотий урожай», зазначив, що з 25 листопада 2011 року він працював у ТОВ «Торговий дім «Золотий урожай» на посаді вантажника. 18 червня 2012 року відповідачем видано наказ № 345-12 про скорочення штату працівників, змін до штатного розпису та виведення із штатного розпису посади вантажника. 19 червня 2012 року його було офіційно попереджено про звільнення, яке згідно з наказом № 345-12 від 18 червня 2012 року мало відбутися з 22 серпня 2012 року. 20 червня 2012 року відповідач видав наказ № 350-12-к «Про звільнення з роботи», яким звільнив позивача із займаної посади, з посиланням лише на його особисту заяву про звільнення у зв'язку зі скороченням штату. При оформленні трудової книжки зроблено запис про звільнення на підставі п. 1 ст.40 КЗпП України. Позивач вважає наказ № 345-12 від 18 червня 2012 року «Про скорочення штатів» незаконним, оскільки з нього не вбачається визначеного законом порядку проведення змін в організації виробництва та праці, а також підтвердження такої обставини, як ухвалення рішення про зміни в організації виробництва та праці відповідним компетентним та повноважним органом ТОВ «ТД «Золотий урожай». Зазначає також, що подана ним заява про звільнення з посади у зв'язку із скороченням чисельності та штатів не передбачена діючим законодавством, оскільки сама по собі процедура скорочення штату є розірванням трудових відносин з ініціативи роботодавця, а не працівника. Будь-яка інша робота йому запропонована не була, відомості до Центру зайнятості про його працевлаштування направлені не були, що є порушенням передбачених законом гарантій при звільненні з підстав скорочення штату працівників. Просив визнати незаконним наказ № 345-12 від 12 червня 2012 року про скорочення штату, визнати факт порушення вимог ст.ст. 40,42,49-2 КЗпП України, визнати незаконним наказ № 350-12 від 20 червня 2012 року про його звільнення, поновити на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 5 149,32 грн. та моральну шкоду в розмірі 3 000 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Представник відповідача надав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з заміною представника відповідача. Але, апеляційний суд вважає, що така причина не є поважною в розумінні вимог закону, крім того, доказів того, що дійсно відбулась заміна представника відповідача саме по цій справі на цей час не надано.
Заслухавши доповідь судді, позивача та його представника ОСОБА_2, які просили задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, заочне рішення суду підлягає зміні в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Враховуючи зазначене, апеляційним судом перевіряється законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції по цій справі лише в частині стягнення на користь ОСОБА_1 розміру втраченого заробітку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав у межах місячного строку, з 22.08.20012 року зі штатного розпису відповідача не було виведено підрозділ - склад готової продукції Хлібозаводу№1, не було затверджено штатний розпис з урахуванням виключених зі штатного розпису посад і професій в зв'язку із скороченням штату, крім того, відповідачем не надано жодного доказу того, що позивачу було запропоновані вакантні посади, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу, а тому не можна вважати, що відповідачем було дотримано вимог ч.3 ст. 49-2 КЗпП України.
Зазначене судове рішення в частині визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу не відповідає вимогам законності і обґрунтованості, в зв'язку із чим підлягає зміні, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що з 25 листопада 2011 року позивач працював у відповідача вантажником (а.с16).
18 червня 2012 року відповідачем ТОВ «ТД «Золотий урожай видано» наказ №345-12 про скорочення штату працівників, яким наказано внести з 22.08.2012 року зміни до штатного розпису ТОВ «ТД «Золотий урожай», вивести із штатного розпису підрозділ - склад готової продукції Хлібозаводу № 1 Донецького виробничого майданчику; та повідомити працівників, що підлягають скороченню не менш чим за 2 місяця до передбачуваного вивільнення (а.с. 8, 36).
З додатку № 1 наказу № 345-12 від 18.06.2012 року вбачається, що в переліку вивільнюваних зі штатного розпису підприємства посад наявна посада вантажника, яку займав позивач ОСОБА_1 (а.с 10).
19 червня 2012 року позивача під підпис було офіційно попереджено про очікуване звільнення, яке згідно зі змістом наказу № 345-12 від 18.06.2012 року мало відбутися з 22.08.2012 року (а.с.17).
20 червня 2012 року відповідач видав наказ № 350-12-к «Про звільнення з роботи», яким, серед іншого, звільнив позивача ОСОБА_1 із займаної посади за скороченням чисельності до спливу 2-х місячного строку за ст. 40 ч.1 КЗпП України, в якості підстави звільнення зазначена особиста заява, наказ № 345-12 від 18.06.2012 року (а.с. 11-14).
З трудової книжки серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 звільнений 20.06.2012 року за скороченням чисельності на підставі п.1 ст.40 КЗпП України (а.с. 16).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 32 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року, у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи, невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року N 348).
Згідно з абз3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.
Відповідно до п.5 розд. IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).
Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку передбачені види виплат, які підлягають врахуванню, і які не підлягають врахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.
З довідки ТОВ «ТД «Золотий Урожай» про середню заробітну плату ОСОБА_1 вбачається, що кількість календарних днів у розрахунковому періоді за квітень 2012 року становить 30, у травні 2012 року - 31. При цьому, нарахована заробітна плата, з якої сплачувались страхові внески за розрахунковий період становить: у квітні 2012 року - 3867грн. 93 коп., у травні 2012 року - 3773грн.88коп. (а.с. 18, 292).
Таким чином, на підставі абз.2 п.8 Порядку середньоденна заробітна плата за розрахунковий період складає 155грн.96коп., виходячи з розрахунку: (3867грн. 93коп. + 3773грн. 88коп.) / 49днів (фактична кількість робочих днів).
За період з 21.06.2012 року по 30.06.2012 року кількість робочих днів становить 7 днів.
За період з 01.02.2014року по 04.02.2014року кількість робочих днів складає 2 дні.
Відповідно до Листа Міністерства соціальної політики України від 23.08.2011р. №8515/0/14-11/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2012 рік» кількість робочих днів у липні 2012 року становить 22дн., у серпні 2012 р. - 22дн., у вересні 2012 р.- 20 дн., у жовтні - 23дн., у листопаді - 22дн., у грудні 2012р. - 21дн.
Відповідно до Листа Міністерства соціальної політики України від 21.08.2012р. №9050/0/14-12/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік» кількість робочих днів у 2013 році становить 251дн.
Таким чином, кількість робочих днів в період вимушеного прогулу з 21.06.2012 року по 27.03.2013 року становить 196 днів.
Заробітна плата за період вимушеного прогулу становить 155грн. 96коп. х 196 днів = 30 568, 16 грн.
Стягуючи середній заробіток за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції вказаних вимог не врахував, та стягнув середній заробіток, виходячи з виплат за останні шість календарних місяців роботи.
Тому рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України апеляційний суд -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, задовольнити.
Заочне рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 27 березня 2013 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий урожай» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за період вимушеного прогулу в розмірі 30 568, 16 грн. з відрахуванням обов'язкових податків та платежів.
Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий урожай» на користь держави судовий збір у розмірі 305,68грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: