Справа №22- 10173 /2006р. Головуючий в 1 інстанції Зайченко С.В.
Категорія- 41 Доповідач Дем*яносов М.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого Рибалко Л.І. Судів Новікової Г.В., Дем*яносова М.В.
При секретарі Коваленко Т.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства „ Горлівськтепломережа" ( далі ЗАТ) та представника позиивача ОСОБА_1-ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від ЗО червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ „ Горлівськтепломережа" про стягнення заборгованості по заробітній платі, серднього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в обсязі апеляційної скарги досліджені по справі докази, суд-
ВСТАНОВИВ :
ЗАТ „ Горлівськтепломережа"оспорює обгрунтованість рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 30 червня 2006 , яким було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1. і
стягнуто з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 1288 грн.77 коп, і моральну шкоду в сумі 300 грн. і ставить питання про його зміну.
Доводи скарги зводяться до того, що при розгляді справи суд першої інстанції не повно з*ясував обставини справи, які мають значення для вирішення спору, постановив рішення з порушенням норм матеріального права ,стягуючи з ЗАТ „ Горлівськтепломережа" середній заробіток за час затримки розрахунку не вірно, в порушення вимог діючого законодавства, а саме постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 8.02.1995 року „ Про
порядок нарахування середнього заробітку" ( далі „ Порядок") провів розрахунок середньденного заробітку ОСОБА_1, встановивши, що він склалдає 22 грн.61 коп. , тому безпідставно стягнув 1288 грн.77 коп. і моральну шкоду в сумі 300 грн.. Вважають, що затримка розрахунку сталася не з їх вини , а у зв*язку з тяжким фінансовим станом підприємства, тому просили стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 931 грн. 38 коп. і відмовити в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі представник позивача- ОСОБА_2. оспорює рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні позову про оплату в надурочний час. Вважає, що суд не застосував норми ст. 106 КЗпП України, якою передбачено, що кромпенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу недопускається , однак суд першої інстанції на це увагу не звернув. Просив рішення суду ска сувати. Постановити нове, яким задовольнити вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ЗАТ „ Горлівськтепломережа" підлягає частковому задовленню, скарга представника позивача відхиленню, а рішення суду зміні з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно було встановлено, що позивач знаходився в трудових правовідносинах з ЗАТ „ Горлівськтепломережа" з 1987 року ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно наказа №НОМЕР_1 позивач букв звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Заборгованість по заробітній платі в сукмі 200 грн.74 коп. була виплачена позивачеві, вже після звільрнення лише 13 лютого 2002 року.
Встановивши, що з вини відповідача ОСОБА_1. не була своєчасно , в передбачені ст. 116 КЗпП України строки, сплачена заробітна плата суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що відповідач повинен сплатити позивачеві його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто за 57 робочих днів.
Однак сам розрахунок середньоденного заробітку не навів, безпідставно встановив, що він складає 22 грн.61 коп. J той час, як згідно „ Порядка" затвердженого постановою Кабінету Мініс трів України №100 від 08.02.1995 року середньоденна заробітна плата повинна розраховуватися виходячи із його заробітку за два місяці , які передували звільненню, а саме виходячи із заробітку за вересень, жовтень 2001 року, шляхом діління заробітної плати за фактично відпрацьований час на кількість відпрацьованих днів. Враховуючи, що за вказані два місяці позивач відпрацював, шише один день, його середньоденна заробітна плата скаладає 16 грн.34 коп., тому за
затримку розрахунку підлягає стягненню за 57 днів сума 931 грн.38 коп. ( 16.34 грн.х57 днів = 931 грн.38 коп.), тому рішення суду в цій частині слід змінити.
Встановивши, що відповідачем були порушені трудові права ОСОБА_1 суд першої інстанції прийшов до обгурнтованого висновку, що підлягають задоволенню і вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, розмір стягнутої моральної шкоди відповідає фактичним обставинам справи, характеру та тривалості моральних страждань, а також принципу розумності і справедливості.
Судом першої інстанції, превірялися доводи позовної заяви про недоплату роботи ОСОБА_1 в надурочний час і не знайшли свого підтвердження. Навпаки судом першої інстанції вірно було встановлпено, що позивачеві за роботу в надурочний час надавалися відгули, з чим він погоджувався і під час роботи проти цього не заперечував. За період 1999 -2002 року переплата склала за одну годину, тому суд обгрунтовано відмовив позивачеві в задовленні його вимог, тому доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження і не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1п.З ст. 307, 309, 313, 315
ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1-ОСОБА_2 Генадія Миколайовича відхилити.
Апеляційну скаргу ЗАТ „ Горлівськтепломережа" задовольнити частково. Рішення Центрально -Міського районного суду м. Горлівки Донецької області змінити. Стягнути з ЗАТ „ Горлівськтепломережа" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 931 грн. 38 коп. ( дев*ятьсот тридцять одна грн.38 коп.).
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її
проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку
безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.