Єдиний унікальний номер 257/11229/13-ц Номер провадження 22-ц/775/12330/2013
Справа № 22ц - 775/12330/2013 року Головуючий в 1 інстанції Лях М.Ю.
Категорія 57 Доповідач: Іванова А.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого ЛІСОВОГО О.О.,
Суддів: БЕЗРУЧЕНКО Ю.О., ІВАНОВОЇ А.П.,
При секретарі Люліній Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку
справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Київського районного суду м.Донецька від 18 листопада 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м.Донецька, третя особа ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією родиною, зобов'язання виплатити одноразову допомогу та за позовною заявою ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м.Донецька, третя особа ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією родиною та зобов'язати виплатити одноразову допомогу, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Київського районного суду м.Донецька від 18 листопада 2013 року позовну заяву ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м.Донецька, третя особа ОСОБА_1, про встановлення факту проживання однією родиною, зобов'язання виплатити одноразову допомогу задоволено частково та зобов'язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м.Донецька призначити ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, одноразову допомогу в розмірі п'ятирічного заробітку загиблого на виробництві ОСОБА_4, позовну заяву ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м.Донецька, третя особа ОСОБА_2, про встановлення факту проживання однією родиною та зобов'язання виплатити одноразову допомогу задоволено частково: встановлено факт сумісного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_4, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1, в період часу з червня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року однією сім'єю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що суд при ухваленні рішення порушив норми діючого матеріального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що не є правильним висновок суду про покладення обов'язків на відповідача призначити страхову виплату ОСОБА_2, тобто представнику неповнолітньої, а не доньці потерпілого - ОСОБА_3 Зазначено, що вона є членом родини померлого та з 2008 року постійно проживала з ним, що свідчить про те, що вона має право на отримання одноразової страхової допомоги сім'ї загиблого в розмірі не менше п'ятирічного заробітку потерпілого. Судом помилково застосовано вимоги ст.33 ЗУ «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», оскільки вона не претендує на отримання щомісячних страхових виплат. Крім того, зазначено, що висновок суду про необхідність надати копію свідоцтва про шлюб є помилковим через те, що у такому разі у неї була б відсутня необхідність звертатись до суду для встановлення факту проживання однією сім'єю. Положення Сімейного кодексу фактично прирівнюють осіб, які спільно проживали, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки відносно один одного, за обсягом прав та обов'язків до осіб, які перебувають в шлюбі, зареєстрованому у відділах РАЦС.
Позивач ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, звернулась до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м.Донецька, третя особа ОСОБА_1, про встановлення факту проживання однією родиною ОСОБА_3 з її батьком ОСОБА_4 на день смерті останнього, зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м.Донецька призначити та виплатити їй в інтересах неповнолітньої доньки одноразову допомогу в розмірі п'ятирічного заробітку загиблого на виробництві ОСОБА_4 В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 23 липня 2013р. під час виконання трудових обов'язків в ТОВ "Ексіменерго" ПЕК був смертельно травмований працівник підприємства ОСОБА_4 09.08.2013 року по факту нещасного випадку на виробництві комісією з спеціального розслідування складений акт про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 за №12. Цей нещасний випадок поставлений на облік у відділенні Фонду від нещасних випадків на виробництві у Київському районі м.Донецька за місцем знаходження підприємства. Відповідач при розгляді справи загиблого ОСОБА_4 дійшов висновку, що одноразова допомога в розмірі п'ятирічного заробітку загиблого, яка повинна виплачуватися членам сім'ї загиблого відповідно до пункту 7 статті 34 Закону, по даному страховому випадку нікому не призначається, оскільки не визначені особи, які входять до кола членів сім'ї загиблого ОСОБА_4 Вона не згодна з такими висновками Фонду, оскільки вона і загиблий ОСОБА_4 проживали разом постійно однією сім'єю з 1999 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась донька ОСОБА_3. В період з 30 серпня 2007 року по 17.02.2009 року вона з загиблим перебувала у зареєстрованому шлюбі. Після розірванні шлюбу спору щодо визначення місця проживання доньки між ними не було, тому за взаємною згодою між ними було вирішено, що їх донька бути проживати разом з нею за адресою: АДРЕСА_2. Факт того, що ОСОБА_3 є донькою загиблого ОСОБА_4, - відповідач під сумнів не ставить, тому цей факт не потребує доказуванню. У загиблого інших дітей немає, новий шлюб не реєстрував. Її неповнолітня донька ОСОБА_3, яка є донькою загиблого на виробництві ОСОБА_4, є членом його сім'ї і має право на отримання одноразової допомоги у розмірі п'ятирічного заробітку загиблого. Просила позов задовольнити.
19 вересня 2013 року третя особа ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Київському районі м.Донецька, третя особа: ОСОБА_2, про встановлення факту сумісного проживання її та ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, у період часу з червня 2008 року по 23.07.2013 року однією сім'єю, а також зобов'язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у Київському районі м.Донецька сплатити їй п'ятирічну страхову виплату на сім'ю, мотивуючи заявлені вимоги тим, що з червня 2008 року вона проживала з померлим однією родиною, вела спільне з ним господарство, мали сумісний сімейний бюджет. Від сумісного проживання дітей у них немає, але з ними проживав її син від першого шлюбу. Фактично вони проживали за вищезазначеною адресою, проте ОСОБА_4 був зареєстрований за місцем проживання її матері - ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3. Все їх сумісне життя ОСОБА_4 працював на вугільних підприємствах Донецької області, його дохід був основним і постійним джерелом коштів існування їх сім'ї і її зокрема. ІНФОРМАЦІЯ_3. на ТОВ "Ексименерго" ТЕК трапилась аварія, в наслідок якої її фактичний чоловік - ОСОБА_4 загинув, виконуючи свої трудові обов'язки. Встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_4 їй необхідно для отримання одноразової допомоги сім'ї загиблого на виробництві. Просить позов задовольнити повністю.
Заслухавши доповідь судді, позивача ОСОБА_2, яка заперечували проти доводів апеляційної скарги, апелянта ОСОБА_1, яка підтримала доводи апеляційної скарги, представника відповідача Чуріної Л.В., апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 в частині зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, одноразову допомогу в розмірі п'ятирічного заробітку загиблого на виробництві ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. При цьому судом першої інстанції зазначено, що встановлення факту проживання однією родиною ОСОБА_3 з її батьком на день смерті останнього задоволенню не підлягають, оскільки належність дитини до сім'ї своїх батьків визначено Сімейним кодексом та додаткового встановлення не вимагає.
Висновок суду першої інстанції в цій частині є обґрунтованим та законним, оскільки встановлено, що неповнолітня ОСОБА_3 є донькою загиблого ОСОБА_4, про що свідчить копія Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.9), а тому у відповідності до вимог ч.7 ст. 34 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» має право на отримання одноразової допомоги у розмірі не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовно нелогічності висновку суду про зобов'язання ФСС призначити одноразову допомогу в розмірі п'ятирічного заробітку загиблого на користь ОСОБА_2, а не неповнолітньої ОСОБА_3 не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки у відповідності до ч.1 ст.39 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині встановлення факту сумісного проживання однією родиною з ОСОБА_4 в період часу з червня 2008року по ІНФОРМАЦІЯ_3., суд першої інстанції виходив з доведеності факту проживання однією сім'єю ОСОБА_4 та ОСОБА_1.
Вказаний висновок суду першої інстанції є правильним.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в суді першої інстанції, ОСОБА_4 працював у ТОВ "Ексіменерго" ПЕК» і під час виконання трудових обов'язків внаслідок нещасного випадку 23.07.2013 року загинув (а.с.4, 5-7).
Відповідно до акту перевірки житлово-побутових умов, складеного депутатом виконкому Юнокомунарівської міської ради 29.07.2013 року, в квартирі АДРЕСА_1 із ОСОБА_4 проживала однією сім`єю ОСОБА_1 (а.с.23), що також підтверджено свідченнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, допитаними в судовому засіданні у суді першої інстанції, а також фотокопіями, долученими до матеріалів справи ОСОБА_1 (а.с. 62-68).
Відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч.ч. 2, 4 ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Отже, про утворення особами сім'ї може свідчити не тільки укладення між ними шлюбу, кровне споріднення, усиновлення, а й інші обставини, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Про те, що законодавець визнає можливість створення сім'ї чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, свідчить положення ст. 74 СК України. Встановлення такого факту передбачено в судовому порядку (ст. 256 ЦПК України).
Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені юридичні факти, від яких залежить виникнення, припинення або зміна цивільних прав, якщо законом не передбачено іншого шляху їх встановлення.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обґрунтованість заявлених вимог про встановлення факту проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_4 в період часу з червня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року однією родиною.
За змістом ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страхові виплати, які Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; 4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника; 5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Згідно із ст.33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.
Згідно із ч.7 ст.34 Закону у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.
Відмовляючи в задоволенні заявлених позовних вимог в частині зобов'язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у Київському районі м.Дорнецька, суд першої інстанції обґрунтовано послався на положення ст.33 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та на вимоги п.п. 6.1.1 п. 6.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затверджених постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 27 квітня 2007 року № 24, яким визначений перелік документів для призначення одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат, у якому, зокрема, наявна копія свідоцтва органу реєстрації актів громадянського стану про шлюб, завірена у встановленому порядку та яку позивач ОСОБА_1 надати не має можливості.
Крім того, апеляційний суд враховує, що при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 є працездатною особою, судом першої інстанції не встановлено перебування ОСОБА_1 на утриманні загиблого ОСОБА_4, а сам по собі факт проживання однією сім'єю не дає права на отримання одноразової допомоги на сім'ю у розмірі п'ятирічного заробітку загиблого.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону.
Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Київського районного суду м.Донецька від 18 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді