ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2014 р. Справа № 922/3994/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П.,суддя Камишева Л.М., суддя Россолов В.В.,

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участі:

прокурор - Здор Т.О.,

позивач - Федоренко І.Є.,

3-тя особа - не з'явився,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокуратури Харківської області (вх. №90Х/1-42) на рішення господарського суду Харківської області від 03 грудня 2013 року по справі №922/3994/13

за позовом Першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент земельних відносин Харківської міської ради, м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 2917651,19 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 03 грудня 2013 року по справі (суддя Доленчук Д.О.) відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про забезпечення позову; у задоволенні позову відмовлено повністю.

Прокуратура Харківської області з рішенням не погодилась, звернулась до апеляційного суду зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, просить його скасувати, прийняти нове, яким позов задовольнити.

Зокрема, прокурор зазначає, що акт обстеження земельної ділянки є належним та допустимим доказом протиправної поведінки відповідача щодо використання земельної ділянки без належним чином оформлених документів. Також, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач зверталася у встановлений строк до виконавчих органів міської ради щодо оформлення договору оренди землі.

Від відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №1312 від 13.02.2014 року), де відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить суд залишити рішення господарського суду Харківської області від 03 грудня 2013 року по справі №922/3994/13 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №1366 від 14.02.2014 року), та додаткові пояснення (вх. №2343 від 19.03.2014 року), де Харківська міська рада просить суд апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі, рішення господарського суду Харківської області від 03 грудня 2013 року по справі №922/3994/13 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

До судового засідання, яке відбулося 19.03.2014 року, з'явились прокурор, позивач та відповідач. Третя особа не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 ГПК України.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте третя особа не скористалася своїми правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника третьої особи за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Зі схеми розташування та меж земельної ділянки по АДРЕСА_1, долученої до обґрунтування меж та розмірів земельної ділянки для оформлення права користування від 02.06.2006 року №5214, вбачається, що на спірній земельній ділянці знаходяться лише три нежитлові будівлі: літ. «А-1», літ. «В-1», літ. «Г-1»

Згідно з Інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29 травня 2013 року за № 4065883 право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 456,4 кв.м. та нежитлову будівлю літ. "В-1" загальною площею 460,1 кв.м. по АДРЕСА_2 зареєстровано за ФОП ОСОБА_3 на підставі договору-купівлі продажу № 3553-В-С від 28 березня 2006 року. Також, за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. "Г-1" загальною площею 821,1 кв.м. по АДРЕСА_2 на підставі договору-купівлі продажу від 04 квітня 2000 року.

Згідно з п.40.1. додатку 1 до рішення 17 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 25.12.2007 р. №292/07 було надано ФОП ОСОБА_3 в оренду строком до 01.12.2012 р. земельну ділянку площею 1,1841 га по АДРЕСА_2 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (склади).

27 травня 2013 року уповноваженими посадовим особами управління земельних відносин Харківської міської ради був складений акт № 1890/13 обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по АДРЕСА_2, який був затверджений заступником директора департаменту - начальником Управління земельних відносин Харківської міської ради 28 травня 2013 року.

Даним актом обстеження було встановлено, що земельна ділянка площею 1,1841 га по АДРЕСА_2 частково огороджена, використовується ФОП ОСОБА_3 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (склади) без оформлення документів, які посвідчують право на землю, що є порушенням вимог статей 125, 126 земельного кодексу України.

Під час обстеження велась фотозйомка та здійснювався контрольний замір площі земельної ділянки інженером - геодезистом за допомогою електронного тахеометру Topcon GPT - 3002N, з урахуванням вимог ст.ст. 1, 3 Закону України «Про землеустрій»; схема земельної ділянки та фототаблиця додані до акту. Акт № 1890/13 обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по АДРЕСА_2 не був підписаний представником ФОП ОСОБА_3 та обстеження на місцевості здійснювалося без участі представника ФОП ОСОБА_3

07.06.2013 р. відбулося засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам. За результатами засідання комісії був складений Акт про визначення збитків №370 від 07.06.2013 р., затверджений рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.06.2013 р. № 396, відповідно до якого комісія вирішила визнати неодержаний Харківською міською радою дохід в сумі 2917651,19 грн. збитками, які нанесені ФОП ОСОБА_3 міській раді за використання земельної ділянки загальною площею 1,1841 га по АДРЕСА_2 з порушенням земельного законодавства. Розрахунок збитків в розмірі 2917651,19 грн. був зроблений Управлінням земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин 30.05.2013 р. за період з 01.07.2010 р. до 01.06.2013 р.

02.07.2013 р. відповідачем на адресу Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради була направлена заява згідно якої відповідач просив суд анулювати Акт про визначення збитків № 370 від 07.06.2013 р., оскільки відповідачем земельна ділянка загальною площею 1,1841 га по АДРЕСА_2 на використовується та ніколи не використовувалася.

У оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача збитків у розмірі 2917651,19 грн. у зв'язку з відсутністю вини відповідача.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, колегія суддів виходить з наступного.

Перш за все, слід зазначити, що, розглядаючи позовні вимоги про стягнення збитків, суд повинен встановити правові підстави для стягнення з відповідача недоотриманого доходу.

Відповідно до ч.1 ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 2 цієї статті, яка кореспондується із ст.22 Цивільного кодексу України, визначено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною (ч.1 ст.225 Господарського кодексу України).

Неодержаний прибуток - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

Наведені правові норми вказують на те, що недоотриманий прибуток, який просить стягнути прокурор, за своєю правовою природою є збитками.

У відповідності зі ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)шкоди;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно п.3.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 ЦК України, частини другої статті 224 ГК України. Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні статті 1193 ЦК України.

У розгляді таких справ суди мають враховувати обставини вчинення господарюючими суб'єктами дій щодо оформлення відповідного землекористування та факти своєчасного виявлення контролюючими органами користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів, а також вчинення дій щодо спонукання суб'єкта оформити право землекористування.

Згідно п.3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» господарським судам необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Відповідно до ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із нормами ст.120 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з ч.1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. (ч.4 ст.334 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

З акту обстеження від 27.05.2013 року вбачається, що починаючи з 25.12.2007 року, тобто з моменту ухвалення Харківською міською радою рішення 17 сесії "Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" , та до теперішнього часу відповідач без належнооформлених правовстановлюючих документів користувався земельною ділянкою загальною площею 1,1841 га по АДРЕСА_2.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідач, користуючись вищезазначеною земельною ділянкою, не сплачував протягом вказаного періоду власнику земельної ділянки орендну плату, яку позивач міг би одержати за умови своєчасного укладання договору, чим заподіяв останньому збитки.

В даному разі, обставини справи свідчать про наявність протиправної поведінки відповідача у вигляді використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів в порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності (ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України).

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Положеннями ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Статтею 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Рішенням Харківської міської ради від 03.10.2007р. № 203/07 затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, який діяв на момент прийняття міської радою відповідного рішення сесії про надання спірної земельної ділянки в оренду ФОП ОСОБА_3

Цей порядок розроблено на підставі Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типового договору оренди землі" від 03.03.2004р. № 220 (зі змінами та доповненнями), Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Статуту територіальної громади м. Харкова та Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, який затверджено наказом Держкомзему України від 02.07.2003р. № 174 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.07.2003р. за № 641/7962 і визначає єдині умови оформлення договорів оренди (суборенди) землі, за якими, відповідно до п. 12 Перехідних положень ЗК України, орендодавцем земельних ділянок виступає Харківська міська рада.

Відповідно до п. З даного Порядку підставою для оформлення договору оренди землі є рішення міської ради про надання в оренду або поновлення права оренди земельної ділянки.

Пунктом 4 Порядку 203/07 встановлено, що підготовка договору оренди землі проводиться управлінням земельних відносин протягом трьох місяців з дня прийняття рішення міською радою або дня проведення конкурсу (аукціону) щодо набуття права оренди землі, при наявності сформованого пакету документів - кадастрової справи (Додаток № 3), що зберігається в архіві управління земельних ресурсів. Після прийняття відповідного рішення про надання в оренду земельної ділянки, суб'єкт, якому надається в оренду земельна ділянка, повинен не пізніше ніж у 40-денний термін звернутись до управління земельних відносин стосовно виконання розрахунку орендної плати та укладання договору оренди землі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у передбачені вказаним рішенням строки, тобто в 40-денний термін після прийняття рішення Харківською міською радою, а саме до 25.02.2008 р., в порушення вимог чинного законодавства договір оренди землі не укладено та в установленому законодавством порядку не зареєстровано. Відсутні в матеріалах справи відповідні докази звернення відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Відсутні докази звернення відповідача до компетентних органів з метою формування пакету документів - кадастрової справи.

Тобто, впродовж 8 років, починаючи з моменту укладення договору купівлі продажу № 3553-В-С від 28 березня 2006 року нежитлової будівлі літ. "А-1" загальною площею 456,4 кв.м. та нежитлової будівлі літ. "В-1" загальною площею 460,1 кв.м. по АДРЕСА_2, ФОП ОСОБА_3 використовувала спірну земельну без правовстановлюючих документів, та не здійснила жодних дій для оформлення права користування земельною ділянкою в установленому законом порядку.

Відтак, місцевий господарський суд безпідставно зазначив про здійснення відповідачем заходів до укладення договору оренди земельної ділянки. Таким чином, твердження суду першої інстанції про вжиття відповідачем заходів до оформлення договору оренди та відсутність протиправної поведінки відповідача не підтверджені матеріалами справи, є передчасним і помилковим.

Отже, не укладення договору оренди виникло з вини відповідача внаслідок протиправної бездіяльності ФОП ОСОБА_3, що повністю підтверджується матеріалами справи.

В той же час, Харківською міською радою здійснено усіх залежних заходів щодо одержання доходів у вигляді орендної плати, тобто, заходів, спрямованих на уникнення збитків, а саме - матеріали справи свідчать, що Рішенням 17 сесії 5 скликання Харківської міської ради від 25.12.2007 №292/07 ФОП ОСОБА_3 надано в оренду земельну ділянку по АДРЕСА_2 загальною площею 1,1841 га для експлуатації та обслуговування вищевказаних нежитлових будівель. Пунктами 4, 5 цього рішення ФО-П ОСОБА_3 зобов'язано у місячний термін з дня його прийняття звернутись до Харківського міського управління земельних ресурсів для встановлення меж земельних ділянок на місцевості та не пізніше ніж у місячний термін - звернутись до управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради для оформлення договорів оренди землі; у 4-х місячний термін з дня прийняття цього рішення оформити договори оренди землі. Листами управління земельних відносин Харківської міської ради від 07.02.2013 №1370/0/84-13 та №1369/0/84-13 ФОП ОСОБА_3 проінформовано про проведення заходів щодо встановлення законності використання указаної земельної ділянки та запропоновано взяти участь у її обстежені. Листом управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин від 28.05.2013 № 4775/0/84-12 відповідача запрошено на засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам. З метою врегулювання даного спору в досудовому порядку листом - повідомленням від 11.03.2013 №2352/0/84-13 управлінням земельних відносин Харківської міської ради запропоновано ФОП ОСОБА_3 розглянути акт про визначення збитків власнику землі, та вирішити питання про добровільну сплату вказаної суми. До Управління земельних відносин Харківської міської ради відповідь на вказаний лист не надходила.

Вказані факти доводять, що Харківською міською радою здійснено заходи, спрямовані на уникнення збитків, та урахування яких є необхідною та обов'язковою умовою при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди), передбаченою ч.4 ст.623 Цивільного кодексу України,

В той час, як дії (бездіяльність) відповідача призвели до значних втрат бюджету м. Харкова у вигляді неодержання доходу від орендної плати за спірну земельну ділянку, тобто нанесення Харківській міській раді збитків.

Причинний зв'язок полягає в неотриманні позивачем доходу - орендної плати, який він отримав би в разі оформлення відповідачем згідно з вимогами ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку - договору оренди землі.

Актом визначення збитків № 370 від 07.06.2013 р., затвердженим рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.06.2013 р. № 396, визнано неодержаний Харківською міською радою дохід в сумі 2917651,19 грн. збитками, які нанесені ФОП ОСОБА_3 міській раді за використання земельної ділянки загальною площею 1,1841 га по АДРЕСА_2 з порушенням земельного законодавства. Розрахунок збитків в розмірі 2917651,19 грн. був зроблений Управлінням земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин 30.05.2013 р. за період з 01.07.2010 р. до 01.06.2013 року.

Розмір збитків визначено на підставі нормативно-правового акту, прийнятого рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 року №130/09 «Порядку визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату за землю».

Пунктом 5.4 вказаного Порядку визначено, що відшкодування збитків проводиться за період використання землі з порушенням земельного законодавства у розмірі орендної плати за землю, яку власник землі (міська рада) міг би отримати при належному виконанні (дотриманні) землекористувачем вимог земельного законодавства.

Таким чином, зазначені документи в їх сукупності підтверджують протиправну поведінку ФОП ОСОБА_3, шкоду, завдану відповідачем власнику землі - Харківській міській раді, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, а також вину правопорушника.

Наведене підтверджує, що не відповідає дійсності висновок суду першої інстанції щодо відсутності у діях відповідача складу цивільного правопорушення, як обов'язкової умови настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Окрім того, суд першої інстанції помилково стверджує про неправомірність акту обстеження земельної ділянки через те, що акт складався за відсутності представника відповідача.

Так, судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні не взято до уваги положення ст. 187, 189 ЗК України, ст. 20 Закону України «Про охорону земель» якими передбачено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 05.11.2008 № 717 «Про затвердження складу комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам» (зі змінами від 05.08.2009 № 331) затверджено склад комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам.

Згідно з п. 4.1 вищенаведеного Положення управління земельних відносин Харківської міської ради відповідно до покладених на нього завдань здійснює, зокрема, виявлення земель, що використовуються не за цільовим призначенням та з порушенням вимог земельного законодавства.

Відповідно до розділу 3 Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель у м. Харкові, зі змінами відповідно до рішення 14 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 04.07.2007 № 146/07 «Про внесення змін до рішення 22 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23.06.2004 № 87/04, посадові особи відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель мають право обстежувати земельні ділянки, та складати Акти обстеження стану та дотримання умов використання земельних ділянок, та за фактом виявлення порушень законодавства подавати матеріали до відповідних державних органів для вжиття необхідних заходів та притягнення винних осіб до відповідальності відповідно до закону.

Управлінням земельних відносин Харківської міської ради розроблено, а Департаментом містобудування, архітектури та земельних відносин наказом № 377К від 23.10.2008 затверджено типовий акт обстеження земельної ділянки.

При складанні акту обстеження земельної ділянки посадовими особами відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель не передбачається участь або присутність іншої сторони.

Наведені нормативно-правові акти Харківської міської ради у встановленому порядку не визнано такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому в силу ст. 4 ГПК України має бути враховані судом під час ухвалення рішення.

Крім того, ст. 144 Конституції України, ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та регламентом Харківської міської ради 6 скликання, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 22.12.2010 № 17/10 рішення Харківської міської ради є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на території м. Харкова.

Таким чином, акт обстеження земельної ділянки №1890/13 від 27.05.2013 року є належним та допустимим доказом протиправної поведінки та вини відповідача щодо використання земельної ділянки без належним чином оформлених документів.

Згідно зі ст.157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19.04.1993р. №284, відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Актом визначення збитків № 370 від 07.06.2013 р., затвердженим рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.06.2013 р. № 396, визнано неодержаний Харківською міською радою дохід в сумі 2917651,19 грн. збитками, які нанесені ФОП ОСОБА_3 міській раді за використання земельної ділянки загальною площею 1,1841 га по АДРЕСА_2 з порушенням земельного законодавства. Розрахунок збитків в розмірі 2917651,19 грн. був зроблений Управлінням земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин 30.05.2013 р. за період з 01.07.2010 р. до 01.06.2013 року.

Дії відповідача призвели до значних втрат бюджету м. Харкова у вигляді неодержання доходу від орендної плати за спірну земельну ділянку, тобто нанесення Харківській міській раді збитків.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали справи в їх сукупності, в тому числі і акт обстеження 27.05.2013 року, акт комісії про визначення збитків, затверджений рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.06.2013 року підтверджують протиправну поведінку відповідача у вигляді використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, вину відповідача, збитки та причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою відповідача, а тому прокурором доведено факти, які є підставами для стягнення з відповідача шкоди.

Втім, місцевий господарський суд не дослідив та не врахував зазначених обставин, через що дійшов хибних висновків у рішенні.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню, а з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 підлягає стягненню збитки по відшкодуванню шкоди завданої державі внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів в розмірі 2917651,19 грн.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування рішення господарського суду Харківської області від 03 грудня 2013 року по справі №922/3994/13 з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 03 грудня 2013 року по справі №922/3994/13 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (61002, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) збитки у розмірі 2 917 651, 19 грн.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складено 21.03.2014 р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Россолов В.В.