Єдиний унікальний номер 243/9057/13-ц Номер провадження 22-ц/775/539/2014
Єдиний унікальний номер 243/9057/13-ц
Номер провадження 22-ц/775/539/14
Категорія - 45 Головуючий у 1 інстанції - Лаптєв М.В.
Доповідач - Зінов'єва А.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 січня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Зінов'євої А.Г.
суддів: Азевича В.Б.
Ларіної Н.О.
при секретарі: Забавіній М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2, від імені якої на підставі довіреності діє ОСОБА_3, на рішення Слов'янського міськрайсуду Донецької області від 04 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Слов'янської міської ради про припинення договору оренди землі,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Слов'янського міськрайсуду від 04 листопада 2013 року ОСОБА_2 у задоволенні вищевказаного позову було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, представник позивачки приніс апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просив ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги ОСОБА_2 у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник позивача посилався на те, що у суду першої інстанції не було підстав для відмови у задоволенні позову. В ході слухання справи судом першої інстанції достовірно встановлено, що право власності на будівлю, розташовану на земельній ділянці, наданій позивачці у користування на підставі договору оренди, перейшло до ТОВ «Новий національний стандарт» і останнім зареєстроване належним чином 18.11.2011 р. Відповідно до діючого законодавства, при переході права власності на нерухоме майно до нового власника переходить право на земельну ділянку на тих же умовах, що діяли для попереднього користувача. Відмовляючи у задоволенні вимог з посиланням на процедуру розірвання договору, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що договором оренди не передбачений обов'язок позивача повідомляти орендодавця письмово про зміну землекористувача. Більш того, судом достовірно встановлено, що про виниклі обставини відповідач був повідомлений усно. Відповідно до вимог ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом. За вказаних обставин у суду першої інстанції були всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 у відповідності з вимогами ст. 31 Закону України «Про оренду землі».
В судовому засіданні представник позивачки апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.
Позивачка до судового засідання не прибула, про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином.
Заслухавши доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 24 жовтня 2008 року між сторонами по справі був укладений договір оренди, згідно якого позивачці у строкове платне користування передано земельну ділянку під кадастровим номером 141410000:01:001:0608 із земель несільськогосподарського використання, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,25 га, в тому числі 0,0818 га - одноповерхова забудова в стадії реконструкції, 0,0954 га - під проїздами, проходам і площадками, 0,0084 га - зелені насадження, та 0,0644 га - інші (далі Договір). Згідно акту приймання-передачі вищевказана земельна ділянка була передана позивачці 24.10.2008 р., а 17.12.2009 р. за останньою було зареєстроване право власності на нежитлову будівлю - торгівельно-розважальний і оздоровчий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Рішенням виконкому Слов'янської міської ради від 16.11.2011 р. №740/6 розглянуте питання про оформлення права власності на вищезазначену будівлю за ТОВ «Новий національний стандарт», засновником якого є позивачка. Право власності за підприємством зареєстроване належним чином 18.11.2011 р.
Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року (в редакції за станом на день виникнення правовідносин), договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Згідно ст. 120 ЗК України (в редакції за станом на день виникнення правовідносин), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
В ході слухання справи судом першої інстанції встановлено, земельна ділянка на якій розміщене нерухоме майно (нежитлова будівля) знаходилася у користуванні позивачки на підставі договору оренди. У зв'язку із переходом права власності на зазначену будівлю до ТОВ «Новий національний стандарт», до останнього перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розташований цей об'єкт в тому ж обсязі, що було у попереднього землекористувача, тобто ОСОБА_2
Разом з тим, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому, як вбачається з вимог ч.1 ст. 627 ЦК України та ч.1 ст. 628 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору, а зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вбачається з п.38 Договору, сторони досягли згоди про те, що дія Договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін або у певних випадках за рішенням суду. А також, що дострокове розірвання Договору має здійснюватися за умови письмового попередження заінтересованої в цьому сторони не пізніше ніж за один місяць.
Тобто умовами Договору передбачений порядок його припинення з додержанням певної процедури.
Відповідно до вимог ст. 629 ЦПК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Виходячи з вищевикладеного, у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позову ОСОБА_2, оскільки з вимогами про розірвання Договору остання не зверталася, а припинення Договору шляхом його розірвання передбачає певну процедуру, яка не додержана позивачкою.
За вказаних обставин доводи апелянта про те, що договором оренди не передбачений обов'язок позивача повідомляти орендодавця письмово про зміну землекористувача і що орендодавець фактично був повідомлений про припинення Договору усно, є необґрунтованими.
Більш того, посилаючись на вимог ст. 598 ЦК України, апелянт не звернув уваги на те, що перевага припинення договору віддається його умовам, саме які і не додержанні позивачкою, яка також є засновником ТОВ «Новий національний стандарт» до уставного фонду якого передана нежитлова будівля, розташована на орендованій земельній ділянці.
Таким чином, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.1-308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, від імені якої на підставі довіреності діє ОСОБА_3, відхилити.
Рішення Слов'янського міськрайсуду Донецької області від 04 листопада 2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: