Справа №22а-12169 Головуючий в 1 інстанції
Категорія 21(3) Тарасенко О.В.
Доповідач Карнаух В.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада 16 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого - Михайлів Л.В.,
Суддів - Карнаух В.В., Митрофанової Л.В,
При секретарі - Юровській О.Ю.
Розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 28 серпня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення моральної шкоди з відповідача.
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 28 серпня 2006 року його позов до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення моральної шкоди задоволено частково.
З відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь позивача стягнуто 35 000 грн.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі ставить питання про скасування рішення суду, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права. Суд не взяв до уваги, що на підставі ст. 77 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" з 01.01.2006 року призупинена дія абзацу четвертого, статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди), підпункту "е" пункту 2 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 28, частини 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності". Суд неправильно керувався ст. 34 Закону України" Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності", відмовивши відповідачу в задоволенні клопотання про призначення МСЕК для встановлення факту спричинення моральної шкоди, суд порушив принцип змагальності сторін.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював в ВАТ «Північний ГЗК», в період роботи в шкідливих умовах праці придбав професійне захворювання, у зв'язку з чим 30.03,2004 року йому встановлено 50 % втрати професійної працездатності.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано керувався ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели втрату працездатності», яка передбачає відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності факту його спричинення.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням, встановлений в судовому засіданні. Позивач переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків.
Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1-рп\2004р. відповідно до якого, громадяни, котрим встановлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.
Розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили. Суд при визначенні розміру спричиненої позивачу з боку відповідача моральної шкоди врахував, фізичні і моральні страждання позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили.
Доводи відповідача про те, що суд не врахував, що на підставі ст. 77 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" з 01.01.2006 року призупинена дія абзацу четвертого, статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди), підпункту "е" пункту 2 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 28, частини 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності" є безпідставними, оскільки правовідносини сторін виникли до набрання чинності цим Законом, який не має зворотної сили і розповсюджується на ті правовідносини, які виникли після 01.01.2006 року, а позивачу втрата професійної працездатності вперше встановлена висновком МСЕК від 30.03.2004 року.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі про те, що суд неправильно керувався ст. 34 Закону України" Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності"; а також про те, що відмовивши відповідачу в задоволенні клопотання про призначення МСЕК для встановлення факту спричинення моральної шкоди, суд порушив принцип змагальності сторін є безпідставними і висновків суду не спростовують.
Однак з матеріалів справи видно, що визначена судом сума відшкодування моральної шкоди- 35 000 грн. не відповідає важкості перенесених страждань
позивача та ступеню втрати ним працездатності, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суму відшкодування належить зменшити до 25 000 грн.
В іншій частині рішення відповідає нормам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 303,307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити частково.
Змінити рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 28 серпня 2006 p., зменшивши суму відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1 25 000 грн.
Рішення може бути оскаржене на протязі двох місяців до Верховного Суду України з моменту набрання ним законної сили.