____________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ___________
Справа № 22-11524/2006 Головуючий в першій
Категорія № 21 \ 2\ інстанції -Шум Л.И.
Доповідач - Карнаух В.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2006 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Карнаух В.В.,
суддів - Митрофанової Л.В., Братіщєвої Л.А.,
при секретарі - Юровській О.Ю.,
за участю - позивача ОСОБА_1, представника відповідача ВАТ «Суха Балка» Слюсарчука Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка" на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 08 листопада 2005 року за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 08 листопада 2005 року позов ОСОБА_1 задоволений: з Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (далі - ВАТ «Суха Балка») на користь позивача стягнуто заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку в сумі 4444 грн. 19 коп., компенсацію за несвоєчасну виплату частини щомісячних платежів відшкодування шкоди в сумі 2115 грн. 26 коп., недоплати по одноразовій допомозі в сумі 379 грн. 08 коп., держмито на користь держави в сумі 693грн. 86 коп.
Крім того, з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (далі - Відділення Фонду) на його користь стягнуто заборгованість за щомісячними страховими виплатами в сумі 2 942 грн. 37 коп. та щомісячні страхові виплати в сумі 159 грн. 34 коп., починаючи з 01 листопада 2004р. до зміни обставин.
В апеляційній скарзі ВАТ «Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду в частині стягнення з нього сум та ухвалення нового рішення про відмову у позові, оскільки суд не взяв до уваги, що перерахунок сум відшкодування шкоди у зв'язку з пошкодженням здоров'я проводиться одночасно із підвищенням тарифних ставок (посадових окладів) не на коефіцієнт їх підвищення, а на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати, розмір якої фактично не збільшився, тому висновки суду про необхідність застосування коефіцієнтів 1,5 - з 01 жовтня 1993 року та 2,1333 -з 1. 11.1993 року необгрунтовані. Відповідач також вважає, що суд не застосував строк позовної давності та необгрунтовано стягнув компенсацію сум відшкодування шкоди.
Відділення Фонду в своїй апеляційній скарзі також просить скасувати рішення суду в частині стягнення з нього сум та направити справу на новий розгляд, оскільки постановляючи рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги, що Фонд не є належним відповідачем по справі; не перевірив, чи були застосовані ВАТ "Суха Балка" коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) з 01 січня 1996 року 2,5; не прийняв до уваги, що після збільшення тарифів середня заробітна плата не збільшилася у зв'язку із зміною структури заробітної плати; неправильно застосував п. 28 "Правил відшкодування шкоди...", який встановив лише випадки перерахунку сум відшкодування шкоди, а не сам механізм такого перерахунку; не надав правової оцінки економічному обгрунтуванню застосування чи не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), що призвело до неправильного вирішення спору.
Перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з таких підстав.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що позивач працював у відповідача ВАТ «Суха Балка» до 1992 року крепільником, отримав професійне захворювання
За висновком ЛТЕК від 07.12.1994 року позивачеві було встановлено 10 % втрати професійної працездатності безстроково.
Згідно наказу НОМЕР_1 відповідач призначив позивачеві щомісячне відшкодування втраченого заробітку в сумі 379100 крб.„ виходячи із середньої заробітної плати позивача в розмірі 3790578 крб.
Спір між сторонами виник з приводу базового розміру середньої заробітної плати позивача, яка застосована відповідачем для вирахування сум відшкодування шкоди, а також коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), які застосовувалися відповідачем для підвищення сум відшкодування втраченого заробітку, починаючи з 01.07.1994 року.
Задовольняючи вимоги позивача в межах, які перевищують строк позовної давності, суд першої інстанції виходив із того, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, а право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права (ст. 76 ЦК України в редакції 1963р.).
На думку колегії суддів, такий висновок суду є невірним .
Згідно пункту 41 Правил, якщо заяву на відшкодування шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки з дня визначення МСЕК стійкої втрати працездатності, відшкодування шкоди проводиться з дня подання заяви.
Згідно пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України номер 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим, або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Однак всупереч зазначених правил суд стягнув недоплачені виплати за весь період, тобто з 15 грудня 1994 року.
В зв'язку з тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалене рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. 303, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИ ЛА:
Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка" та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 08 листопада 2005 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.