Справа №22-11327 /2006 Головуючий в 1 інстанції
Категорія 12(1) Деркач Н.М.
Доповідач Карнаух В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада 16 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого: - Карнаух В.В,
Судців: - Братіщєвої Л.А., Митрофанової Л.В,
При секретарі: - Юровській О.Ю.
За участю: позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 грудня 2005 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення порушень в праві власності і визнання договору купівлі-продажу квартирі дійсним, зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу квартири частково недійсним, визнання договору купівлі-продажу квартирі недійсним, визнання права власності на 1/2 частину квартири, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 грудня 2005 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, та позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу квартири частково недійсним, визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, визнання права власності на 1/2 частину квартири задоволено.
Визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідченому 30 березня 2000 року товарною біржею «Новий вік» -недійсним, повернено сторони в первісне положення.
Визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений 9 квітня 1997 року 3-ю державною нотаріальною конторою м. Кривого Рогу за реєстром НОМЕР_1, та зареєстровану в Криворізькому БТІ 28 січня 2000 року під НОМЕР_2, укладену між ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 частково недійсним.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат, загальною площею 44,45 кв.м., жилою площею'27,0 кв.м., яка належала ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 3-ю державною нотаріальною конторою м. Кривого Рогу 21 квітня 1995 року.
Залишено за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат, загальної площею 44,45 кв.м., жилою площею 27,0 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на підставі догвору купівлі-продажу від 09 квітня 1997 року 3-ю державною нотаріальною конторою м. Кривого Рогу за реєстром НОМЕР_1, та зареєстровану в Криворізькому БТІ 28 січня 2000 року за НОМЕР_2.
Відмовлено в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення порушень в праві власності і визнання договору купівлі-продажу квартирі дійсним.
В апеляціній скарзі відповідач ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення
суду та направлення справи на новий судовий розгляд, оскільки вважає, що судом
порушені норми матеріального та процесуального права, не з'ясовані усі обставини, що
мають значення для справи. Вважає, що судом порушені ст.10, 60 ЦПК України, в
судовому засіданні підтверджено дійсність договору купівлі-продажу квартири і
зазначений договір було складено з дотриманням норм ст.46 ЦК України. Також вважає,
що судом при встановлені сторін здійснення правочинів невірно застосовані норми
матеріального права.
Відповідач, представник відповідача, кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу, просять скасувати рішення суду, як незаконне.
Позивачки, кожна окремо, заперечували проти апеляційної скарги, вважають рішення суду законним, а доводи апеляційної" скарги безпідставними.
Перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду в межах апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із свідоцтва про право власності на житло виданого 29 березня 1995 року ВО «Кривбасруда» УСП, власниками квартири АДРЕСА_2 були ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_2, які 4 травня 1995 року вказану квартиру продали на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому державним нотаріусом 3-ї Криворізької нотконтори. При цьому від імені неповнолітньої ОСОБА_2 діяла її мати - ОСОБА_1 на підставі рішення НОМЕР_3 Дзержинського райвиконкому м. Кривого Рогу, згідно з яким нотаріальній конторі надавалась згода на продаж вище зазначеної квартири ОСОБА_1 від імені неповнолітньої доньки ОСОБА_2, 1984 року народження, та зобов'язали ОСОБА_1 кошти, одержані від продажу квартири, внести на рахунок ощадної каси на ім'я неповнолітньої доньки, а раді опіки та піклування необхідно було здійснювати контроль за виконанням даного рішення,
9 квітня 1997 року ОСОБА_1 придбала на своє ім'я у ОСОБА_6 та ОСОБА_8 квартиру АДРЕСА_1, згідно з договором
купівлі-продажу посвідченому державним нотаріусом 3-ї Криворізької нотконтори. На
вказаній житловій площі була також прописана і її неповнолітня донька ОСОБА_2
ЗО березня 2000 року вказана квартира було продана ОСОБА_1 ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу посвідченому біржею нерухомості «Новий вік», правонаступником якої на даний час є товарна біржа «Слов'янська».
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те що, договір купівлі-продажу від 9 квітня 1997 року порушив законні права та інтереси ОСОБА_2, так як вона була позбавлена права власності на квартиру, сама ОСОБА_2 свої інтереси відстоювати не могла у зв'язку з неповнолітнім віком.
Згідно зі ст. 48 ЦК України / в редакції 1963 року/ угода, яка не відповідає вимогам закону, у тому числі ущімлююча інтереси особисті або майнові права неповнолітніх дітей - є недійсною, тому суд правильно визнав договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 недійсним, а за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини вказаної квартири.
Доводи апеляційної скарги відповідача, про те, що при здійснені договора купівлі-продажу квартири були додержані усі вимоги ст.46 ЦК України були спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
Також, доводи відповідача про те, що судом порушена ст.60 п.4 УПК України та невірно встановлені сторони здійснених правочинів, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.
Згідно ч.1 ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, колегія судців вважає, що висновки суду обгрунтовані і підтверджуються письмовими матеріалами справи та поясненнями сторін, суд перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону; рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У X В А ЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 грудня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.