Єдиний унікальний номер 240/1043/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2060/2014
Категорія - 32 Головуючий у 1 інстанції - Куліков В.В.
Доповідач - Зінов'єва А.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 лютого 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Зінов'євої А.Г.
суддів: Азевича В.Б..
Ларіної Н.О.
при секретарі: Стефановій Я.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 16 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (далі ПАТ «СК «Універсальна») і ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП),-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Олександрівського районного суду від 16 січня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково: на її користь з відповідача ПАТ «СК «Універсальна» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди стягнуто 4000 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди - 5000 грн.; з відповідача ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнуто - 20000 грн.
Не погодившись з рішенням суду в частині стягнення зі ОСОБА_3 грошової компенсації в рахунок відшкодування моральної шкоди, позивачка принесла апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду у вказаній частині скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просила ухвалити в цій частині нове рішення по суті позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, позивачка посилалася на те, що при розгляді справи, суд першої інстанції при встановлених обставинах та наявності обвинувального вироку щодо відповідача ОСОБА_3 дав неправильну оцінку її моральним стражданням. Зазначена у позовній заяві сума грошової компенсації в 200000 грн. була обґрунтованою і відповідала принципам розумності та справедливості. Стягуючи в рахунок відшкодування моральної шкоди 20000 грн., суд таким чином оцінив життя близької їй людини, втраченої нею назавжди.
В судовому засіданні представник відповідача ПАТ «СК «Універсальна» проти апеляційної скарги заперечував і просив ухвалити рішення на розсуд суду.
Інші сторони до судового засідання не прибули, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідача, представника відповідача ПАТ «СК «Універсальна», дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 в частині відшкодування моральної шкоди, завданої діями ОСОБА_3
При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП): відповідач ОСОБА_3, керуючи автомобілем ВАЗ-211114 державний номерний знак НОМЕР_1, скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_5 В результаті отриманих травм останній загинув на місці. На підставі вироку Олександрівського районного суду Донецької області від 16 серпня 2013 року ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, і призначене покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з іспитовим строком на два роки та позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. Транспортний засіб засудженого був забезпечений страховим полісом обов'язкового страхування на підставі договору, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «СК «Універсальна».
Даним рішенням суду з відповідача ПАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_2 стягнуто певні суми в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди і в цій частині рішення суду сторонами не оскаржене.
Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема, транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
В ході слухання справи судом першої інстанції було встановлено, що ДТП сталася з вини водія ОСОБА_3, в результаті вказаних дій загинув чоловік позивачки. Транспортний засіб винної особи був забезпечений договором обов'язкового страхування, укладеним з відповідачем ПАТ «СК «Універсальна». Вказані обставини стали підставою для стягнення зі страховика на користь потерпілої особи певних сум в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди в межах ліміту.
Щодо відшкодування моральної шкоди з відповідача ОСОБА_3, то відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.
Як вбачається з вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Виходячи з наведеного та встановлених судом обставин щодо спричинення моральної шкоди позивачці, завданій в результаті загибелі її чоловіка, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд визначив розмір грошової компенсації, яку обґрунтовано стягнув на користь ОСОБА_2
Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи апелянта про те, що суд першої інстанції дав неправильну оцінку її моральним стражданням, оскільки вони безпідставні.
Відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
В обґрунтування своїх позовних вимог щодо спричинення моральної шкоди, позивачка посилалася на моральні страждання, які полягають у втраті близької їй людини, що призвело до погіршення її здоров'я та необхідності додавати зусиль для влаштування свого життя і побуту у зв'язку з порушенням звичайного для неї укладу життя.
Всі вказані обставини та надані позивачкою докази на їх підтвердження були враховані судом першої інстанції і їм була дана відповідна оцінка. Переоцінка доказів, досліджених судом першої інстанції з додержанням вимог процесуального законодавства, не входить до компетенції апеляційного суду. Нових доказів, які не досліджені судом першої інстанції або у дослідженні яких було необґрунтовано відмовлено позивачкою не надано.
Таким чином, рішення суду в оскаржуваній частині відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.1-308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 16 січня 2014 року залишити без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: