АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-4250 \2006
Категорія 11\12 Доповідач Петренко І.О.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 1 листопада 2006 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Петренко І.О.
суддів Болтунової Л.М., Лаченкової О.В.
при секретарі Шило С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою ПП „Дока" на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2006 року за позовом Приватного підприємства „Дока" до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства закритого типу „Юніон-Т" , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Комітета комунальної власності Дніпропетровської міської Ради , Дніпропетровської міської Ради , треті особи - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 , Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про визнання недійсним договорів купівлі-продажу та оренди приміщень , усунення перешкод у користуванні та виселення , по зустрічному позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства „Дока" , Дніпропетровської міської Ради , треті особи ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , Акціонерне товариство закритого типу „Юніон -Т" , Комітет комунальної власності Дніпропетровської міської Ради , приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про визнання незаконним рішення , визнання договору купівлі-продажу та свідоцтва про право власності недійсним , визнання угоди дійсною , визнання права власності ,-
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 1998 року ПП „Дока" звернулося до суду з позовною заявою і просило постановити рішення , яким визнати договір купівлі-продажу від 19 червня 1998 року , підписаний між АТЗТ „Дніпровінторг" таОСОБА_1 не дійсним з моменту підписання .В обґрунтування позовних вимог було вказано на те , що 22 березня 1996 року ПП „Дока" та представництво Фонду Держмайна в м. Дніпропетровську підписали договір НОМЕР_1 про купівлю-продаж цілостного майнового комплексу - магазину НОМЕР_2 „Булочна-кондитерська" , розташований в АДРЕСА_1 , який у цей же день було нотаріально посвідчено і про що видано свідоцтво про право власності НОМЕР_3.
Згодом позивачу стало відомо про те , що 30 квітня 1996 року представництво фонду Держмайна в м. Дніпропетровську продало АТЗТ „Дніпровінторг" за договором купівлі-продажу за НОМЕР_4 цей же об"єкт. Постановою Арбітражного суду Дніпропетровської області від 14 липня 1998 року за позовом ПП „Дока" договір НОМЕР_4 від 30 квітня 1996 року та рішення виконкому Дніпропетровської міськради про продаж приміщень по АДРЕСА_1 визнано недійсним про що видано наказ про виселення АТЗТ „Дніпровінторг" з вказаних приміщень.
19 червня 1998 року до закінчення розгляду спору у суді АТЗТ „Дніпровінторг" продало частину приміщень площею 127,1 кв.м , розташованих за адресою м. Дніпропетровськ АДРЕСА_1 ,ОСОБА_1 , про що свідчить нотаріально посвідчений договір про купівлю продаж НОМЕР_5 , який зараз позивач просить визнати не дійсним.
З часом ,ПП „Дока" доповнило свої позовні вимоги і просило визнати не дійсними також і договори оренди, які заключні міжОСОБА_1 та АТЗТ „Юніон-Т" 1 серпня 1998 року , між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 20 грудня 2000 року та ОСОБА_1 та ОСОБА_3 5 вересня 2001 року та усунути перешкоди в користування приміщенням , що належить ПП „Дока" , забов"язавши орендаторів звільнити це приміщення від майна та виселитись з нього.
ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічним позовом і просила постановити рішення , яким визнати не законним рішення Дніпропетровського міськвиконкома НОМЕР_6 та скасувати його , визнати не дійсним договір купівлі-продажу від 22 березня 1996 року , заключний з ПП „Дока" представництвом Фонду держмайна , а за нею визнати право власності на нежиле приміщення НОМЕР_7 площею 127,1 кв.м , яке розташовано в житловому будинку АДРЕСА_1.
Справа розглядалась неодноразово.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2006 року в задоволенні позову ПП „Дока" відмовлено повністю. Зустрічний позовОСОБА_1 задоволено частково - заОСОБА_1 визнано право власності на не житлове вбудоване приміщення НОМЕР_7 загальною площею 127, 1 кв.м , розташоване на першому поверсі житлового будинку літ. АДРЕСА_1. З ПП „Дока" стягнуто на користьОСОБА_1 судові витрати у розмірі 995 грн. 38 коп. , та на користь ОСОБА_6 судові витрати у розмірі 340 грн. 70 коп.
В апеляційній скарзі ПП „Дока" ставить питання про скасування рішення суду від 15 травня 2006 року і просить постановити нове рішення , яким задовольнити в повному обсязі його позовні вимоги та відмовити в задовленні позову ОСОБА_1
Вислухавши учасників судового засідання , розглянувши матеріали справи законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції , колегія суддів вважає , що апеляційну скаргу слід відхилити , а рішення суду залишити без змін , оскільки для скасування рішення підстави вказані в ст.ст. 309, 311 ЦПК України відсутні , а доводи наведені в апеляційній скарзі не мають ознак неправильного застосування судом норм матеріального або процесуального права , які призвели , або могли призвести до невірного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи 22 березня 1996 року між Представництвом Фонду держмайна України в м. Дніпропетровську та ПП „Дока" було укладено і нотаріально посвідчено договір НОМЕР_1 про купівлю-продаж комунального майна державного підприємства роздрібної торгівлі - магазина НОМЕР_23 „Болочна-кондитерська" як цілісного майнового комплексу площею 125 кв. м , що знаходилось за адресою м. Дніпропетровськ АДРЕСА_1 (т. 1 ар. сп. 6-11).
30 квітня 1996 року між представництвом Фонду державного майна України в м. Дніпропетровську і АП „Дніпровінторг" було укладено і посвідчено нотаріально договір купівлі-продажу НОМЕР_4 , відповідно якого було продана і відповідно придбана частина приміщень першого поверху і підвалу в житловому будинку № АДРЕСА_1 , загальною площею 363,3 кв.м ( т. 1 ар. сп. 70-73) , при цьому продавець діяв згідно рішення Дніпропетровського міськвиконкому НОМЕР_8.
19 червня 1998 року ( т.1 ар.сп. 19) АП ,Дніпровінторг" на підставі договору купівлі-продажу передалоОСОБА_1 приміщення НОМЕР_7 загальною площею 127,1 кв.м , а приміщення НОМЕР_9 .та !У-3,У1-1,У1-2,У1-3 загальною площею 225,5 кв.м були
передані на підставі договору купівлі-продажу від 27 березня 2001 року ОСОБА_5 (т.4 ар. сп. 151-154).
При укладанні вище вказаних договорів добросовісний набувач АП „Дніпровінторг" не повідомляв покупців про наявність спору та про те , що в Арбітражному суді Дніпропетровської області розглядається позов ПП „Дока" ,за яким 14 жовтня 1996 року було постановлене рішення ( т. 1 ар. сп. 76,77) , яке переглядалося наступними судовими інстанціями і ЗО квітня 1999 року постановою Вищого арбітражного суду України залишено без змін (т. 1 ар. сп. 111-117).
З липня 1998 року ОСОБА_1 , як добросовісний набувач стала використовувати придбані нею приміщення і при відсутності яких-небудь заборон зробила ремонт та переобладнання них , встановила обладнання для використання приміщень за цільовим призначенням , внаслідок чого вартість спірних приміщень збільшилася ,а згодом вона уклала у відношенні придбаних нею приміщень договори оренди від 1 серпня 1998 року з АТЗТ „Юніон-Т" ( т. 1 ар. сп. 128,129) , 20 грудня 2000 з ОСОБА_6 ( т. 2 ар. сп. 142-144) , 5 серпня 2001 року з ОСОБА_3 ( и.2 ар. сп. 145-148).
При вище викладених обставинах суд дійшов правильного висновку про те , що при підготовці та оформленні договору купівлі-продажу між представництвом Фонду Держмайна України в м. Дніпропетровську та ПП „ Дока" згідно до закону „ Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію)" не були досягнуті та конкретизовані суттєві умови договору , що призвело до виникнення спору про те , які саме площі та приміщення були продані та придбані сторонами договору , який мав бути порядок вступу набувача в права володіння , користування та розпорядження, майном , який мав бути порядок реєстрації права власності.
Обґрунтовано суд посилався і на закон України „ Про власність „ та положення ЦК України ( в редакції 1963 року , який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) і дійшов до висновку про те , що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірного майна.
Доводи апеляційної скарги про те , що рішенням Арбітражного суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 1996 року визнано недійсним угоду між представництвом Фонду держмайна в м. Дніпропетровську та АП „Дніпровінторг" , в зв"язку з чим АП „Дніпровінторг" не можна вважати добросовісним набувачем , а тому іОСОБА_1 не може також в зв"язку з цим вважатись такою , обґрунтованими вважати не можна . Так , висновки , до яких дійшов господарський суд , преюдиційними при розгяді позовних вимог доОСОБА_1 з урахуванням того факту , що ТОВ „Фірма Дніпровінторг" правонаступник АП „Дніпровінторг" визнана банкрутом (т. 4 ар. сп. 81-84 ) ліквідована та вилучена 24 червня 2004 року з Єдиного реєстру підприємств і організацій України (т.4 ар. сп. 83-84,122,123)- не являються.
Виходячи з вище наведеного , колегія суддів вважає , що суд повно і всебічно
дослідив і оцінив обставини по справі , надані сторонами докази , правильно визначив
юридичну природу спірних правовідносин і закон , який їх регулює .Підстав для висновку
про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи
процесуального права , які призвели , чи могли призвести до неправильного вирішення
справи не встановлено , а тому апеляційна скарга піддягає відхиленню , а рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України , колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ПП „Дока" - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення , однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України .