Єдиний унікальний номер 253/11257/13-ц Номер провадження 22-ц/775/1479/2014
Категорія - 27 Головуючий у 1 інстанції - Зайченко С.В.
Доповідач - Зінов'єва А.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 лютого 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Зінов'євої А.Г.
суддів: Азевича В.Б..
Ларіної Н.О.
при секретарі: Стефановій Я.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 29 листопада 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі Банк) до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2012 року Банк звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 30.08.2007 р. між ними та ОСОБА_3 був укладений договір кредиту №014/07-166/19-98 на суму 500000 доларів США строком на десять років під 12,5% річних. На забезпечення виконання умов договору кредиту 19.02.2010 р. між Банком та ОСОБА_4 був укладений договір поруки №12/06/0044. Прийняті на себе зобов'язання відповідач ОСОБА_3 виконував неналежним чином у зв'язку з чим в нього утворилася заборгованість, яку Банк просив стягнути на їх користь з відповідачів у солідарному порядку.
В ході слухання справи представником Банку було заявлене клопотання про закриття провадження по справі в частині позовних вимог, пред'явлених до ОСОБА_3 на суму 3295617 грн. 65 коп. з тих підстав, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.10.2013 р. по справі про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 були у повному обсязі визнані вимоги Банку на суму заборгованості за спірним договором кредиту в розмірі 4285231 грн. 65 коп.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 29 листопада 2013 року провадження по справі за позовом Банку до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було закрите.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач приніс апеляційну скаргу, в якій просили ухвалу суду скасувати як таку, що не відповідає вимогам діючого законодавства. Просили ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_4 як з поручителя на їх користь заборгованість за договором кредиту у розмірі 3295617 грн. 65 коп.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилався на те, що у суду першої інстанції не було підстав для закриття провадження по справі щодо обох відповідачів, оскільки Господарським судом Донецької області вирішено питання лише стосовно основного боржника ОСОБА_3 Відповідно до діючого законодавства наявність даного рішення не позбавляє Банк права пред'явлення вимоги до поручителя, оскільки ухвала Господарського суду Донецької області від 24.10.2013 р. хоча набула чинності, однак не виконана і заборгованість основним боржником не погашена. Закриваючи у повному обсязі провадження по справі, суд першої інстанції не звернув уваги на вимоги діючого законодавства, зокрема, щодо відповідальності поручителя і права кредитору вимагати виконання грошового зобов'язання, шляхом пред'явлення вимоги як до усіх боржників, так і до будь-кого окремо. При встановленні факту наявності суми боргу судовим рішенням, яке набрало чинності, у суду першої інстанції не було підстав для закриття провадження по справі стосовно відповідача-поручителя.
До судового засідання сторони не прибули, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду в частині закриття провадження по справі за позовом Банку до ОСОБА_4 скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.
Закриваючи провадження по справі, зокрема, в частині позову щодо стягнення заборгованості за договором кредиту з поручителя ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до діючого законодавства боржник та поручитель є солідарними відповідачами. Оскільки заявлені Банком у позовному провадженні вимоги, задоволені у справі про банкрутство основного боржника у повному обсязі, то відсутні підстави для задоволення позову, пред'явленого до ОСОБА_4 у зв'язку з їх невідповідністю вимогам закону.
Між тим, такі висновки суду щодо позовних вимог, пред'явлених до ОСОБА_4 не відповідають вимогам процесуального законодавства, що відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, є підставами для скасування ухвали з направленням справи на новий розгляд.
Як вбачається з матеріалів справи, Банк звернувся до суду із позовом до боржника і поручителя про стягнення з них у солідарному порядку заборгованості за договором кредиту, яка утворилася у зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання основним боржником ОСОБА_3 Постановою Господарського суду Донецької області від 25.03.2013 р. останнього як фізичну особу підприємця визнано банкрутом і розпочату ліквідаційну процедуру строком до 25.03.2014 р. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24 жовтня 2013 року визнані вимоги кредитора ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 за договором кредиту №014/07-166/19-98 від 30 серпня 2007 р. на суму 4285231 грн. 65 коп.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Як вбачається з матеріалів справи, Банком подано заяву про припинення провадження по справі за їх позовом, пред'явленим до ОСОБА_3, тобто позивач відмовився від вимог до основного боржника.
Разом з тим, закриваючи провадження щодо відповідача-поручителя ОСОБА_4 з посиланням на вимоги ст. 205 ЦПК України, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що перелік підстав для закриття провадження по справі, передбачений даною нормою закону є обмежений і широкому тлумаченню не підлягає.
Посилаючись на наявність ухвали Господарського суду Донецької області від 24 жовтня 2013 р. про визнання вимоги Банку щодо боржника ОСОБА_3, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вказаним судовим рішенням питання щодо відповідача ОСОБА_4, яка є поручителем і солідарним відповідачем не вирішувалося. Факт виконання вимог Банку ОСОБА_3 судом першої інстанції не перевірений.
Вказані обставини суд першої інстанції не перевірив, не врахував і тому у суду не було підстав, передбачених ст. 205 ЦПК України, для закриття провадження по справі за позовом щодо поручителя ОСОБА_4
Крім того, закриваючи провадження по справі щодо ОСОБА_4 яка є солідарним боржником за грошовим зобов'язанням спір щодо якого вже вирішений з висновками про залишення позову без задоволення у зв'язку з їх невідповідністю закону, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що такі висновки є підставами для відмови у задоволенні позову. Суд також не звернув уваги на вимоги ст. 543 ЦК України, згідно яких у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Факту виконання солідарного обов'язку ОСОБА_3 судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, висновки суду про необхідність закриття провадження по справі за вимогами Банку до ОСОБА_4 є помилковими, передчасними та такими, що суперечать вимогам процесуального законодавства. За вказаних обставин ухвала суду про закриття провадження по справі за позовом щодо ОСОБА_4 підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Апеляційна скарга Банку в частині вимог про ухвалення апеляційним судом нового рішення про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за договором кредиту задоволенню не підлягає, оскільки вказане питання не було предметом розгляду по суті судом першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.2 п.4, 312 ч.1 п.3, 313, 314 ч.1 п.6, 315 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково.
Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 29 листопада 2013 року в частині закриття провадження по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту скасувати і справу в цій частині повернути на новий розгляд до суду першої інстанції іншим суддею.
В іншій частині ухвалу суду залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: