Справа № 22- 6206                                      Головуючий 1 інстанції Грищенко В.М.

Категорія - 33/35                                              Доповідач Лаченкова О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2006 року   Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Лаченкової О.В., Болту нової Л.М.

при секретарі - Шило С.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську  апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2

на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2006 року, по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання.

встановила:

В липні 2006 року в суд з позовом звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання , посилаючись на те, що від шлюбу з відповідачем вони мають доньку ОСОБА_3,  2000 року народження. Так як вона не має самостійного заробітку та немає можливості працевлаштуватися через те, що донька є інвалідом і потребує постійного догляду. З відповідачем шлюб розірваний у 2002 році і допомоги у добровільному порядку не надає. Прохає суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на її" утримання у розмірі 750 грн. щомісячно, до грудня 2016 року.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2006 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 на її утримання 100 грн. щомісячно, до 20.12.2016 року закінчення терміну дії висновку ЛКК, або до моменту припинення права на утримання передбачене законом.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2006 року та винести нове рішення про стягнення аліментів у сумі 750 грн...

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2006 року та винести нове рішення про відмову в задоволені позову ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її утримання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційних скарг, вважає за необхідне їх відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов   ОСОБА_1 і стягуючи з відповідача    на її користь   аліменти на її утримання, в зв»язку з тим що з нею проживає дитина інвалід, 100 грн. щомісячно до 20.12.2016 року до переогляду ЛКК стану дитини, суд першої інстанції виходив з положень ст. 80,84,88 СК України .

Згідно  ч. 1 ст. 88 СК України, має право на утримання один із подружжя,з якою проживає дитина-інвалід,яка не може обходитися без постійного стороннього догляду  , за умови що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони знаходились в зареєстрованому шлюбі від якого мають доньку ОСОБА_3,2000 року народження.

З 2002 року сторони розірвали шлюбні відносини і донька-інвалід проживає з позивачкою.Згідно висновку ЛКК від 12.07.,2006 року донька страдає атіпічним аутизмом і потребує постійного стороннього догляду.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що   відповідач з 2002 року з сім'єю не проживає,на утримання доньки сплачує аліменти ,а позивачці добровільно матеріальну допомогу  не надає.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд прийшов правильного висновку про те, що відповідач повинен матеріально утримувати ОСОБА_1 і відповідно до вимог діючого законодавства стягнув з нього на користь позивачки аліменти на її утримання у розмірі 100 грн. щомісячно, з усіх видів заробітку до 20.12.2016 року ,а саме закінчення терміну дії висновку ЛКК щодо інвалідності дитини, або до моменту припинення права на утримання передбачене законом. Доводи позивачки в апеляційної скарзі щодо малої суми стягнутих аліментів необгрунтовані, оскільки на теперішній час відповідач не працює, сплачує аліменти на утримання дитини та сплачує заборгованість по аліментам,отже його матеріальний стан  не дозволяє  сплачувати аліменти в більшому розмірі.

Доводи в апеляційній скарзі відповідача про відмову в стягненні аліментів на утримання колишньої дружини,з якої проживає дитина-інвалід в зв»язку з тим,що у нього немає матеріальної можливості її надавати не можуть прийняті до уваги,оскільки доказів про своє погане матеріальне становище суду не надав.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг сторін суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.304, ч.1 ст. 307, 308, 313,ч.1 ст.314,315,317,319 ЦПК України колегія суддів,-

ухвалила :

Апеляційні   скарги   ОСОБА_1,ОСОБА_2 -відхилити.

Рішення   Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2006 року, -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.