Справа № 22ц - 2925/ 2007                                       Головуючий по 1-й інстанції

Завора І.М. Суддя-доповідач: Дорош А.І.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2007 року                                                           м. Полтава

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дорош А.І.

Суддів: Карнауха П.М., Обідіної  О.І.

при секретарі  Гнатюк О.С

за участю

представників позивача    ОСОБА_2,   ОСОБА_3

відповідача   ОСОБА_1

розглянула у відкритому  судовому засіданні     в м.  Полтаві       цивільну справу за апеляційною скаргою   ОСОБА_1

на  рішення   Гадяцького районного суду Полтавської області від   09 жовтня 2007 року

по справі за      позовом    ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про розірвання договору довічного утримання , -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2007 року позовна заява ОСОБА_4 задоволена частково.

Договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_1, посвідчений 30 червня 2004 року приватним нотаріусом ОСОБА_5, розірвано.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати, пов"язані з оплатою судового збору у розмірі 8 грн. 50 коп., витрати за оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 7 грн. 50 коп. та витрати, пов"язані з оплатою правової допомоги в розмірі 1000 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить вищевказане рішення суду скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У запереченні на апеляційну скаргу позивач та її представники просять залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

2

Згідно ст. 303 ч.3 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов"язковою підставою для скасування рішення.

Згідно ст. 311 ч.1 п.3, 4 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов"язки осіб, які не брали участь у справі.

Як встановлено судом першої інстанції і це не заперечується сторонами, 13.06.2004 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений договір довічного утримання, згідно якого ОСОБА_4 передає у власність ОСОБА_1 належну їй квартиру АДРЕСА_1, взамін чого вона зобов"язана надавати їй довічно матеріальне забезпечення та утримання, що визначається у вигляді забезпечення її житлом шляхом збереження права безоплатного пожиттєвого проживання у відчужуваній квартирі; здійснення догляду за відчужувачем майна та надання їй необхідної допомоги; надання побутових посул (прання постільної білизни раз на тиждень, тощо); забезпечення належними лікувальними засобами, виклик лікаря; забезпечення послугами адвокатів та нотаріусів.

Задовольняючи позовні вимоги в частині розірвання вищевказаного договору, місцевий суд прийшов до висновку про те, що зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на невиконання ОСОБА_1 умов договору , а тому прийшов до висновку що позовні вимоги в частині розірвання договору довічного утримання, стягнення понесених судових витрат та витрат на правову допомогу підлягають задоволенню, а в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем була заявлена вимога про зобов"язання органу реєстрації речових прав на нерухоме майно зняти квартиру АДРЕСА_1 з реєстрації на ім"я відповідача.

Проте, як вбачається із змісту мотивувальної частини рішення суду, у задоволенні цієї вимоги було відмовлено без наведення у судовому рішенні обгрунтувань такого висновку суду, що вказує на протиріччя висновків суду.

Колегія судців судової палати у цивільних справах позбавлена можливості прийняти своє рішення в цій частині, оскільки по справі не був притягнутий відповідний орган державної реєстрації прав власників нерухомого майна - БТІ в якості відповідача, оскільки позивачем пред"явлена вимога про покладення обов"язків на цей орган.

Крім цього, місцевий суд не перевірив чи дійсно спірний договір після його укладення був зареєстрований в БТІ . У матеріалах справи відсутні належні докази в цій частині. На його реєстрацію в БТІ посилаються сторони у своїх заявах до суду та в апеляційній скарзі.

Крім цього, слід звернути увагу місцевого суду на необхідність притягнення до участі у справі нотаріуса, який посвідчував договір; для повного та всебічного з"ясування обставин справи суд не допитав в якості свідка соціального працівника ОСОБА_6, яка здійснювала догляд за позивачем за місцем помешкання в м. Гадяч.

З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що місцевим судом було допущено порушення норм процесуального права, які є обов"язковою підставою скасування рішення суду, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню.

3

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п. 5, 311 ч.1 п. 4, 313 - 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.