Справа № 22- 3680 Головуючий 1 інстанції - суддя Слюсар Л.П.
Категорія- 27 Доповідач - суддя Лаченкова О.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судці - Петренко І.О. суддів-Лаченкової О.В., Болтунової Л.М., при секретарі - Шило С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3до ОСОБА_4 третя особа: КЖЕП №50 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, зустрічна позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вселення і зміну умов договору житлового найму.
встановила:
В травні 2005 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовною заявою до ОСОБА_4, третя особа: КЖЕП №50 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням посилаючись на те, що відповідач в 2002 році вивіз свої речі і до даного часу в спірній квартирі не проживає.
В судовому засіданні відповідачем ОСОБА_4 була подана зустрічна позовна заява. В зустрічному позові ОСОБА_4 просив суд вселити його в квартиру АДРЕСА_1 та змінити договір найму житлового приміщення, виділивши в його користування житлову кімнату 13,0 кв. м., кухню, ванну кімнату, туалет, і коридор залишити в спільному користуванні.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2006 року в задоволені позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3було відмовлено. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_4було задоволено. ОСОБА_4 був вселений в квартиру АДРЕСА_1, були змінені умови найму вказаної квартири та ОСОБА_4 виділено в користування ізольовану жилу кімнату площею 13,0 кв. м., КЖЕП № 50 судом зобов'язано укласти із ОСОБА_4 окремий договір найму на ізольовану кімнату площею 13,0 м. кв., кухню, ванну кімнату, туалет і коридор залишити в спільному користуванні.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ставлять питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення по суті їх позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується ,що 21 червня 1988 року виконавчим комітетом Жовтневої районної Ради був виданий ордер НОМЕР_1 на право заняття квартири АДРЕСА_1 на ОСОБА_4 на склад його сім»ї -позивачів по справі.Спірна квартира трикімнатна і з них дві суміжні кімнати 18,3 кв.м, і 17,1 кв.м, і ізольована 13.0 кв.м.,кухня площею 9,5 кв.м.,ванна кімната 2.1 кв.м.,туалет площею 1.1 кв.м.,коридор 5.0 кв.м..Загальна площа квартири 66,5 кв.м.,жила площа 48,4 кв.м.Квартира не приватизована.
З 2002 року відповідач не проживає в картирі,оскільки сторони 10.09.2002 року розірвали шлюб і позивачка змінила замки ,а ключі йому не дала і він вимушений був знімати квартиру.Відповідач оплачував комунальні послуги по спірній квартирі до 2005 року ,що підтверджується квитанціями.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що відповідач вимушено покинув спірну квартиру ,не мав вільного доступу до неї другого житла не має продовжував сплачувати комунальні послуги до подачі позову ,що свідчить про те,що він не втратив право на користування житловою площею і правомірно вселив ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_1.
Доводи апеляційної скарги позивачів в частині визнання ОСОБА_4
втративши право користування житловою площею суттєвими не являються і не дають
підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм
матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до
неправильного вирішення цього питання.
Що стосується змінені умов найму вказаної квартири та виділення в користування відповідачу ізольованої жилої кімнати площею 13,0 кв. м., та зобов'язання КЖЕП № 50 укласти із ОСОБА_4 окремий договір найму на ізольовану кімнату площею 13,0 м. кв., кухню, ванну кімнату, туалет і коридор залишити в спільному користуванні ,суд першої інстанції безпідставно задовольнив вимоги відповідача,оскшьки відповідно до діючого житлового законодавства зміна договору найма неможлива, якщо це призведе до штучного погіршення житлових умов позивачів, а саме на кожного із позивачів припадає 11 кв.м.,кімнати не ізольовані і в них буде проживати мати з двома повнолітніми різностатевими дітьми : дочкою 1981 року народження та сином 1987 року народження і тому рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 11 квітня 2006 року в цій частині необхідно скасувати і в цих позовних вимогах відповідачу необхідно відмовити .
Керуючись ст.ст.304, ч.1 ст.307, 309, 313,ч.1 ст.314,315,317,319 ЦПК України колегія суддів,-
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3-задовольнити частково.
Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 11 квітня 2006 року змінити.В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про зміну умов договору найми квартири АДРЕСА_1 та зобов»язання КЖЕП №50 укласти з ОСОБА_4 окремий договір найму на ізольовану кімнату площею 13,0 кв.м-відмовити.В решті позовних вимог рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.