АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-435 / 2008 р.                                                       Головуючий по 1 інстанції

Категорія: 27                                                                                Калашник С. І.

Доповідач в апеляційній інстанції Скіць М. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                                          Ювшина В.І.

суддів                                                      Скіця М. І., Сіренка Ю.В.

при секретарі                                         Наконечній М. М.

з участю адвоката                                  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про спростування неправдивих відомостей та відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

08 листопада 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, вказуючи, що 29 листопада 2005 року відповідно до наказу № 71-к він був звільнений з роботи на підставі п.8 ст. 40 КЗпП України.

Наказом від 06 лютого 2006 року № 4-к він поновлений на роботі.

Причиною видачі наказу про звільнення послугувала доповідна записка завідуючого МТФ ОСОБА_3 про ніби-то систематичні крадіжки корму для ВРХ, вчинювані ним.

Вважає, що в доповідній записці були викладені неправдиві факти, що послугувало причиною до незаконноого звільнення його з роботи.

В період вимушеного прогулу з листопада 2005 року по березень 2006 року його сім»я була позбавлена засобів до існування, а тому відповідачами йому було завдано моральної шкоди приниженням його честі і гідності.

Просив суд зобов"язати відповідачів вибачитися перед ним в присутності працівників МТФ СТОВ «Україна» с. Новоукраїнка Чорнобаївського району та стягнути на його користь в солідарному порядку на відшкодування моральної шкоди 1600 гривень і судові витрати по справі.

Рішенням Чорнобаївського районного суду від 25 грудня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд з тих підстав, що суд не вірно встановивши фактичні обставини прийшов до неправильних висновків, висновки суду про відмову в задоволенні позову не ґрунтуються на доказах по справі і неправильне застосування судом норм процесуального права.

2

При цьому вказується, що суд не залучив до участі в справі в якості відповідача адміністрацію СТОВ «Україна», враховуючи, що відповідно до процесуального законодавства на суд покладено обов»язок вирішувати питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з"явилися, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З матеріалів справи вбачається, що телятниця ОСОБА_4 інформувала завідуючого МТФ СТОВ «Україна» ОСОБА_3 про те, що позивачем було викрадено мішок комбікорму з території ферми, що обслуговувалась нею. Останній разом з ветлікарем ОСОБА_5 написали доповідну записку на ім»я директора СТОВ, що і послугувало причиною звільнення позивача однак вподальшому позивач був поновлений на роботі і йому було виплачено середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідно до роз"яснень, даних в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян і організацій" від 28.09.1990 року № 7 до відомостей, що порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь, гідність і ділову репутацію фізичної особи або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, кожна сторона у справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Посилання ОСОБА_2 про умисне ініціювання відповідачами доповідної записки із завідомо неправдивою інформацією безпідставні, так як він повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 57 - 59 ЦПК України, зазначені ним обставини. Таких доказів він не надав. Крім того, його вимоги спростовуються іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Судова колегія вважає, що ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вимоги чинного законодавства, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України та рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 1-9Y2003 врахував і у відповідності до вимог ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України в повній мірі з'ясував, чи відповідають дійсності, наведені в доповідній записці факти, маючи на увазі, що звернення громадян з інформацією до керівництва, пов'язаною з виконанням ними трудових обов'язків, не може бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди і не можуть вважатися поширенням відомостей чи такими діями що порочать честь та гідність особи та спричиняють моральні та матеріальні страждання.

Судом встановлено, що позивач просив суд зобов»язати відповідачів вибачитися перед ним в присутності працівників МТФ СТОВ «Україна» та стягнути з них на його користь на відшкодування моральної шкоди 1600 гривень наголошуючи, що з вини відповідачів він був звільнений з роботи і районний суд розглянув справу в межах заявлених позовних вимог.

На думку колегії суддів, при винесенні рішення, суд вірно врахував всі обставини справи, встановив відповідні правовідносини, дослідив докази, що маються у справі як в підтвердження позову так і в його заперечення та виніс правильне по суті і справедливе рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином , судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

 3

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Чорнобаївського районного суду від 25 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про спростування неправдивих відомостей та відшкодування моральної шкоди залишити без змін.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.