Судове рішення #35995423

Єдиний унікальний номер 219/10021/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2761/2014



Категорія - 24 Головуючий у 1 інстанції - Медінцева Н.М.

Доповідач - Зінов'єва А.Г.




Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


27 березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Зінов'євої А.Г.

суддів: Азевича В.Б.

Ларіної Н.О.

при секретарі: Стефановій Я.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Артемівського міськрайсуду Донецької області від 28 січня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Артемівськ-енергія» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В:


У листопаді 2013 року ТОВ «Артемівськ-енергія» звернулися до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що квартира АДРЕСА_1 належить відповідачу на праві спільної сумісної власності і останній є споживачем послуг теплопостачання, які надаються ними у вказаний будинок, в тому числі в квартиру ОСОБА_2 В порушення вимог діючого законодавства, останній оплату за надані послуги вносить не регулярно, в результаті чого має заборгованість за період з 15.10.2008 р. по 01.10.2013 р. у розмірі 3040 грн. 75 коп., яку просили стягнути на їх користь. Крім того, просили стягнути з відповідача на користь ТОВ «Артемівськ-енергія» судові витрати в розмірі 229 грн. 40 коп.

Рішенням Артемівського міськрайсуду від 28 січня 2014 року позовні вимоги ТОВ «Артемівськ-енергія» були задоволені у повному обсязі: на їх користь з відповідача в рахунок погашення заборгованості за послуги теплопостачання за період з 15.10.2008 р. по 01.10.2013 р. стягнуто 3040 грн. 75 коп. та судові витрати в розмірі 229 грн. 40 коп.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач приніс апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду змінити, оскільки воно не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просив ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього на користь позивача заборгованість в межах позовної давності.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилався на те, що задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Артемівськ-енергія», суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність клопотання про поновлення строку і підтвердження своїх доводів лише витягом з особового рахунку. Зробивши висновок про переривання відповідачем перебігу позовної давності, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що розрахунковим періодом є календарний місяць, оплата за який ним і проводилася. Виходячи з вказаних обставин, оскільки позов пред'явлено про стягнення заборгованості за п'ять років, ним було заявлено про застосування позовної давності, що судом проігноровано. Посилаючись на проведення оплати не у відповідності з фактично нарахованими сумами за грудень 2007 р., січень-квітень 2008 р. та вересень 2008 р., суд першої інстанції не звернув уваги на те, що початком утворення заборгованості позивачем зазначено 15.10.2008 р. Виходячи з наступних платежів, то вони вносилися за поточний місяць, що ним було підтверджено оригіналами квитанцій, з яких також вбачалося, що сума 1539 грн. 40 коп. у березні 2010 р. ним не вносилася. За вказаних обставин у суду першої інстанції не було підстав для висновку про визнання ним боргу.

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Відповідач до судового засідання не прибув, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм оцінку і обґрунтовано дійшов висновку про наявність у відповідача заборгованості по оплаті комунальних послуг.

Разом з тим, визначаючи розмір заборгованості та період за який вона підлягає стягненню, суд неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставами для зміни судового рішення.

Так, при розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить відповідачу на праві спільної сумісної власності. У вказаний будинок, в тому числі і квартиру відповідача, ТОВ «Артемівськ-енергія» надаються послуги теплопостачання, споживачем яких є ОСОБА_2, на якого відкритий особовий рахунок. Оплата комунальних послуг останнім здійснюється нерегулярно, у зв'язку з чим по вказаній квартирі утворилася заборгованість, розмір якої за період з 15.10.2008 р. по 01.10.2013 р. складає 3040 грн. 75 коп.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року (в редакції за станом на день виникнення правовідносин) (далі Закон), комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається з вимог ст. 162 ЖК України, плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги, що також відповідає вимогам ч.3 ст. 20 Закону.

При цьому, відповідно до вимог ч.6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року (в редакції за станом на день виникнення правовідносин), споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

В ході слухання справи судом встановлено і не оспорюється сторонами, що позивач надає, а відповідач отримує послуги з теплопостачання. При цьому, останній оплату за надані послуги вносить з порушенням вимог діючого законодавства, про що свідчить наявність заборгованості. Вказаний факт не оспорюється відповідачем, який не заперечує проти її стягнення лише в межах позовної давності.

Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому, як вбачається з вимог ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Як встановлено в ході слухання справи, позивач звернувся до суду з позовом 29.11.2013 року, вимагаючи стягнення заборгованості за оплату послуг теплопостачання з 15.10.2008 р. по 01.10.2013 р. в розмірі 3040 грн. 75 коп.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Артемівськ-енергія» у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем у період з лютого 2009 р. по лютий 2010 р. оплата за послуги не вносилася, після чого у березні 2010 р. була внесена одноразово сума 1539 грн., а у квітні 2010 р. при поточному нарахуванні оплати 91 грн. 12 коп., відповідачем фактично внесено -100 грн., то мало місце переривання перебігу позовної давності, оскільки ОСОБА_2 вчинені дії, які свідчать про визнання ним боргу.

Між тим, такі висновки суду не відповідають фактичним обставинам та нормам матеріального права.

Насамперед, суду не надано доказів внесення відповідачем оплати комунальних послуг одноразово у сумі 1539 грн. у березні 2010 р., яка складається з сумарної оплати, внесеної за п'ятьма квитанціями. Наданий позивачем витяг з особового рахунку ОСОБА_2, спростовується наданими сторонами квитанціями.

Крім того, якщо навіть вважати, що відповідачем допущено переривання перебігу позовної давності, то воно відбулося у травні 2010 р., тоді як до суду з вимогами ТОВ «Артемівськ-енергія» звернулися у листопаді 2013 р. (при спливі позовної давності у травні 2013 р.). Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув і не дав належної оцінки діям відповідача щодо оплати комунальних послуг після травня 2010 р.

Так, починаючи з травня 2010 р. відповідач оплату за послуги теплопостачання проводив у розмірі, визначеному у квитанціях, за виключенням лютого 2013 р. При попередньому невнесенні оплати за листопад-грудень 2012 р. та січень 2013 р. оплати в розмірі по 497 грн. 69 коп., ОСОБА_2 у лютому 2013 р. внесена оплата у розмірі 747 грн. 69 коп., що є значно меншою від фактичного боргу за три місяці (1493 грн. 07 коп.) і тому не може вважатися визнанням останнім попередньої заборгованості.

За вказаних обставин позовні вимоги ТОВ «Артемівськ-енергія» підлягають частковому задоволенню, в межах позовної давності, про застосування якої відповідачем було заявлено в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення. Клопотання про поновлення строку позивачем не заявлялося.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.4, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:


Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Артемівського міськрайсуду Донецької області від 28 січня 2014 року змінити.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-енергія» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-енергія» заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01.11.2010 р. по 01.10.2013 року в розмірі 1294 (одна тисяча двісті дев'яносто чотири) грн. 19 коп.

В іншій частині вимог відмовити.

В іншій частині рішення залишити без зміни.

Рішення суду набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України по розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.



Головуючий:


Судді:





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація