Справа 22ц-2130/06                             Головуючий по І інстанції Франчук О.Д.

Категорія 44                                         Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.

РІШЕННЯ Іменем  України

20 грудня 2006 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Вовненко Г.Ю.

суддів: Галущенка О.І., Колосовського С.Ю.

при секретарі судового засідання - Фірсовій Т.В.

за участю: позивача ОСОБА_1, представників сторін ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10 жовтня 2006 р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог -приватний нотаріус ОСОБА_6 про визнання виконавчого напису недійсним,

встановила:

У липні 2006 р. ОСОБА_1 пред'явив позов до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису, який було вчинено 29 травня 2006 р. приватним нотаріусом ОСОБА_6 про звернення стягнення на передані у заставу шість автомобілів таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10 жовтня 2006 р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність рішення суду, порушив питання про його скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд виходив з того, що боржник своєчасно не повернув кредитору позику, що підтверджено безпірними документами, а тому у нотаріуса, на думку суду, були підстави для вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на заставлене майно боржника.

Однак з таким висновком погодитись не можна, оскільки до нього суд прийшов з порушенням закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України „Про нотаріат", п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затверджена наказом Міністерства юстиції України 03.03.04 р. №20/5) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 вересня 2004 р. ОСОБА_1 отримав у ОСОБА_5 55000 грн. позики, яку зобов'язався повернути до 24 грудня 2005 р.

Виконання договору позики було забезпечено 24 грудня 2004 р. заставою шістьох автомобілів.

В травні 2006 р. приватний нотаріус ОСОБА_6 передала ОСОБА_1 заяву ОСОБА_5 про необхідність погашення боргу в десятиденний термін та про намір кредитора, в противному випадку звернутися за вчиненням виконавчого напису.

У відповідь на заяву ОСОБА_1 надіслав цьому ж нотаріусу листа в якому повідомив про погашення боргу та додав платіжні документи.

Всупереч вказаним нормативно-правовим актам нотаріус належним чином не перевірив безспірність вимог ОСОБА_5, оскільки факт отримання її чоловіком -ОСОБА_4 73376 грн. від ОСОБА_1 остання не заперечувала. Більше того, ОСОБА_5 пояснила в суді, що можливо дала реквізити рахунку в фінансовій установі свого чоловіка для перерахування боргу ОСОБА_1.Отже, названі обставини свідчать про обгрунтованість позовних вимог. У зв'язку з чим, виконавчий напис на підставі ст. 16 ЦК, ч. 12 ст. 110 ЦПК слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на вищенаведені мотиви, рішення суду в силу п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10 жовтня 2006 р. скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Виконавчий напис, вчинений 29 травня 2006 р. приватним нотаріусом ОСОБА_6 про звернення стягнення на майно ОСОБА_1 переданого у заставу ОСОБА_5 визнати таким, що не підлягає виконанню.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку на протязі двох місяців.