Справа 22ц-2141                                        Головуючий по І інстанції - Кваша С.В.

Категорія - 33                                          Доповідач апеляційної інстанції- Данилова О.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21   грудня  2006 року     колегія суддів     судової палати  в  цивільних справах

апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого        Лисенка П.П.

суддів                             Данилової О.О., Кутової Т.З.

при секретарі     Варміш О.С. за участю    апелянта ОСОБА_1 відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 на ухвалу Заводського   районного суду м. Миколаєва   від 23 жовтня 2006   року по цивільній справі за позовом

ОСОБА_3

до ОСОБА_2, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Петрівни про розділ спільної власності та визначення порядку користування земельною ділянкою

УСТАНОВИЛА:

Рішенням Заводського районного суду Миколаївської області від 7 жовтня 2002 року проведено поділ домоволодіння по АДРЕСА_1 та визначено порядок користування земельною ділянкою між співвласниками ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

Рішення суду набуло законної сили.

У травні 2006 року з заявою про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами звернулась ОСОБА_1, яка у вересні 2003 року придбала частку домоволодіння попередніх власників ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Заявник посилалась на те, що при проведенні судової будівельно-технічної експертизи від 30.11.2001 року експертом було допущено помилку у визначенні часток співвласників, що призвело до виділення у користування її правонаступникам такої земельної ділянка, яка не відповідає дійсним часткам у спільній власності.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2006 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, не погодившись з висновком суду про відсутність нововиявлених обставин, просила ухвалу скасувати та задовольнити її заяву.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововивленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі на час розгляду справи.

За змістом цієї норми нововиявленими мають бути саме істотні для справи обставини -юридичні факти, а не докази, призначені для їх встановлення, яким є висновок експерта. Оцінка допустимості тих чи інших доказів та відповідне застосування норм матеріального права є предметом перегляду справи в апеляційному та касаційному порядку.

Таким чином, суд обгрунтовано дійшов висновку, що дані експертизи в усякому разі / дійсні вони чи помилкові/ не можуть вважатися нововиявленими обставинами та бути підставою для перегляду судового рішення.

Крім того, заявниця ОСОБА_1 невірно розуміє зміст рішення, на скасуванні якого вона наполягає.

Так, рішенням суду від 7 жовтня 2002 року за ОСОБА_6 та ОСОБА_7. визнано право на 32/100 частини домоволодіння /АДРЕСА_1/. Власницею цієї ж частини домоволодіння в нинішній час є і ОСОБА_1 Розмір земельної ділянки, яку було виділено у користування попередникам ОСОБА_1 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7., визначався з урахуванням їх часток у спільній власності до їх перерахунку у 2001 році у зв'язку з добудовами. Їх частки тоді складали 2/8 частини домоволодіння /а.с.36.141,142/.

З таким застосуванням судом першої інстанції норм земельного законодавства не погодилася ОСОБА_6 та оскаржувала рішення в апеляційному порядку, також посилаючись на помилку експерта.

Тобто всі доводи, зазначені ОСОБА_1 у заяві про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, вже були предметом розгляду у судових інстанціях, а тому також не можуть вважатися нововиявленими.

Інших підстав, передбачених ст.361 ЦПК України, заявником не вказано.

За такого ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам процесуального права і підстав для її скасування колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст.312, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИ Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.