ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 лютого 2014 рокуСправа №827/2236/13-а

16 год. 27 хв.

м. Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

при секретарі судового засідання - Матвєєвої М.С.,

за участю: представника позивача, Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, Бєлоусової Дар"ї Сергіївни, службове посвідчення № 005807 від 25.09.2012 р.;

представника відповідача, директора Державного підприємства "Севастопольський морський торгівельний порт", Жих Тетяни Юріївни, довіреність № ДВ-27 від 01.07.2013 р.;

представника відповідача, Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Севастопольської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", Демяненка Володимира Юрійовича, довіреність № 55 від 20.01.2014 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері до директора Державного підприємства "Севастопольський морський торгівельний порт", Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Севастопольської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Севастопольський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника Державного підприємства "Севастопольський морський торгівельний порт", просить визнати дії щодо відхилення подання Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про усунення порушень законодавства України від 29.05.2013 № 49-778 вих.-13 протиправними;

- визнати бездіяльність щодо невжиття заходів по усуненню порушень, викладених у поданні Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про усунення порушень законодавства України у сфері земельних відносин від 29.05.2013 № 49-778 вих.-13 протиправною;

- зобов'язати виконати законні вимоги прокурора, визначені у поданні Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про усунення порушень законодавства України у сфері земельних відносин від 29.05.2013 № 49-778 вих.-13, а саме: вжити заходи до розірвання договору № 1212/378 від 25.12.2012 укладеного між Державним підприємством "Севастопольський морський торгівельний порт" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 та вжити заходи щодо звільнення земельної ділянки морського транспорту, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом звільнення території від павільйонів № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_20, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19 та приведення території у первинний стан;

- визнати дії щодо відхилення подання Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про усунення порушень законодавства України від 29.05.2013 № 49- 779 вих.-13 протиправними;

- визнати бездіяльність щодо невжиття заходів до усунення порушень, викладених у поданні Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про усунення порушень законодавства України у сфері земельних відносин від 29.05.2013 № 49-779 вих.-13 протиправною;

- зобов'язати виконати законні вимоги прокурора, визначені у поданні Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про усунення порушень законодавства України у сфері земельних відносин від 29.05.2013 № 49-779 вих.-13, а саме: вжити заходи до розірвання договору № 1304/105 від 23.05.2013, укладеного між Державним підприємством "Севастопольський морський торгівельний порт" та приватним підприємством "СТН", вжити заходи щодо звільнення земельної ділянки морського транспорту, яка розташована за адресою: місто Севастополь, пл. 300-річчя Російського Флоту шляхом звільнення території від незаконно встановлених приватним підприємством "СТН" об'єктів та приведення території у первинний стан.

Вимоги обґрунтовані тим, що на території порту приватними особами здійснюється господарська діяльність без отримання відповідної дозвільної документації.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 22.07.2013 року провадження у адміністративній справі закрито.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду м. Севастополя від 21.08.2013 року ухвалу Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 22.07.2013 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 30.09.2013 року проведено заміну первісного неналежного відповідача належним виконуючий обов'язки директора Державного підприємства "Севастопольський морський торгівельний порт" та залучено до участі у справі в якості другого відповідача Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі начальника Севастопольської філії Державного підприємство "Адміністрація морських портів України".

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 21.01.2014 року проведено заміну первісного неналежного відповідача належним директор Державного підприємства "Севастопольський морський торгівельний порт".

23.01.2014 року до Окружного адміністративного суду міста Севастополя від позивача надійшла заява про зміну (уточнення) позовних вимог, відповідно до якої позивач просить визнати дії директора Державного підприємства "Севастопольський морський торгівельний порт" щодо відхилення подання Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про усунення порушень законодавства України від 29.05.2013 р. № 49-778вих.-13 протиправними;

- визнати бездіяльність директора Державного підприємства "Севастопольський морський торгівельний порт" щодо невжиття заходів до усунення порушень, викладених у поданні Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про усунення порушень законодавства України у сфері земельних відносин від 29.05.2013 р. № 49-778вих.-13 протиправною;

- зобов'язати Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі начальника Севастопольської філії Державного підприємство "Адміністрація морських портів України" виконати законні вимоги прокурора, визначені у поданні Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про усунення порушень законодавства України у сфері земельних відносин від 29.05.2013 № 49-778вих.-13, а саме: вжити заходи до розірвання договору № 1212/378 від 25.12.2012 укладеного між Державним підприємством "Севастопольський морський торгівельний порт" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 та вжити заходи щодо звільнення земельної ділянки морського транспорту, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом звільнення території від павільйонів № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_20, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19 та приведення території у первинний стан;

- визнати дії директора Державного підприємства "Севастопольський морський торгівельний порт" щодо відхилення подання Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про усунення порушень законодавства України від 29.05.2013 № 49- 779вих.-13 протиправними;

- визнати бездіяльність директора Державного підприємства "Севастопольський морський торгівельний порт" щодо невжиття заходів до усунення порушень, викладених у поданні Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про усунення порушень законодавства України у сфері земельних відносин від 29.05.2013 № 49-779вих.-13 протиправною;

- зобов'язати Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі начальника Севастопольської філії Державного підприємство "Адміністрація морських портів України" виконати законні вимоги прокурора, визначені у поданні Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про усунення порушень законодавства України у сфері земельних відносин від 29.05.2013 № 49-779 вих.-13, а саме: вжити заходи до розірвання договору № 1304/105 від 23.05.2013, укладеного між Державним підприємством "Севастопольський морський торгівельний порт" та приватним підприємством "СТН", вжити заходи щодо звільнення земельної ділянки морського транспорту, яка розташована за адресою: місто Севастополь, пл. 300-річчя Російського Флоту шляхом звільнення території від незаконно встановлених приватним підприємством "СТН" об'єктів та приведення території у первинний стан.

Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, надав пояснення в обґрунтування позову. Зазначив, що 29.05.2013 року Севастопольським прокурором з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері до Севастопольської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» було видано подання про усунення порушень законодавства у сфері земельних відносин за вих. № 49-778вих.-13 та № 49-779вих.-13. Проте, 12.06.2013 року до Севастопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері надійшли повідомлення від начальника державного підприємства "Севастопольський морський торгівельний порт" про відхилення подання. Вважає дії та бездіяльність відповідача протиправною, просив позов задовольнити.

Представник відповідача - директора Державного підприємства "Севастопольський морський торгівельний порт", з позовом не погодився, надав пояснення в обґрунтування заперечень. Зазначив, що 17.06.2013 р. державним реєстратором м. Севастополя зареєстровані зміни до установчих документів підприємства, відповідно до яких "начальник Порта" змінений на "директор підприємства". Позовні вимоги ґрунтуються на визнанні дій конкретної посадової особи незаконними, а також зобов'язання вчинити певні дії, а саме - розірвати господарські договори, які, згідно з розподільним балансом, перейшли до адміністрації Севастопольського морського порту. Призначений директор ніяких рішень по оспорюваним прокуратурою операціях не приймав. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача - Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Севастопольської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", з позовними вимогами не погодився повністю. Обґрунтовує свої заперечення тим, що начальник Севастопольської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» не є в розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень. Зокрема, вказує, що вимоги прокурору щодо розірвання господарських договорів є виключною компетенцією господарського суду. У зв'язку з чим вважає, що справу не належить розглядати в порядку Кодексу адміністративного судочинства України. Також зазначив, що керівник підприємства, якому винесено подання зобов'язаний лише повідомити прокурора про результати розгляду подання та вчинити заходи, крім того, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що подання може бути відхилено повністю або частково, просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши представників сторін, встановивши обставини у справі, дослідивши докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частинами першою, другою статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду з адміністративними позовами. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадян або держави в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; участь у розгляді судами справ; внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про прокуратуру", прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Прокурор, виходячи з системного аналізу викладених правових норм, є суб'єктом владних повноважень та звернувся з адміністративним позовом у випадку, встановленому законом. Враховуючи викладене, предмет адміністративного позову, суд зазначає, що вказана справа належить підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про прокуратуру" предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам, додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав, додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Встановлено, що Севастопольською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері на виконання завдання прокуратури міста Севастополя відповідно до розпорядження прокурора міста Севастополя № 72 від 30.04.2013 р. та графіку проведення перевірок об'єктів у прибережній захисній смузі Чорного моря від 07.05.2013 р. проведено перевірку додержання органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями вимог законодавства при наданні у власність і користування, продажу, зміні цільового призначення земель прибережних територій.

В ході перевірки, проведеної прокурором із залученням посадових осіб Державної інспекції сільського господарства у м. Севастополі, інспекції ДАБК у м. Севастополі, Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції, встановлені суттєві порушення вимог чинного законодавства при використанні земель прибережної смуги.

Перевіркою встановлено, що відповідачу, відповідно до Державного акту серії 1-КМ № 005163, надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,5119 га, яка розташована на Північній стороні на пл. Захарова у м. Севастополі з віднесенням земельної ділянки до земель морського транспорту.

25.12.2012 р. між Державним підприємством "Севастопольський морський торгівельний порт" (далі ДП "СМТП") та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (далі ФОП ОСОБА_5) укладено договір про співпрацю № 1212/378 (далі Договір № 1212/378), відповідно до якого ДП "СМТП" надало ФОП ОСОБА_5 у відплатне строкове користування 2 частини асфальтобетонного мощення (площею 67,51 кв.м. і 62,94 кв.м.), яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, для організації останньою на наданому портом асфальтобетонному мощенні торгівельних точок для реалізації продовольчих товарів не підакцизної групи.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Договору № 1212/378, метою даного договору є поліпшення якості обслуговування жителів Північної сторони м. Севастополя, а також надання додаткових послуг для осіб, що відпочивають та туристів, які знаходяться в місті.

Згідно з підпунктом 1.2 пункту 1 Договору № 1212/378, для досягнення мети даного договору Сторона-1 надає Стороні-2 відповідно до наданої схеми 2 частини асфальтобетонного мощення (площею 67,51 кв.м та 62.94 кв.м.), розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Сторони-1 (далі - майданчик), а Сторона-2 організує на вказаних майданчиках торговельні точки для реалізації продовольчих товарів неподакцизної групи, сплачуючи щомісяця Стороні-1 за надані майданчики протягом строки дії даного договору відповідно до розділу 3 даного договору.

Відповідно до пункту 4.2.3. вищезазначеного договору ФОП ОСОБА_5 зобов'язується забезпечити збереження використовуваних майданчиків, перешкоджати їх пошкодження і псування, під час використання стежити за порядком на майданчиках, передбачених санітарними нормами та правилами пожежної безпеки. Нести відповідальність перед контролюючими органами за недотримання зазначених норм і правил.

Пунктом 4.2.5 договору № 1212/378 визначено, що в обов'язки сторін входить не передавати права за цим договором третім особам.

01.01.2013 року між ДП «Севастопольський морський торгівельний порт» (далі - Сторона-1) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 (далі - Сторона-2) було складено та підписано акт приймання-передачі об'єкта, відповідно до договору № 1212/378.

Протягом квітня 2013 року ФОП ОСОБА_5, у порушення пункту 4.2.5 договору № 1212/378, укладено договори суборенди павільйонів, розташованих на асфальтобетонному мощенні, а саме:

- 01.04.2013 р. між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_7 укладений договір № 4 на передання в оренду майна, павільйон № НОМЕР_4, з розміром орендної плати в місяць 2500,00 грн., який розташований на землях транспорту за адресою АДРЕСА_1;

- 01.04.2013 р. між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_8 укладений договір № 3 на передання в оренду майна, павільйонів НОМЕР_1 НОМЕР_2, НОМЕР_3, з розміром орендної плати в місяць 7500,00 грн., який розташований на землях транспорту за адресою АДРЕСА_1;

- 01.04.2013 р. між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_9 укладений договір № 5 на передання в оренду майна, павільйон НОМЕР_4, з розміром орендної плати в місяць 2500,00 грн., який розташований на землях транспорту за адресою АДРЕСА_1;

- 01.04.2013 р. між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_10 укладений договір № 6 на передання в оренду майна, павільйон НОМЕР_6, з розміром орендної плати в місяць 2500,00 грн., який розташований на землях транспорту за адресою АДРЕСА_1;

- 01.04.2013 р. між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_11 укладений договір № 8 на передання в оренду майна, павільйон НОМЕР_17, з розміром орендної плати в місяць 2500,00 грн., який розташований на землях транспорту за адресою АДРЕСА_1;

- 01.04.2013 р. між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_12 укладений договір № 9 на передання в оренду майна, павільйон НОМЕР_9, з розміром орендної плати в місяць 2500,00 грн., який розташований на землях транспорту за адресою АДРЕСА_1;

- 01.04.2013 р. між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_13 укладений договір № 15 на передання в оренду майна, павільйон НОМЕР_11, з розміром орендної плати в місяць 1500,00 грн., який розташований на землях транспорту за адресою АДРЕСА_1;

- 01.04.2013 р. між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_14 укладений договір № 7 на передання в оренду майна, павільйонів НОМЕР_8, НОМЕР_9, з розміром орендної плати в місяць 4500,00 грн., який розташований на землях транспорту за адресою АДРЕСА_1;

- 04.05.2013 р. між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_15 укладений договір № 17 на передання в оренду майна, павільйон НОМЕР_8, з розміром орендної плати в місяць 2500,00 грн., який розташований на землях транспорту за адресою АДРЕСА_1;

- 14.05.2013 р. між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_16 укладений договір № 13 на передання в оренду майна, павільйон НОМЕР_13, з розміром орендної плати в місяць 2500,00 грн., який розташований на землях транспорту за адресою АДРЕСА_1.

Укладений між ДП "СМТП" та ФОП ОСОБА_5 Договір № 1212/378 та укладені на підставі цього договору ФОП ОСОБА_5 договори суборенди суперечать статті 11 Закону України "Про транспорт", статтям112, 116, 122-126 Земельного кодексу України, статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності", затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011 р., Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Закону України "Про управління об'єктами державної власності", Закону України "Про приватизацію державного майна", пункту 5 Порядку користування землями водного фонду, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 р. № 502, оскільки передбачають протиправне використання земель морського транспорту всупереч цільового призначення, без отримання відповідного дозволу органу місцевого самоврядування, паспорту прив'язки тимчасової споруди, схеми розміщення тимчасової споруди, без технічних умов щодо інженерного забезпечення тимчасової споруди.

29.05.2013 р. Севастопольським прокурором з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", до ДП "СМТП" направлено подання № 49-778вих.13 із вимогою усунути виявлені в ході перевірки порушень, а саме:

- розірвати договір № 1212/378 від 25.12.2012 року, укладений між ДП "СМТП" та ФОП ОСОБА_5;

- в строк до 04.06.2013 року вжити заходів щодо звільнення земельної ділянки морського транспорту, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, право користування якої на підставі державного акту № 005163 серії 1-КМ рег. № 970 від 22.03.2000 р. має виключно ДП "СМТП", шляхом звільнення території від павільйонів №НОМЕР_1 НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_20, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19 та приведення території у первинний стан.

Про результати розгляду подання повідомити Севастопольську прокуратуру з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в строк до 12.06.2013 р., долучивши копії документів реагування (акти виконаних робіт, матеріали фотозйомки, тощо).

Також, Севастопольською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері проведено перевірку законності використання Севастопольським морським торгівельним портом земель морського транспорту.

В ході перевірки виявлені порушення вимог Закону України "Про транспорт", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Земельного кодексу України, Водного кодексу України при використанні земель морського транспорту.

Перевіркою встановлено, що 23.04.2013 р. між ДП "СМТП" та приватним підприємством "СТН" (далі ПП "СТН") укладено договір № 1304/105 (далі Договір № 1304/105), метою якого є розвиток туристичного бізнесу в Артилерійській бухті міста Севастополя.

Згідно з пунктами 1.2, 3.1, 3.2 Договору № 1304/105 Порт надає підприємству можливість розміщення точки громадського харчування на облаштованому майданчику площею 363 кв.м., мощеному дерев'яним сполошним настилом та металевою огорожею, який розташований на паромному пірсі № 155 (інв. № 102/1) за адресою пл. 300-річчя Російського Флоту в м. Севастополі. Підприємство своїми силами на власний ризик організує на площадці точку громадського харчування з 05.05.2013 по 01.11.2014 р., оплачуючи щомісячно порту протягом строку дії цього договору за користування площадкою. Договір набуває чинності з дати підписання сторонами заявки на розміщення точки громадського харчування підприємства та діє до 01.11.2014 року.

Правовідносини щодо строкового платного користування нерухомим державним майно, що перебуває на балансі ДП "СМТП" регулюється Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (крім пам'яток культурної спадщини, нерухомих об'єктів, які знаходяться на території історико-культурних заповідників, та гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми, причалів морських портів), а також об'єкти, включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства.

Загальнодержавне значення мають, зокрема, акваторії морських портів, гідротехнічні споруди, об'єкти портової інфраструктури загального користування, засоби навігаційного обладнання та інші об'єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден, інформаційні системи, навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій.

Згідно інформації Регіонального представництва регістру судноплавства України у м. Севастополі, паромний пірс № 155 відноситься до причальних споруд.

За договором № 1304/105 відбулась передача в оренду нерухомого майна (частини паромного пірсу № 155), надання якого в оренду прямо заборонено чинним законодавством України без участі Фонду державного майна України (його регіонального відділення).

29.05.2013 р. Севастопольським прокурором з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", до ДП "СМТП" направлено подання № 49-779вих.13 із вимогою усунути виявлені в ході перевірки порушень, а саме:

- розірвати договір № 1304/105 від 23.04.2013 року, укладений між ДП "СМТП" та ПП "СТН";

- в строк до 04.06.2013 року вжити заходів щодо звільнення земельної ділянки морського транспорту, яка розташована за адресою м. Севастополь, пл. 300-річчя Російського Флоту шляхом звільнення території від незаконно встановлених ПП "СТН" об'єктів та приведення території у первинний стан.

Про результати розгляду подання повідомити Севастопольську прокуратуру з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в строк до 12.06.2013 р., долучивши копії документів реагування (акти виконаних робіт, матеріали фотозйомки, тощо).

12.06.2013 р. до Севастопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері надійшло повідомлення ДП "СМТП" про відхилення подання № 49-779вих.13 та № 49-778вих.13 від 29.05.2013 року.

Стосовно вимог про зобов'язання Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі начальника Севастопольської філії Державного підприємство "Адміністрація морських портів України" виконати законні вимоги прокурора, визначені у поданні Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про усунення порушень законодавства України у сфері земельних відносин від 29.05.2013 № 49-779 вих.-13, а саме: вжити заходи до розірвання договору № 1304/105 від 23.05.2013, укладеного між Державним підприємством "Севастопольський морський торгівельний порт" та приватним підприємством "СТН", вжити заходи щодо звільнення земельної ділянки морського транспорту, яка розташована за адресою: місто Севастополь, пл. 300-річчя Російського Флоту шляхом звільнення території від незаконно встановлених приватним підприємством "СТН" об'єктів та приведення території у первинний стан, слід зазначити наступне.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII (далі - Закон № 1789) встановлено, що законні вимоги прокурора є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.

Відповідно до статті 19 Закону № 1789, предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:

- відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;

- додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;

- додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування.

Статтею 20 Закону № 1789 визначені права прокурора при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів.

Дії, передбачені пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї статті, можуть бути вчинені виключно під час проведення перевірки в порядку, передбаченому статтею 21 цього Закону.

При виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право:

- вносити подання;

- у встановленому законом порядку ініціювати притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності, складати протокол про адміністративне правопорушення та починати досудове розслідування;

- звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Відповідно до статті 21 Закону № 1789, перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора.

Для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 20 цього Закону. Не допускається проведення перевірки без надання копії зазначеної постанови представнику підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичній особі - підприємцю. Постанова прокурора може бути оскаржена цими особами до прокурора вищого рівня або суду в порядку адміністративного судочинства протягом десяти днів з дня одержання копії постанови.

Статтею 23 Закону № 1789 встановлено, що подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо:

- усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли;

- притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності;

- відшкодування шкоди;

- скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом;

- припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб.

Відповідний прокурор має бути повідомлений про результати розгляду подання та вжиті заходи у визначений ним строк, що обчислюється з дня отримання подання та не може бути меншим 10 днів. У разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо:

- визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині;

- визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень;

- визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

Для звернення прокурора з позовом до суду встановлюється 15-денний строк, що обчислюється з дня одержання повідомлення про відхилення подання або в разі неповідомлення прокурора про результати розгляду подання з дня закінчення визначеного прокурором строку для його розгляду.

Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 Положення про Севастопольську філію ДП «Адміністрація морських портів України», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 31.05.2013 року № 337 (далі - Положення), Філія є відокремленим підрозділом Підприємства, який не має статусу юридичної особи. Філія здійснює від імені Підприємства частину господарської діяльності з урахуванням обмежень і вимог, встановлених внутрішніми актами Підприємства.

Згідно з підпунктом 4.1 пункту 4 Положення, Філія, для здійснення її діяльності згідно з цим Положенням, наділяється Підприємством майном, яке є частиною майна Підприємства і обліковується на окремому балансі Філії, який є складовою частиною загального (зведеного) балансу Підприємства.

Підпунктом 4.2. пункту 4 Положення визначено, що майно, яке закріплене Підприємством за Філією, становлять оборотні та необоротні активи, а також інші цінності, вартість яких відображається на окремому балансі Філії, який є складовою частиною загального (зведеного) балансу Підприємства.

Відповідно до підпункту 4.3 пункту 4 Положення, майно, яким наділяється Філія, а також майно, отримане у результаті господарської діяльності Філії, є державною власністю. Філія користується та розпоряджається вказаними майном відповідно до вимог законодавства України, актів Уповноваженого органу управління, Статуту Підприємства та у межах повноважень, визначених цим Положенням та внутрішніми актами Підприємства.

Згідно з підпункту 4.4 пункту 4 Положення, джерелами формування майна Філії є майно, що передається Підприємством та іншими суб'єктами господарювання;

- доходи, одержані від реалізації товарів, робіт, послуг та інших видів господарської діяльності, у частині, що залишається у її розпорядженні;

- майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством України порядку;

- інше джерела, не заборонені законодавством України.

Начальник Філії підпорядковується Голові Підприємства та діє на підставі цього Положення, яке затверджується Уповноваженим органом управління, довіреності на право вчинення дій, виданої Головою Підприємства, та внутрішніх актів Підприємства (підпункт 5.2 пункт 5 Положення).

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, 23.04.2013 р. між ДП "СМТП" та приватним підприємством "СТН" укладено договір № 1304/105, метою якого є розвиток туристичного бізнесу в Артилерійській бухті міста Севастополя.

Згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" загальнодержавне значення мають, зокрема, акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енерговодопостачання та водовідведення тощо.

Відповідно до пункту 2.6 Інструкції щодо складання державного статистичного спостереження за формою № 2-вод "Звіт про наявність власних морських і річкових суден, вантажних та пасажирських причалів-набережних", затверджених наказом Державного комітету статистики України від 22.02.2001 р. № 102, причал - гідротехнічна споруда (або їх комплекс), яка функціонує у складі порту або самостійно і призначена для підходу, швартування, стоянки та обслуговування суден, посадки і висадки пасажирів, вантажних операцій тощо. Механізований причал - берегова споруда, оснащена закріпленими береговими і плавучими навантажувально-розвантажувальними механізмами.

Правила технічної експлуатації річкових портових гідротехнічних споруд (далі - Правила) регламентують порядок експлуатації, підтримання у робочому стані і ремонту причальних, загороджувальних та берегоукріплювальних споруд, а також акваторій рейдів і підхідних каналів у річкових портах України.

Пунктом 1.4 Правил технічної експлуатації річкових портових гідротехнічних споруд, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 29.03.2004 року № 251, визначено, що гідротехнічна споруда (ГТС) - це споруда для використання водних ресурсів, а також для боротьби із шкідливою дією вод;

- експлуатаційні навантаження на портові гідротехнічні споруди - це сукупність сил ваги, які сприймаються причальними спорудами від конструкцій причалу, перевантажувальної техніки, залізничних составів, вантажів, суден, які швартуються, тиску ґрунту впливу хвиль і льоду;

- причальна споруда - це гідротехнічна споруда для швартування суден.

Паромний пірс № 155 (інв. №102/1) зареєстрований в реєстрі гідротехнічних споруд за № ГТС - 312, як об'єкт державної власності, що знаходиться в експлуатації Севастопольського морського торгівельного порту.

Враховуючи наведене, паромний пірс № 155 є гідротехнічною спорудою - причалом вантажопасажирського призначення та, у відповідності до законодавства, об'єктом державної власності, що має загальнодержавне значення та не може бути об'єктом оренди.

Також слід зазначити, що облаштований майданчик площею 363 кв.м., мощений дерев'яним сполошним настилом та металевою огорожею, який розташований на паромному пірсі № 155 (інв. № 102/1) за адресою пл. 300-річчя Російського Флоту в м. Севастополі та наданий ДП «Севастопольський морський торгівельний порт» у постійне користування, використовується для організації на площадці точці громадського харчування за договором оренди.

Статтею 11 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994 року № 232/94-ВР (далі - Закон № 232) визначено, що землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із Земельним кодексом України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об'єктів транспорту.

Розміщення споруд та інших об'єктів транспорту на землях, наданих в користування підприємствам транспорту, здійснюється за погодженням з місцевими органами влади і самоврядування з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами.

З метою забезпечення належної експлуатації споруд та інших об'єктів транспорту, а також охорони земель від негативного впливу зазначених об'єктів на землях, наданих у користування підприємствам транспорту, можуть встановлюватися охоронні зони з особливими умовами землекористування.

Відповідно до статті 24 Закону № 232 до складу морського транспорту входять підприємства морського транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, судна, судноремонтні заводи, морські шляхи сполучення, а також підприємства зв'язку, промислові, торговельні, будівельні і постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу морського транспорту.

Згідно зі статтею 25 Закону № 232, до земель морського транспорту належать землі, надані в користування під: морські порти з набережними, майданчиками, причалами, вокзалами, будівлями, спорудами, устаткуванням, об'єктами загальнопортового і комплексного обслуговування флоту;

- гідротехнічні споруди і засоби навігаційної обстановки, судноремонтні заводи, майстерні, бази, склади, радіоцентри, службові та культурно-побутові приміщення та інші споруди, що обслуговують морський транспорт.

До земель морського транспорту не належать території, насипані або намиті в акваторії за кошти портів. Спорудження на підходах до портів (каналів), мостових, кабельних і повітряних переходів, водозабірних та інших об'єктів, а також спорудження радіосистем у зоні радіонавігаційних об'єктів погоджується з адміністрацією портів.

З урахуванням вимог Закону України «Про транспорт» суд дійшов до висновку, що облаштований майданчик площею 363 кв.м., мощений дерев'яним сполошним настилом та металевою огорожею, який розташований на паромному пірсі № 155 (інв. № 102/1) за адресою пл. 300-річчя Російського Флоту в м. Севастополі, який використовується для організації на площадці точці громадського харчування, не є об'єктами портової інфраструктури та не забезпечують розвиток і роботу об'єктів морського транспорту.

Судом зазначається, матеріали справи свідчать про те, що майданчик площею 363 кв.м., мощений дерев'яним сполошним настилом та металевою огорожею, який розташований на паромному пірсі № 155 (інв. № 102/1) за адресою пл. 300-річчя Російського Флоту в м. Севастополі, звільнений від незаконно встановлених приватним підприємством "СТН" об'єктів та територія приведена у первинний стан, однак договір № 1304/105 від 23.05.2013 р. укладений між Державним підприємством "Севастопольський морський торгівельний порт" та приватним підприємством "СТН" не розірваний, у зв'язку з чим подання Севастопольського прокурору з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері за вих. № 49-779вих-13 від 29.05.2013 року було видано цілком обґрунтовано (т. 2 а.с. 168-170), а тому у цієї частині позов підлягає задоволенню.

Позовні вимоги про визнання бездіяльності директора Державного підприємства "Севастопольський морський торгівельний порт" щодо невжиття заходів до усунення порушень, викладених у поданні Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про усунення порушень законодавства України у сфері земельних відносин від 29.05.2013 р. № 49-778вих.-13 протиправною не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Як зазначалося вище, майданчик площею 363 кв.м., мощений дерев'яним сполошним настилом та металевою огорожею, який розташований на паромному пірсі № 155 (інв. № 102/1) за адресою пл. 300-річчя Російського Флоту в м. Севастополі, звільнений від незаконно встановлених приватним підприємством "СТН" об'єктів та територія приведена у первинний стан.

Стосовно вимог про визнання дій директора Державного підприємства "Севастопольський морський торгівельний порт" щодо відхилення подання Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про усунення порушень законодавства України від 29.05.2013 р. № 49-778вих.-13 протиправними, судом зазначається наступне.

Статтею 23 Закону № 1789 визначено, що відповідний прокурор має бути повідомлений про результати розгляду подання. Підприємства, установи, організації, посадові і службові особи мають право відхилити подання в цілому чи частково, а тому у задоволенні цієї частини вимог слід відмовити.

Позовні вимоги щодо зобов'язання Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі начальника Севастопольської філії Державного підприємство "Адміністрація морських портів України" виконати законні вимоги прокурора, визначені у поданні Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про усунення порушень законодавства України у сфері земельних відносин від 29.05.2013 № 49-778вих.-13, а саме: вжити заходи до розірвання договору № 1212/378 від 25.12.2012 укладеного між Державним підприємством "Севастопольський морський торгівельний порт" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 та вжити заходи щодо звільнення земельної ділянки морського транспорту, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом звільнення території від павільйонів № НОМЕР_1 НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_20, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19 та приведення території у первинний стан не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Відповідно до акту повернення об'єкта 30.09.2013 року, ДП «Севастопольський морський торгівельний порт» прийняло, а фізична особа-підприємець ОСОБА_5 передала об'єкт майна: 2 частини асфальтобетонного мощення для накопичення пасажирів та автотранспорту площею 67,51 кв.м. та 62,94 кв.м., які розташовані за адресою АДРЕСА_1 для розміщення на них торгівельних точок з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи (т. 2 а.с.142).

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 07.06.2013 р. № 6278/16/10-13 Міністерство інфраструктури України повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та Державне підприємство "Севастопольський морський порт" про те, що розглянуло матеріали, надані Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, щодо передачі ФОП ОСОБА_5 в оренду державного нерухомого майна - частини асфальтобетонного мощення, загальною площею 212 кв.м. (реєстровий номер майна 01125548.1.АААИБД221), яке розташовано за адресою м. Севастополь, пл. Захарова, що обліковується на балансі ДП "Севастопольський морський торгівельний порт".

Також у листі від 07.06.2013 р. № 6278/16/10-13 зазначено, що Мінінфраструктури, враховуючи рішення Комісії з розгляду питань стосовно розпорядження майном (Протокол від 19.04.2013 р. № 12/13) не заперечує щодо передачі в оренду в порядку, встановленому чинним законодавством, терміном на 1 рік з метою розміщення торгівельного об'єкту з метою продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи.

Вказане майно не заборонене до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та його оренда не порушить цілісності майнового комплексу (т. 2 а.с.7-8).

Крім того, листом від 29.11.2012 р. № 12179/16/10-12 Міністерство інфраструктури України повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та Державне підприємство "Севастопольський морський порт" про те, що розглянуло матеріали, надані Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, щодо передачі в оренду нерухомого майна (реєстровий номер 01125548.1.АААИБД221), яке розташовано за адресою АДРЕСА_1 та знаходиться на балансі ДП "Севастопольський морський торгівельний порт".

Також у листі від 29.11.2012 р. № 12179/16/10-12 зазначено, що Мінінфраструктури, враховуючи погодження Балансоутримувача та рішення Комісії з розгляду питань стосовно розпорядження майном (Протокол від 16.11.2012 р. № 21/12) не заперечує щодо передачі в оренду в порядку, встановленому чинним законодавством, терміном на 1 рік.

Вказане майно не заборонене до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та його оренда не порушить цілісності майнового комплексу (т. 2 а.с.19-20).

У судовому засіданні представник відповідача - Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Севастопольської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" зазначив, що 01.10.2013 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі Орендодавець) та ФОП ОСОБА_5 (далі Орендар) укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 1462 (далі Договір № 1462).

Пунктом 1.1 Договору № 1462 визначено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в термінове платне користування об'єкт нерухомого майна - частина асфальтобетонного мощення, загальною площею 212,0 кв.м. (реєстровий номер мощення 01125548.1.АААИБД221), яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 та перебуває на балансі Державного підприємства "Адміністрація морських портів України".

Відповідно до пункту 1.2 Договору № 1462 майно передається в оренду з метою розміщення торгівельного об'єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи.

Цей Договір укладено строком на 2 роки 364 дня і діє з 01.10.2013 р. до 29.09.2016 р. включно (т. 2 а.с. 76-81).

Отже, судом встановлено, що в процесі розгляду даної адміністративної справи об'єкти договорів оренди, а саме 2 частини асфальтобетонного мощення для накопичення пасажирів та автотранспорту площею 67,51 кв.м. та 62,94 кв.м., які розташовані за адресою АДРЕСА_1 повернені СФ ДП «Адміністрація морських портів України» та укладені договори оренди, відповідно до норм чинного законодавства з Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Таким чином, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі начальника Севастопольської філії Державного підприємство "Адміністрація морських портів України" не має повноважень щодо розірвання договору з ФОП ОСОБА_5, а тому у задоволенні цієї частини вимог слід відмовити.

Вимоги про визнання бездіяльності директора Державного підприємства "Севастопольський морський торгівельний порт" щодо невжиття заходів до усунення порушень, викладених у поданні Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про усунення порушень законодавства України у сфері земельних відносин від 29.05.2013 № 49-779вих.-13 протиправною не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Як зазначалося вище, відповідно до акту повернення об'єкта 30.09.2013 року, ДП «Севастопольський морський торгівельний порт» прийняло, а фізична особа-підприємець ОСОБА_5 передала об'єкт майна: 2 частини асфальтобетонного мощення для накопичення пасажирів та автотранспорту площею 67,51 кв.м. та 62,94 кв.м., які розташовані за адресою АДРЕСА_1 для розміщення на них торгівельних точок з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене, аналізуючи діюче законодавство України, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, в свою чергу відповідачі не довели правомірність своїх дій та бездіяльності, тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері задовольнити частково.

Зобов'язати Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі начальника Севастопольської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" виконати законні вимоги прокурора, викладені у поданні Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про усунення порушень законодавства України у сфері земельних відносин від 29.05.2013 р. вих. № 49-779вих.-13 щодо вжиття заходів до розірвання договору № 1304/105 від 23.04.2013 р., укладеного між Державним підприємством "Севастопольський морський торгівельний порт" та приватним підприємством "СТН".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та постанова підписана 10.02.2014 року.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В. Мінько