Справа № 22ас/1239                                    Головуюча у 1-й інстанції Прищепа Т.П.

Категорія 31                                               Доповідач Матюшенко І.В.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

1 червня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого Матюшенка І.В.

суддів Малахової Н.М., Слісарчука Я.А.

при секретарі Кульчицькій І.В.

розглянувши апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі (далі-Пенсійний фонд) на рішення Ємільчинського районного суду від 29 грудня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду, управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської райдержадміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації та обласного центру з нарахувань і виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації (далі-Центр) про стягнення невиплачених коштів,

встановив:

У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила стягнути на її користь з відповідачів 19172 грн. 40 коп. коштів, передбачених ст. ст. 37, 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-Х11) у вигляді щомісячної грошової допомоги в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства та доплати до пенсії, як особі, яка проживає на території посиленого радіоактивного контролю. На обгрунтування позову зазначала, що такі виплати проводилися їй з 1 листопада 2002 року по 1 листопада 2005 року у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836, що протирічить в частині розміру цих виплат положенням ст. ст. 37, 39 Закону №796-Х11.

Рішенням Ємільчинського районного суду від 29 грудня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково: стягнуто з Центру на користь ОСОБА_1  3099 грн. 70 коп. щомісячної грошової допомоги в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства та стягнуто з Пенсійного фонду на її користь 15684 грн. доплати до пенсії.

У поданій апеляційній скарзі Пенсійний фонд просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції при визначенні розміру щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст. 37 Закону № 796-Х11) і доплат непрацюючим пенсіонерам (ст. 39 Закону № 796-Х11) виходив з положень вказаних статей Закону.

Проте, такий висновок суду першої інстанції є помилковим.

Відповідно до ст. 63 Закону № 796-Х11 фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Статтею 62 Закону № 796-Х11 передбачено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Конкретні розміри всіх доплат, передбачених Законом № 796-Х11, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням можливостей видаткової частини Державного бюджету України. Саме в таких розмірах позивачу виплачувалася грошова допомога в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (а.с.9) та доплата до пенсії, як особі, яка проживає на території посиленого радіоактивного контролю (а.с.7-8). Отримання вказаних доплат у таких розмірах не заперечується позивачкою.

За таких обставин, коли суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, проте неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати судове рішення в повному обсязі та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі задовольнити частково.

Рішення Ємільчинського районного суду від 29 грудня 2005 року скасувати у повному обсязі та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена

у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного

місяця з дня складання її у повному обсязі.              

Головуючий                                     Судді