Справа № 22ас/1079                           Головуючий у 1 -ій інстанції Білоусенко І.В.

Категорія 31                                      Доповідач Матюшенко І.В.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

1 червня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого Матюшенка І.В.

суддів Малахової Н.М., Зарицької Г.В.

при секретарі Кульчицькій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційні скарги обласного центру з нарахування і виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації (далі -Центр) та управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі (далі-Фонд) на рішення Овруцького районного суду від 7 грудня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації, Центру та Фонду про стягнення невиплачених коштів,

встановив:

У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила стягнути з відповідачів на її користь 17464 грн. заборгованості по виплатах, передбачених ст. ст. 37, 39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі-Закон № 796-X11) за період з 1 липня 2002 року по 1 липня 2005 року у вигляді щомісячної грошової допомоги в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства та доплати до пенсії, як особі, яка проживає на території гарантованого добровільного відселення. На обгрунтування позову зазначала, що такі виплати проводилися їй у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836, що протирічить в частині розміру цих виплат положенням вище вказаним статтям Закону №796-Х11.

Рішенням Овруцького районного суду від 7 грудня 2005 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

У поданій апеляційній скарзі Центр просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, а Пенсійний фонд просить рішення скасувати а справу направити на новий розгляд. Апелянти посилаються на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга Центру підлягає до задоволення, а Пенсійного фонду - до часткового задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції при визначенні розміру щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст. 37 Закону № 796-Х11) і доплат непрацюючим пенсіонерам (ст. 39 Закону № 796-Х11) виходив з положень вказаних статей Закону.

Проте, такий висновок суду першої інстанції є помилковим.

Відповідно до ст. 63 Закону № 796-Х11 фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Статтею 62 Закону № 796-Х11 передбачено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Конкретні розміри всіх доплат, передбачених Законом № 796-Х11, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням можливостей видаткової частини Державного бюджету України. Саме в таких розмірах позивачу виплачувалася грошова допомога в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (а.с.5) та доплата до пенсії, як особі, яка проживає на території посиленого радіоактивного контролю (а.с.6). Отримання вказаних доплат у таких розмірах не заперечується позивачкою.

За таких обставин, коли суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, проте неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати судове рішення в повному обсязі та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу обласного центру з нарахування і виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації задовольнити, а апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі задовольнити частково.

Рішення Овруцького районного суду від 7 грудня 2005 року скасувати, ухваливши постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

протягом одного місяця з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий   Судді