Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 801/9505/13-а
17.03.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дудкіної Т.М.,
суддів Мунтян О.І. ,
Цикуренка А.С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 20.11.13 у справі № 801/9505/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Ойл Україна" (вул. Ялтинське шосе, буд.12, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95023)
до Державної екологічної інспекції в АР Крим (вул. Козлова, 45 А, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95011)
про визнання протиправними та скасування пунктів 1,2,3,4,7 припису,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Ойл Україна" до Державної екологічної інспекції в АР Крим про визнання протиправними та скасування пунктів 1,2,3,4,7 припису від 06.08.2013 року.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.11.13 у справі № 801/9505/13-а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Ойл Україна" до Державної екологічної інспекції в АР Крим про визнання протиправними та скасування пунктів 1,2,3,4,7 припису, - задоволені.
Визнано протиправним та скасовано пункти 1,2,3,4,7 припису Державної екологічної інспекції в АР Крим від 06.08.2013 року, складеного відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Ойл Україна".
Також судом вирішено питання щодо судових витрат.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У судове засідання 17.03.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до листа Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим № 76/36/6446-1 від 01.07.2013, наказу Державної екологічної інспекції в Автономній Республіці Крим від № 617 29.07.2013 та згодою Державної екологічної інспекції України № 2/2-2214 ЗГ від 18.07.2013 міжвідомчою комісією з 30 по 31 липня 2013 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України в частині охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів ТОВ "Альянс Ойл Україна", з результатом якої складено відповідний акт (а.с. 9-16).
Перевіркою встановлено порушення вимог законодавства:
1. Проектну документацію санітарно-захисних смуг свердловини № 5748 та № 5749 не надано. Зони санітарної охорони підземних вод не утримуються в належному стані. Прохід до свердловини вільний. Зона санітарної охорони свердловини № 5748 відсутня, що є порушенням п.6 ч.1 ст.44, ст.93 Водного кодексу України.
2. Відсутній дозвіл на спеціальне користування ділянкою надр, що є умовою дозволу на спеціальне водокористування на артсвердловини № 5749, що є порушенням ст.ст.16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра, ст.44, 49 Водного кодексу України.
3. Артсвердловину № 5748 законсервовано 04.12.2001. Свердловина знаходиться у занедбаному стані. Не здійснено ліквідаційний тампонаж. Заходи щодо попередження забруднення підземних вод на артсвердловині № 5748 не здійснюються, що є порушенням ст.105 Водного кодексу України.
4. Журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами і обладнаннями (ф. N ПОД-11) заповнюється з порушенням Інструкції. Відсутній журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнанням за ф. ПОД-11 що передається іншим водокористувачам, та за ф. ПОД-13, що є порушенням п.7 ч.1 ст.44 Водного кодексу України, наказ Держкомстату від 27.07.1998 №264.
5. На момент перевірки не надано акт повірки та паспорт вимірювальної апаратури, що здійснює облік водовідведення (лічильник води КВБ d40), що є порушенням п.7 ч.1 ст.44 пп.1,6 ч.1 ст.98 Водного кодексу України, п.2 ч.1 ст.28 ЗУ "Про метрологію та метрологічну діяльність".
6. Встановити законність здійснення забору води вторинними водокористувачами не виявилось можливим у зв'язку з ненаданням на момент перевірки договорів на постачання води. Відсутня ліцензія з провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, що є порушенням ст.42 Водного кодексу України, ст.18 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", ст.8 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".
7. Відсутні документи, що посвідчують право власності на земельну ділянку, на якій розташовано свердловини № 5748 та № 5749, що є порушенням ст.125, ч.1-3, 5 ст.126 ЗКУ, ч.4-5 ст.48, ч.5 прикінцевих положень ЛКУ.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з помилковості висновків відповідача щодо недотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони водних і земельних ресурсів, відображених в акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуваний припис від 06.08.2013 р.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та переглядаючи постанову в межах доводів апеляційної скарги зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 31.12.2012 року між ТОВ «Кримнафтозбут» та ТОВ "Альянс Ойл Україна" укладений договір оренди № 17/12, згідно якого позивач прийняв у строкове платне володіння та користування Сімферопольську нафтобазу, що розташована за адресою м. Сімферополь, Московське шосе,12.
Пунктом 1.6 договору визначено, що орендар має право безперешкодно користуватися земельною ділянкою в межах діючого законодавства, на якій розташоване майно, а також інженерними комунікаціями, що забезпечують роботу майна.
Крім того, 01.10.2010 року між ЗАТ «Кримнафтозбут» та ТОВ "Альянс Ойл Україна" укладений договір оренди № 01/10, згідно якого позивач прийняв у строкове платне володіння та користування майно Краснофлотської, Сімферопольської, Урожайної нафтобаз.
Орендодавець ЗАТ «Кримнафтозбут» користується земельною ділянкою площею 12,8341 га для розміщення нафтобази та АЗС № 7, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-КМ № 003551 від 17.04.2000 року.
Судом першої інстанції встановлено, що на території, яка передана позивачу в оренду за адресою м. Сімферополь, Московське шосе,12, знаходяться дві артезіанських свердловини № 5749, 5748.
Артезіанська свердловина № 5748 знаходиться в законсервованому стані та не експлуатується, що підтверджується актом державного інспектора Центрально-Кримської держекоінспекції від 23.07.2006 року.
Вказана свердловина перебуває на балансі ТОВ «Кримнафтозбут» та позивачу в оренду не передавалася.
У той же час артезіанська свердловина № 5749, яка перебуває у робочому стані, передана була позивачу разом з іншим майном на підставі укладених договорів оренди.
Так, згідно акту приймання-передачі майна за договором № 17/12 від 31.12.2012 року ТОВ "Альянс Ойл Україна" прийняв в оренду артезіанську свердловину № 5749.
Згідно акту приймання-передачі майна за договором № 01/10 від 01.10.2010 року ТОВ "Альянс Ойл Україна" прийняв в оренду надбудову над артезіанською свердловиною № 5749.
10.09.2010 року ТОВ "Альянс Ойл Україна" отримало від Республіканського комітету з екології та природних ресурсів дозвіл на спеціальне водокористування серії УКР-КРИ № 151, строком дії до 01.09.2013 року.
Згідно дозволу ТОВ "Альянс Ойл Україна" отримало право на використання двох артезіанських свердловин № 5749, 5748, з яких свердловина № 5748 перебуває в законсервованому стані. Характеристика водопостачання в дозволі зазначена - на виробничі та господарсько-побутові потреби, ліміт використання - 8,099 тис м3/рік, ліміт використання на власні потреби - 3,106 тис м3/рік.
В дозволі також зазначено про необхідність отримання спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
ТОВ «Альянс Ойл Україна» 01.11.2012 року отримало від Ради міністрів АРК ліцензію на централізоване водопостачання, строком дії до 01.11.2017 року.
Крім того, на підставі договору № 6160 від 01.03.2012 року, укладеному між позивачем та КРП «ППВКГ м. Сімферополя», позивач отримує питну холодну воду і здійснює централізоване водопостачання населенню.
Таким чином, позивач на підставі договору № 17/12 від 31.12.2012 року прийняв в оренду артезіанську свердловину № 5749, яку використовує для видобування води для власних потреб та для централізованого водопостачання на підставі дозволу на спеціальне водокористування серії УКР-КРИ № 151 та ліцензії від 01.11.2012 року.
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04 листопада 2011 року № 429 затверджено положення про територіальні органи Держекоінспекції України, в тому числі Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Положення).
На підставі пункту 4.2 Положення відповідач здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами, зокрема, вимог законодавства про використання та охорону земель, про законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, законодавства про поводження з відходами.
Відповідно до преамбули Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності " (надалі - Закон №877) цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до п.4.22. Порядку на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до п.4.25. Порядку строк виконання припису встановлює державний інспектор залежно від виявлених порушень природоохоронного законодавства, але не більше ніж 6 місяців. У разі неможливості виконання приписів у встановлені в них строки суб'єкт господарювання, що перевірявся, може звернутись до органу Держекоінспекції для їх продовження з обґрунтуванням та підтверджуючими документами, оформленими належним чином.
Перевіряючи правомірність пункту 1 припису від 06.08.2013 року колегія суддів зазначає наступне.
Згідно вказаного пункту відповідач вимагав від позивача надати проектну документацію санітарно-захисних смуг свердловин № 5748 та № 5749 в термін до 02.09.2013 року, посилаючись на порушення позивачем ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
Статтею 20-2 "Про охорону навколишнього природного середовища" визначена компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.
У той же час розроблення проектної документації санітарно-захисних смуг визначена ст. 93 Водного кодексу України та 3 Постановою КМУ від 18.12.1998 р. №2024 "Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів".
Згідно ст.93 Водного кодексу України з метою охорони водних об'єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого режиму.
Межі зон санітарної охорони водних об'єктів встановлюються місцевими радами на їх території за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до п.1, 3 Постанови КМУ від 18.12.1998 р. №2024 "Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів" з метою забезпечення охорони водних об'єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних та оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони (ЗСО).
ЗСО водних об'єктів створюються на всіх господарсько-питних водопроводах незалежно від їх підпорядкованості або типу джерела водопостачання.
Межі ЗСО водних об'єктів визначаються проектом землеустрою.
Межі ЗСО водних об'єктів встановлюються органами місцевого самоврядування на їх території за погодженням з державними органами земельних ресурсів, санітарно-епідеміологічного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології.
Враховуючи вищевикладене, діючим законодавством безпосередньо визначено, що проектна документація санітарно-захисних смуг водних об'єктів, у тому числі і артезіанських свердловин розробляються місцевими радами на їх території. Жодним нормативним актом такий обов'язок не покладений ні на землекористувача, ні на користувача водного об'єкту.
Позивач не має жодного відношення до артсвердловини № 5748, оскільки вона не передавалася йому в користування, вказана свердловини законсервована та не експлуатується.
Стосовно надання проектної документації а артсвердловину № 5749, яка передана позивачу в оренду, колегія суддів зазначає, що проектна документація санітарно-захисних смуг має бути розроблена місцевою радою, як це визначено ст. 93 ВК України.
Позивач не має жодного відношення до розроблення або зберігання такої проектної документації.
Стосовно скасування пункту 2 припису від 06.08.2013 року колегія суддів зазначає наступне.
Згідно вказаного пункту відповідач вимагав від позивача утримувати зони санітарної охорони підземних вод в належному стані, встановити зону санітарної охорони свердловини № 5748 в термін до 07.10.2013 року, посилаючись на порушення позивачем п.6 ч.1 ст.44, ст.93 Водного кодексу України.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 44 ВК України водокористувачі зобов'язані: утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої.
Стосовно свердловини № 5749. ТОВ "Альянс Ойл Україна" для використання у власних потребах та централізованого водопостачання здійснює забір підземних вод за допомогою артезіанської свердловини № 5749, глибиною 90 м, яка знаходиться на балансі орендодавців - двох співвласників ТОВ "Кримнафтозбуд" та ВАТ "Кримнафтопродукт", але передана позивачеві в оренду.
Оскільки позивач стосовно цієї свердловини є водокористувачем, то на нього поширюється обов'язок утримувати в належному стані зону санітарної охорони свердловини.
В акті перевірки відповідача не зазначено будь-яких фактів, що свердловини № 5749 знаходиться в неналежному стані, з порушенням режиму охоронної зони.
Стосовно свердловини № 5748. Вона не належить та не передавалася позивачу, ні у власність, ні у користування. Свердловина є законсервованою, що підтверджується Актом консервації артсвердловини № 48/5748 від 23.07.2001 р., та не використовується для центрального водопостачання населенню.
Такі зони встановлюються місцевими органами влади, а не користувачами.
Відносно факту утримання території свердловини № 5748 позивачем.
Згідно паспорту на законсервовану свердловину розмір зони суворого режиму становить 30 метрів, а тип огорожі - дротяна сітка. Однак свердловина № 5748 має огорожу по периметру з каменю черепашнику і залізобетонного паркану.
Таким чином, санітарна зона законсервованої свердловини встановлена, огороджена та міститься в належному стані, що підтверджується фотографіями об'єкта.
Стосовно скасування пункту 4 припису від 06.08.2013 року колегія суддів зазначає наступне.
В пункті 4 припису відповідач зобов'язав позивача здійснити ліквідаційний тампонаж свердловини № 5748, а також здійснити заходи щодо попередження забруднення підземних вод на артсвердловині № 5748 в термін до 07.11.2013 року, на підставі ст.105 Водного кодексу України.
Відповідно до ст.105 Водного кодексу України всі свердловини на воду, не придатні для експлуатації, покинуті спостережні та пошукові свердловини на всі види корисних копалин, а також вертикальні й інші гірничо-пошукові та експлуатаційні гірничі виробки і покинуті криниці повинні бути затампоновані чи ліквідовані.
Ліквідацію пошукових виробок та ліквідаційний тампонаж пошукових свердловин будь-якого призначення здійснюють організації, які виконують пошукові роботи, а непридатних і покинутих експлуатаційних та спостережних свердловин і виробок - організації, на балансі яких вони знаходяться.
Згідно з Положенням про охорону підземних вод, затвердженим Міністерством геології РСРС 15.08.1984, з метою запобігання забруднення підземних вод свердловин на воду, непридатних до експлуатації, свердловини мають бути затампоновані з відновленням ізоляції водоносних горизонтів.
Вказаний пункт припису є протиправним з наступних підстав:
1. Обов'язки стосовно ліквідації покинутих експлуатаційних та спостережних свердловин і виробок покладені на організації, на балансі яких вони знаходяться.
Судом першої інстанції встановлено, що артсвердловина № 5748 перебуває на балансі власників ТОВ "Кримнафтозбуд" та ВАТ "Кримнафтопродукт" та позивачу взагалі не передавалася, а тому ТОВ "Альянс Ойл Україна" не являється особою, яка має право та зобов'язана здійснити ліквідацію свердловини.
2. Ліквідації підлягають лише ті свердловини на воду, які не придатні для експлуатації.
Свердловина № 5748 є законсервованою, що підтверджується Актом консервації артсвердловини № 48/5748 від 23.07.2001 р., але вона не визнана такою, що не придатна до експлуатації.
Більш того, такі факти не встановлені і актом перевірки, не наведено доводів з цього приводу відповідачем в судовому засіданні, тому позиція відповідача стосовно ліквідації свердловини є незрозумілими.
3. Свердловини законсервована належним чином, що підтверджується не лише актом, але й фотознімками.
Факт відсутності забруднення підземних вод на артсвердловині № 5748 підтверджений протоколами дослідження питної води № 78 від 25.07.2012 року, № 193 від 22.07.2013 року, які складені Сімферопольським міським відділом Державної СЕС України, тому порушення в цій частині з боку позивача відсутні.
Стосовно скасування пункту 7 припису від 06.08.2013 року колегія суддів зазначає наступне.
В пункті 7 припису відповідач зобов'язав позивача надати документи, що посвідчують право власності на земельну ділянку, на якій розташовано свердловини № 5748 та № 5749 в термін до 02.09.2013 року, на підставі ст.125, ч.1-3, 5 ст.126 Земельного кодексу України.
Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Альянс Ойл Україна" користується земельною ділянкою для експлуатації та обслуговування нафтобази на підставі договору оренди №17/12 від 31.12.2013 р., договору оренди від 01.10.2010 року № 01/10, акту прийому-передачі майна, що розташовано за адресою: м. Сімферополь, 12-й км Московського шосе до договору оренди №17/12 від 31.12.2013 р., акту прийому-передачі майна до договору оренди № 01/10 від 01.10.2010 року.
Власниками та балансоутримувача майна, переданого позивачу в оренду є ТОВ "Кримнафтозбуд" та ВАТ "Кримнафтопродукт".
Відповідно до п.7 Перехідних положень Земельного кодексу України ( в редакції від 25.01.2001 р.) Громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.
Орендодавець ЗАТ «Кримнафтозбут» користується земельною ділянкою площею 12,8341 га для розміщення нафтобази та АЗС № 7, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-КМ № 003551 від 17.04.2000 року.
Таким чином, земельна ділянка Сімферопольської нафтобази, на якій розташовані артезіанські свердловини, оформлена в установленому законом порядку на власника мана - ЗАТ «Кримнафтозбут», який виступає орендодавцем у відносинах з позивачем.
Стосовно необхідності переоформлення земельної ділянки з власника на орендатора - ТОВ "Альянс Ойл Україна" колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.
У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.
Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.
Отже, на орендаря законодавством не покладений обов'язок переоформлення на себе земельної ділянки у зв'язку з укладанням договору оренди майна.
Щодо позовної вимоги про скасування пункту 3 припису від 06.08.2013 року.
Відповідно до вказаного пункту відповідач зобов'язав позивача отримати дозвіл на спеціальне користування ділянкою надр, що є умовою дозволу на спеціальне водокористування на ардсвердловину № 5749 в термін до 07.11.2013 року, на підставі ст.ст.16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра, ст.ст.44, 49 Водного кодексу України.
Відповідно до ст.38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" 25.06.1991 р. № 1264-XII використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.
В силу ст.39 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. № 827, підземна вода є корисною копалиною загальнодержавного призначення.
Згідно до ч.1 ст.49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
При цьому, відповідно до абз.1 ч.2 ст.49 Водного кодексу України дозвіл на спеціальне водокористування у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення видається Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Отже, з урахуванням вищезазначених норм законодавства позивач має право спеціального водокористування лише за умови отримання на це спеціального дозволу.
Апеляційним розглядом встановлено, що позивач має дозвіл на спеціальне водокористування від 10.09.2010 року серії УКР-КРИ № 151, який виданий Республіканським комітетом з екології та природних ресурсів, строком дії до 01.09.2013 року.
Згідно дозволу ТОВ "Альянс Ойл Україна" отримало право на використання двох артезіанських свердловин № 5749, 5748, з яких свердловина № 5748 перебуває в законсервованому стані. Характеристика водопостачання в дозволі зазначена - на виробничі та господарсько-побутові потреби, ліміт використання - 8,099 тис м3/рік, ліміт використання на власні потреби - 3,106 тис м3/рік.
При видобуванні прісних підземних вод підприємствам, установам, організаціям і громадянам надра надаються у користування лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, що встановлено ст. 19 Кодексу України "Про надра".
Відповідно до ст. 21 Кодексу України "Про надра" надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Згідно з паспортом свердловин № 5748,5749, плану землекористування, вказані свердловині знаходяться на земельної ділянці, яка належить ЗАТ «Кримнафтозбут» на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КМ № 003551 від 17.04.2000 року.
ТОВ "Альянс Ойл Україна" користується земельною ділянкою для експлуатації та обслуговування нафтобази на підставі договору оренди №17/12 від 31.12.2013 р., договору оренди від 01.10.2010 року № 01/10, акту прийому-передачі майна, що розташовано за адресою: м. Сімферополь, 12-й км Московського шосе до договору оренди №17/12 від 31.12.2013 р., акту прийому-передачі майна до договору оренди № 01/10 від 01.10.2010 року.
Відповідно до статті 796 ЦКУ ТОВ "Альянс Ойл Україна" є належним землекористувачем земельної ділянки, як орендар майна, та окремо оформлення право землекористування для позивача не потрібно.
Таким чином, позивач є землекористувачем, стосовно якого діють виключення, встановлені ст.23 Кодексу України "Про надра".
Відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, який затверджено Постановою КМ України № 827 від 12.12.1994р., до переліку корисних копалин загальнодержавного значення включені наступні види підземних вод: мінеральні (лікувальні, лікувально-столові, природні столові); питні (для централізованого водопостачання, для нецентралізованого водопостачання); технічні; промислові; теплоенергетичні.
При цьому вимога диспозиції ст. 23 Кодексу України "Про надра" щодо місцевого значення корисних копалин не стосується підземних вод. Так, законодавець в ст. 23 Кодексу України "Про надра" виділяє три різноманітних вида корисних копалин:
- корисні копалини місцевого значення;
- торф загальною глибиною розробки до двох метрів (який відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, який затверджено Постановою КМ України № 827 від 12.12.1994р., включений до переліку корисних копалин загальнодержавного значення);
- підземні води.
Тобто, для визначення наявності у землекористувача права без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати та використовувати підземні води критерій віднесення підземних вод до корисних копалин місцевого значення або загальнодержавного значення не має.
Для виникнення у землекористувача права без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати та використовувати підземні води ст. 23 Кодексу України "Про надра" встановлено вимогу, відповідно до якої вказані корисні копалини особа має видобувати та використовувати для власних потреб, а також для централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання.
Обов'язковими умовами виникнення у землекористувача права без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати та використовувати підземні води ст.23 Кодексу України "Про надра" визначено вид водокористування та обсяг фактичного видобування підземних вод:
землевласники і землекористувачі мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб підземні води для:
- власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання;
- за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
В 2013 році всі звіти були заповнені позивачем без зазначення факту використання води на виробничі потреби.
Перевіряючи правомірність висновків відповідача в тій частині, що позивач використовував води для виробничих потреб, колегія суддів зазначає наступне.
Виробничі відносини становлять сферу господарських відносин відповідно до ч. 4 ст.3 Господарського кодексу України. При безпосередньому здійсненні господарської діяльності виникають між суб'єктами господарювання господарсько-виробничі відносини, що встановлено ч. 5 ст. 3 Господарського кодексу України.
Під господарською діяльністю у цьому Кодексі згідно з ч. 1 ст. 5 розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарські потреби мають бути пов'язаними зі здійсненням господарської діяльності, господарсько-виробничими відносинами.
Основним видом діяльності ТОВ "Альянс Ойл Україна", відповідно до довідки Головного управління регіональної статистики з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 642497, є оптова торгівля паливам, роздрібна торгівля паливом, посередництво в торгівлі паливом, рудами та хімічними речовинами.
Виробничий процес здійснюється наступним чином. На залізничні шляхи Сімферопольської нафтобази на підставі договору з Сімферопольською дистанцією путі від 30.04.2010 року № ПР/ДН-4/10__НЮдч/ДНМ-83 надходять залізничні автоцистерни з нафтопродуктами - бензинами та дизельним паливом. Нафтопродукти з вагоно-цистерн через зливну естакаду надходять в резервуари, а з резервуарів - безпосередньо в цистерни бензовозів, які розвозять нафтопродукти споживачам.
При цьому будь-які дії с нафтопродуктами, у тому числі їх розбавлення водою, долив тощо, позивач не здійснює.
Таким чином, в технологічному процесі позивач воду не використовує.
Більш того, перевезення наливних вантажів а залізниці регулюється Правилами перевезення наливних вантажів, що затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 18.04.2003 року № 299.
Згідно п. 1.5.6 Правил підготовку цистерн парку залізниць під налив нафтопродуктів провадить залізниця або відправник за рахунок залізниці за договором з дотриманням вимог, передбачених Технологічним процесом роботи залізничних станцій з наливу та зливання нафтовантажів і промивально-пропарювальних станцій з очищення та підготовки цистерн для перевезення вантажів і правилами охорони праці при промиванні гарячою водою і парою.
Пунктом 1.5.12 Правил передбачено, що у пунктах масового наливу нафтопродуктів цистерни, бункерні напіввагони і контейнери-цистерни, які пред'являються під налив, оглядають приймальники відправника одночасно з працівниками залізниці на коліях станції або промивально-пропарювальних підприємств до подачі на наливні колії.
Позивач, являючись вантажоотримувачем, не здійснює промивку, пропарювання вагоно-цистерн та не очищує їх поверхню. Ці обов'язки покладені на вантажовідправника та здійснюються спеціальним підприємством.
Таким чином, ТОВ "Альянс Ойл Україна" не використовує воду для помивки цистерн.
Стосовно підтримання позивачем в належному стані парку бензовозів, колегія суддів зазначає, що ТОВ "Альянс Ойл Україна" укладені договори з ТОВ «ДЕС-Транс» від 05.01.2011 року, 06.01.2012 року, 06.01.2013 року, згідно яких СТО виконує обслуговування, ремонт та мийку дорожніх транспортних засобів позивача.
Визначення господарсько-побутових потреб встановлено міждержавним стандартом "ГОСТ 17.1.1.04-80", затвердженим постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 31.03.1980 року № 1452, відповідно до якого до господарсько - побутових потреб належать: господарське -питне водопостачання територій житлової забудови та громадських будівель міських промислових районів та сільськогосподарських районів; кондиціювання повітря в громадських та житлових будівлях; полив та миття територій населених пунктів (вулиць, площ, зелених насаджень), робота фонтанів тощо; полив посадок в міських та селищних теплицях і парниках; інші потреби (в тому числі гасіння пожеж, промивання водопровідних та каналізаційних мереж).
Фактично вода використовувалася для господарсько-побутових потреб працівників ІТР та робітників позивача, у тому числі на душ операторів, для поповнення пожежних резервуарів, проведення навчань з пожежогасіння, для побутових потреб газонавнювальної станції.
Всі ці відомості відображені в розрахунку ліміту використання води та водовідведення на 2013 рік, який погоджений в Кримському басейному управлінні водних ресурсів, та в якому чітко відображені всі обсяги води на перелічені вище власні господарські потреби та централізоване водопостачання.
Аналогічний розрахунок на 2012 рік також позивач надав суду першої інстанції, для підтвердження факту використання води на власні господарсько-побутові потреби і в цьому періоді.
Таким чином, вода не використовується для виробничих потреб, а застосовується виключно для господарсько-побутових потреб та централізованого водопостачання.
Стосовно дотримання позивачем обсягів видобування води, які встановлені ст. 23 Кодексу України "Про надра".
Згідно журналів за формою ПОД-ІІ обліку споживання водомірними пристроями, в якому з періодичністю в 3-5 днів відображається обсяг добутої води, за період ведення журналу з 01.09.2011 року та до цього часу, обсяг добутої води не перевищував 27,5 м3 за 3-5 днів. Що менш проектної можливості добування води зі свердловини в 240м3 та менш граничного обсягу добування води в 300 м3, що встановлений ст. 23 Кодексу.
Більш того, матеріалами перевірки відповідача не встановлено порушення обсягів видобування підземних вод за перевіряємий період.
Отже, обсяг фактичного видобування підземних вод позивачем зі свердловини № 5749 за перевіряємий період не перевищував 300 кубічних метрів на добу.
Посилання відповідача в приписі від 6.08.2013 року на необхідність позивачеві отримати спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування ділянкою надр при заборі підземних вод - безпідставні.
Більш того, ні в акті перевірки, ні в приписі, ні в судовому засіданні відповідач не надав суду жодного доказу, що позивач використовує воду для виробничих потреб.
Позиція відповідача, що цей факт підтверджується дозволом на спеціальне водокористування серії УКР-КРИ № 151 від 10.09.2010 року, оскільки в ньому зазначено, що ТОВ "Альянс Ойл Україна" отримало право на використання води на виробничі та господарсько-побутові потреби, є необґрунтованим.
Дозвіл передбачає право позивача використовувати воду на ці цілі, але ні в якій мірі не підтверджує фактичне використання позивачем води на виробничі потреби.
Більш того, на момент проведення перевірки в серпні 2013 року у відповідача не було жодного доказу, що позивач в 2013 році використовує води для цілей виробництва, оскільки в звітах за 2013 (вже без помилок), чітко було зазначено, що вода використовується виключно для господарсько-побутових потреб та централізованого водопостачання.
Таким чином, в 2013 році позивач здійснював видобування води в повній відповідності зі ст. 23 Кодексу України "Про надра", оскільки він в межах наданої земельної ділянки добував воду для власних господарсько-побутових потреб та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
Отже, позивач протягом 2013 року беззаперечно мав право за таких умов здійснювати видобування води без спеціальних дозволів та гірничого відводу.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в АР Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.11.13 у справі № 801/9505/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені законом.
Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна
Судді підпис О.І. Мунтян
підпис А.С. Цикуренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.М. Дудкіна