Провадження № 2/742/453/14
Єдиний унікальний № 742/1181/14
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2014 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого-судді - Павлова В.Г.,
секретаря - Хотінь Ж.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
ВСТАНОВИВ:
18.03.2014 року позивач звернувся до Прилуцького міськрайонного суду з цивільним позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що від шлюбу з відповідачем вони мають спільну дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Хоча на даний час подружжя і проживає разом, проте відповідач ОСОБА_2 добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, участі у її вихованні не приймає.
Вказані обставини змусили ОСОБА_1 звернутись до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів в розмірі 1/4 частин всіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, хоча була належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи /а.с.11/, завчасно подала до канцелярії суду письмову заяву про проведення розгляду справи за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити та не заперечувала щодо ухвалення заочного рішення по справі, що узгоджується з положеннями ст.224 ЦПК України /а.с.13/.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, в силу ст.74 ЦПК України належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи /а.с.12/. Про причини неявки суд не повідомив. Клопотання про розгляд справи у його відсутності не надав, у зв'язку з чим, суд, за письмовою згодою позивача, згідно ст.ст.224-226 ЦПК України, визнав можливим справу розглянути у відсутності відповідача за наявними доказами в матеріалах справи про права та взаємовідносини сторін в порядку заочного розгляду.
Згідно ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, повно та всебічно з'ясував обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, розглянув надані ними докази, які мають юридичне значення, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.ст.10,11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
На час розгляду справи домовленості між батьками з приводу участі відповідача в утриманні дитини - не досягнуто, а отже аліменти підлягають стягненню в судовому порядку в силу ст.181 Сімейного Кодексу України.
В судовому засіданні на підставі достовірних доказів встановлено, що 23.11.2006 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2, керівником відділу реєстрації актів цивільного стану Прилуцького міськрайонного управління юстиції був зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1, виданого повторно 27.06.2008 року /а.с.4/.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 05.10.2007 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області, відповідач - ОСОБА_2 є батьком народженої за час спільного проживання з позивачем доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.5/.
Як вбачається з довідки № 534 від 22.07.2013 року, виданої КП «Прилукижитлобуд», позивач ОСОБА_1 проживає в м. Прилуки в/м 12 буд.62 кв.2 спільно з сином - ОСОБА_4 та донькою - ОСОБА_3 /а.с.6/.
В силу статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Сімейним кодексом України гарантовано згідно до ст.141, що мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо утримання та виховання дітей. Правовідносини між сторонами випливають із аліментних зобов'язань батьків щодо утримання дітей і врегульовані нормами глави 15 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст.180 СК України та роз'яснень, що надані у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Положеннями ч.ч.1-3 ст.181 СК України визначено що, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той з них хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утримані зокрема і в грошовій формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
У відповідності до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно положень ч.1 ст.57, ст.10 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 19.03.2014 року, відповідачу по справі, було запропоновано, в разі невизнання позовних вимог, надати письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються /а.с.9/, проте останнім жодних доказів, які б унеможливлювали сплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини в заявленому позивачем розмірі до суду не надано.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову /ч.1 ст.191 СК України/. При визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоров'я та матеріальне становище дитини, майновий стан відповідача та його стан здоров'я, відсутність у нього інших дітей та непрацездатних членів сім'ї, родичів, яких він зобов'язаний утримувати. Окрім того, суд бере до уваги і той факт, що відповідач є працездатного віку, спроможний і зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки.
За цих, безпосередньо встановлених у суді фактичних обставин справи, відповідно до конституційного принципу верховенства права, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що саме відповідач на даний час неналежно виконує обов'язки по утриманню неповнолітньої дитини, зваживши на її матеріальні та духовні потреби, а також стан здоров'я, за умов відсутності інших обставин, які мають істотне значення, суд вважає за необхідне та справедливе, відповідно до вимог ст.183 СК України, з метою забезпечення принципу пріоритету інтересів дитини, присудити стягнення з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.03.2014 року до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць. Вказана норма закону є безспірною під час виконання судового рішення про стягнення аліментів та передбаченою чинним законодавством України, через що не підлягає доведенню чи встановленню.
Враховуючи те, що позивач за подання позову, відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути дані витрати з відповідача по справі на користь держави.
Керуючись ст.51 Конституції України, ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.141,180,183 СК України, п.3 ст.10, п.1 ст.11, п.1 ст.60, ст.ст.212-213,215,218,224-226,367 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частки всіх видів заробітку /доходу/ щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 18.03.2014 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 243 /двохсот сорока трьох/ гривень 60 /шістдесяти/ копійок.
Рішення в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Прилуцького міськрайонного суду
Чернігівської області В.Г. Павлов