Єдиний унікальний номер 253/2366/13-ц Номер провадження 22-ц/775/663/2014
Головуючий 1 інстанції Зайченко С.В.
Доповідач Мірута О.А.
Категорія 48
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 січня 2014 року апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді - Дундар І.О.,
суддів Мірута О.А., Янчук Т.О.,
при секретарі Чекіній А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 15 липня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) у зв'язку із несплатою аліментів,-
В С Т А Н О В И В :
01.03.2013 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 в якому просила стягнути з нього пеню за аліментами в сумі 263421,84 грн., яка виникла в зв»язку з не сплатою ним аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 32944,49 гривень.
Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 15 липня 2013 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) у зв'язку із несплатою аліментів - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму неустойки (пені) за час прострочення сплати аліментів у розмірі 10 158 (десять тисяч сто п'ятдесят вісім) гривень 10 копійок та 229 гривень 70 копійок на користь держави. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Позивачка з рішенням суду першої інстанції не погодилась та подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що рішення є необґрунтованим, так як у відповідача виникла заборгованість по аліментам на утримання дитини, стягнутих рішенням суду 2005 року, в розмірі 263421,84 грн. Але судом першої інстанції стягнуто лише 10 158,10 грн. Ця заборгованість виникла з вини відповідача, тому вона має право відповідно до вимог ст.196 Сімейного Кодексу України на стягнення неустойки (пені) в розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Стягнута судом сума не відповідає розрахунку, тому вона просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні апеляційного суду позивачка ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримала, просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, відповідно до відомостей адресно - довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Донецькій області (а.с.16)т значиться зареєстрованим за адресою АДРЕСА_1 Судова повістка направлена на зазначену адресу відповідача повернулася з відміткою про відсутність відповідача за місцем реєстрації (а. с. 67-68), що відповідно до ч.5 ст. 74 ЦПК України вважається врученою належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивачка в зв»язку з наявною у відповідача заборгованістю має право на стягнення пені за несвоєчасно сплачені аліменти в період с січня 2008 року по грудень 2012 року (включно), але розрахунок пені є невірним, тому згідно здійсненому судом розрахунку задоволенню підлягає сума пені в розмірі 10158,10 гривень.
Проте повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції неможна з наступних підстав.
Відповідно до ст. 194 ч.4 СК України заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу,- до досягнення нею двадцяти трьох років.
Відповідно до ч.4 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.
Згідно ч.1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Як роз'яснено у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.
В інших випадках, як зазначено в п. 22 зазначеної постанови Пленуму стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Порядок стягнення аліментів визначено у ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Зазначеною нормою передбачено, що розмір заборгованості за аліментами визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення, виходячи з фактичного заробітку (доходу), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не проводилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник у цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості.
Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 21.06.1997 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Від шлюбу народилась дочка - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження НОМЕР_1)
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 05.03.2005 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходів) щомісяця до досягнення повноліття доньки.
14.06.2005 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано (Свідоцтво про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_2).
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах № 912/16068/05-ЗУ по виконавчому листу № 2-7357 виданого 11.03.2002 року Центрально-міським районним судом м. Горлівки Донецької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів по ? частині, заборгованість по аліментам з 01.01.2008 року станом на 31.12.2008 року складає 32944,49 гривень (розрахунок наданий старшим державним виконавцем Шевцовою А.В.)
Таким чином, суд прийшов до правильному висновку про те, що в зв»язку з наявною у відповідача заборгованістю позивачка має право на стягнення пені за несвоєчасно сплачені аліменти в період с січня 2008 року по грудень 2012 року (включно), але розрахунок пені, здійснений судом першої інстанції є невірним, оскільки він повинен здійснюватися за формулою сума заборгованості аліментів за місяць Х 1% Х кількість днів прострочення.
Вирішуючи спір суд першої інстанції не врахував, що пеня нараховується на всю суму несплачених аліментів (заборгованості) за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується лише тим місяцем, протягом якого не проводилось стягнення.
Тобто пеня повинна розраховуватися, в межах позовних вимог, із кількості днів прострочення станом на 01.02.2013 года за формулою: сума заборгованості аліментів за місяць Х 1% Х кількість днів прострочення.
Виходячи із данних щомісячної заборгованості аліментів, наданих державним виконавцем за місцем виконання рішення, здійсненої виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості, судом здійснений розрахунок пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки за наведеною формулою, станом на 01.02.2013 року, який складає
А взагалі: 263421 (двісті шістдесят три тисячі чотириста двадцять одну ) гривні 84 копійки.
З наведеного слідчить, що розрахунок суду першої інстанції не відповідає правильному розрахунку, здійсненому апеляційним судом, який повністю співпадає з розрахунком, здійсненим позивачкою, а тому її вимоги підлягають задоволенню.
В матеріалах справи відсутні данні, що заборгованість утворилася з незалежних від боржника причин, а також данні, за якими відповідно до ст. ст. 197 СК України суд може зменшити розмір неустойки, а саме данні щодо матеріального та сімейного стану платника аліментів, а тому сума пені підлягає стягненню у повному обсязі.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинами справи, зроблені з порушенням норм матеріального права, що відповідно до положень ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) у зв'язку із несплатою аліментів.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 2634 (дві тисячі шістсот тридцять чотири) гривні 21 копійка.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 15 липня 2013 року скасувати.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) у зв'язку із несплатою аліментів задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню у зв'язку із несплатою аліментів в сумі 263421 (двісті шістдесят три тисячі чотириста двадцять одну ) гривні 84 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 2634 (дві тисячі шістсот тридцять чотири) гривні 21 копійка.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Судді: