Єдиний унікальний номер 225/7019/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2730/2014
Головуючий 1 інстанції Андреєв В.В.
Доповідач Мірута О.А.
Категорія 20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 березня 2014 року апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді - Дундар І.О.,
суддів Мірута О.А., Янчук Т.О.
при секретарі Чекіній А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 3 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В :
29.11.2013 року комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути борг в сумі 13008,38 грн., який складається з суми основного боргу в сумі 11 582, 46 грн., інфляційну складову в сумі 1401,09 грн., 3% річних в сумі 24,83 грн., та витрати на судовий збір в сумі 229,40 грн., посилаючись на наступне.
Відповідачка ОСОБА_1 самовільно відключилася від мережі централізованого опалення, чим унеможливила як надання ними послуг, так і їх отримання, не здійснювала належну оплату за централізоване опалення, в зв»язку з чим виникла заборгованість за період з 01.02.2007 року по 01.11.2013 року в сумі 11 582,46 грн.
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 3 лютого 2014 року позовні вимоги ОКП «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» ВО «Дзержинськтепломережа» заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01.02.2007 року по 01.11.2013 року в сумі 11 582 (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн.. 46 коп., інфляційну складову в сумі 1401 (одна тисяча чотириста одна) грн. 09 коп., 3% річних в сумі 24 (двадцять чотири) грн. 83 коп., та витрати на судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.
Відповідачка з рішенням суду першої інстанції не погодилась та подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 3 лютого 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОКП «Донецьктеплокомуненерго». В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що висновок суду про наявність договору №1 від 13.07.2006 року є помилковими; немає доказів здійснення самовільного відключення, а акти підтверджують тільки факт відключення, яке було здійснене Дзержинським комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-житлове управління», що підтверджується актом від 02.09.2009 року; договір на теплопостачання з нею не укладався; суд не застосував строк позовної давності про застосування якої вона заявляла в суді першої інстанції.
В судове засідання апеляційного суду відповідачка ОСОБА_1 не з»явилася, повідомлена належним чином, подала суду заяву про розгляд апеляційної скарги по справі без її участі.
Представник позивача Василенко О.О. в судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги не визнала, просила її відхилити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка, від»єднавши квартиру від системи централізованого теплопостачання, відповідно не могла отримувати послуги з теплопостачання, а тому не оплачувала їх вартість, однак вини позивача в цьому немає, а тому нарахування по комунальним послугам проводилися правомірно і законних підстав для звільнення відповідачки від їх сплати немає.
Однак погодитись з такими висновками суду неможна з наступних підстав.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що відповідно до особового рахунку № 5797 споживача послуг теплопостачання ОСОБА_1, її заборогованість за послуги теплопостачання за період з 01.02.2007 року по 01.11.2013 року складає в сумі 11 582,46 грн.
Факт відключення квартири відповідачки від системи централізованого опалення підтверджується актом від 22.11.2011року, який складено контролером «Дзержинськтепломережа» у присутності ОСОБА_1
Ст. 20,32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов»язаний сплачувати житлово-комунальні послуги щомісяця у строки, встановлені договором або законом.
П. 25 Правилами надання послуг з централізованого опалення та постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року за № 1478/11758 зі змінами, внесеними наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року за № 169 встановлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.
П. 26 Правил передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена схемою теплопостачання, затвердженою органами місцевого самоврядування відповідно до закону України «Про теплопостачання», за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки, державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва.
Судом першої інстанції правильно встановлений факт від»єднання квартири АДРЕСА_1 від системи централізованого теплопостачання, але колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо здійснення цього від»єднання саме відповідачкою.
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про здійснення самовільного від»єднання саме відповідачкою не відповідає матеріалам справи, а саме.
Зі свідоцтва про право власності від 25 березня 2013 року вбачається, що квартира АДРЕСА_1 на підставі ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» зареєстрована на праві приватної спільної власності по 1/3 частині за ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 111).
З відповіді адресно-довідкового підрозділу ГУДМС в Донецькій області ОСОБА_1 з 24.03.1993 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.33).
Актом від 10.10.2008 року, складеним Дзержинським КП «Виробничого ремонтно-житлове управління» зафіксований факт від»єднання батарей від стояків з врізанням перемичок з причини непридатності батарей, які створюють аварійну ситуацію ( а.с. 103).
Проаналізувавши докази, колегія суддів приходить до висновку, що від»єднання опалення в квартирі АДРЕСА_1 від системи централізованого теплопостачання було здійснено 10.10.2008 року робітниками Дзержинського КП «Виробничого ремонтно-житлове управління», яке на той час було балансоутримувачем будинку. При цьому, відповідачка ОСОБА_1 на той час і до 25 березня 2013 року була не власницею квартири, а її наймачем.
З урахуванням викладеного, відсутності доказів того, що саме відповідачка здійснила самовільне від»єднання опалення в квартирі АДРЕСА_1 від системи централізованого теплопостачання, колегія суддів вважає, що відсутні передбачені законом підстави для стягнення з неї заборгованість за послуги з теплопостачання з 10.10.2008 року по 01.11.2013 року.
Щодо частини заборгованості за період з 01.02.2007 року по10.10.2008 року ( а.с. 89) в розмірі 1755,53 грн. колегія суддів вважає за необхідне застосувати строк позовної давності, про застосування якої позивачка заявляла в суді першої інстанції, та відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не впливають на висновок колегії суддів.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до положень ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 3 лютого 2014 року скасувати.
У задоволені позовних вимог обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з часу його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення .
Судді: