Справа № 22-ц-1764 Головуючий у 1 -й інстанції Шаповал М.М.
Категорія 17 Суддя - доповідач Дубровна В.В.
УХВАЛ А
іменем України
21 грудня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Мас лова В. О.,
суддів - Дубровної В.В., Сибільової Л.О.,
з участю секретаря судового засідання - Рой Я.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу
за апеляційною скаргою Сумської обласної дирекції національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 листопада 2006 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумського районного відділення національної акціонерної страхової компанії «Оранта» , Сумської обласної дирекції національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про стягнення страхової суми та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА :
Зазначеним рішенням суду позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Сумської обласної дирекції HACK «Оранта» на користь ОСОБА_1. страхову суму 8000 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн., а також в рахунок повернення судового збору 8,5 грн.
Вирішено питання про стягнення з Сумської обласної дирекції HACK «Оранта» судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В своїх доводах посилається на незаконність рішення та порушення судом матеріального і процесуального права.
Вислухавши суддю -доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.
Задовільняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що 01.06.2005 року між ОСОБА_1. та Сумським районним відділенням HACK «Оранта» було укладено договір строком на один рік, згідно умов якого були застраховані від страхового ризику , в тому числі від пожежі : житловий будинок по АДРЕСА_1 - на суму 6000 грн., майно в цьому будинку на суму 2000 грн., а також сарай на суму 1000 грн.
28 серпня 2005 року сталася пожежа , внаслідок якої згорів будинок та майно , що в ньому знаходилось.
Відповідач відмовив ОСОБА_1. у виплаті страхового відшкодування в зв'язку з тим , що в будинку ніхто не жив і господарство було безхозним / а.с. 8 /. На повторне звернення ОСОБА_2. відповідач повідомив їй 25 листопада 2005 року про те , що не всі обставини з'ясовані й продовжений строк розгляду заяви про виплату страхового відшкодуванні до шести місяців. Вважаючи відмову у виплаті необгрунтованою , суд стягнув на користь позивачки страхове відшкодування та моральну шкоду .
Такий висновок суду узгоджується з матеріалами справи , відповідає вимогам матеріального та процесуального закону.
З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається , що будинок по АДРЕСА_1 неодноразово раніше і за останнім договором страхувався як житловий .
На сьогодні житловий будинок свій статус не змінив.
В ньому зареєстровані діти позивачки - ОСОБА_3. та ОСОБА_4., а головою домогосподарства згідно довідки сільської ради / а.с. 197/ є ОСОБА_1, тобто позивачка в справі.
Договір страхування від імені доньки укладала мати - ОСОБА_2. , з чим на момент укладення договору , без виїзду на місце , погоджувався сам відповідач.
Договір в установленому порядку не оспорений сторонами , на сьогодні він є чинним і його умови , в тому числі й відносно виплати страхового відшкодування в зв*язку з пожежею , повинні виконуватись.
В матеріалах справи є докази , які підтверджують проживання в будинку ОСОБА_2 - матері позивачки .
А тому , на думку колегії суддів , є необгрунтованими доводи апелянта про відмову позивачці в виплаті страхового відшкодування з посиланням на п. 6.2 Договору страхування будівель фізичних осіб / а.с. 6/ , відповідно до якого не відшкодовуються збитки Страхувальника, що виникли внаслідок будь-якої події , яка сталася , коли Страхувальник та / або члени його сім*ї одночасно постійно не проживають за місцемзнаходження застрахованого майнового об*єкту.
Переглядаючи судове рішення в частині стягнення моральної шкоди та в межах апеляційної скарги , доводи якої зводяться до того , що суд не аргументував стягнення моральної шкоди , не зазначив , в чому вона полягає та якими доказами підтверджується , колегія суддів не знаходить підстав для зміни чи скасування судового рішення в цій частині , оскільки місцевий суд з цього приводу навів переконливі аргументи.
Крім того , колегія суддів не може погодитись з позицією апелянта про скасування судового рішення в зв*язку з тим , що судом проведено стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди із Сумської дирекції , яка не є юридичною особою .
З копії Положення про Сумську обласну дирекцію ВАТ Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" , яке було надане суду вперше в якості додатка до апеляційної скарги , вбачається , що дирекція дійсно не є юридичною особою. Але відповідно до довіреності , а.с. 223, виданої Національною страховою компанією "Оранта" дирекція вправі проводити виплати відшкодування вище суми лімітів . Крім того , як пояснила представник відповідача в судовому засіданні , відшкодування присуджених судом сум проводиться шляхом списання з рахунків Сумської дирекції.
За викладених обставин колегія суддів вважає, що місцевий суд з достатньою повнотою з'ясував обставини справи, належним чином перевірив доводи та заперечення кожної сторони, вірно оцінив всі докази по справі та постановив рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
На підставі зазначеного і керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Сумської обласної дирекції національної акціонерної страхової компанії «Оранта» відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 листопада 2006 року у даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий
Судді