Справа  № 22-ц-1746                                             Головуючий у 1 -й інстанції Шаповал М.М.

Категорія   34                                                          Суддя- доповідач Дубровна В.В.

РІШЕННЯ

іменем                   України

21 грудня   2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого     - Маслова В. О.,

суддів                                    - Дубровної В.В., Попруги СВ.,

з участю секретаря судового засідання - Рой Я.М.

та осіб, які    беруть участь у справі -    ОСОБА_1, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу

за  апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського  районного суду   м. Суми від 30 жовтня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочку виплати аліментів , -

ВСТАНОВИЛА:

Звертаючись до суду з позовом , ОСОБА_1. зазначала про те , що з 19 вересня 2005 року відповідач зобов*язаний за судовими рішеннями виплачувати на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку та додаткові витрати- 150 грн . щомісячно на навчання та лікування доньки, але виплати не проводив, в зв*язку з чим просила стягнути пеню станом на 19 вересня 2006 року по заборгованості з аліментів - 1668 грн. 75 коп. і пеню з додаткових виплат - 1760 грн .

Рішенням суду в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким стягнути з відповідача на її користь суму пені за прострочку виплати аліментів.

В своїх доводах вона посилається на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Вислухавши суддю -доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , а рішеня суду - частковому скасуванню , з постановлениям нового рішення.

Вирішуючи спір та відмовляючи в позові , суд виходив з того, що закон не передбачає можливості нарахування пені за затримку виплати додаткових витрат на дитину , а стосовно виплати пені за затримку виплати аліментів судом не встановлено вини відповідача в утворенні заборгованості з виплати аліментів.

Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду, виходячи зі слідуючого.

Судом першої інстанції було встановлено, що сторони перебували в шлюбі та мають неповнолітню дочку ОСОБА_4. Згідно рішення суду від 28 грудня 2005 року з відповідача стягуються аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

Крім того , з 19 вересня 2005 року відповідач за рішенням суду також зобов'язаний додатково сплачувати 150 грн. щомісячно на навчання та лікування доньки до її повноліття.

Аліменти та додаткові витрати він повинен сплачувати на користь матері дитини ОСОБА_1

Ці обставини підтверджуються копією рішення суду та копіями виконавчих листів (а.с. 35, 4-6).

Згідно довідок державної виконавчої служби / а.с. 24 , 25/ , з 19 вересня 2005 року по 12 вересня 2006 року в зв*язку з невиплатою аліментів та додаткового утримання , утворилась заборгованість , відповідно , в сумі 1668 грн. 75 коп . та 1760 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки ( пені) .

Всупереч вимогам ст. 10, 60 ЦПК України ОСОБА_2. суду не довів , що несплата аліментів була наслідком тяжкої хвороби , іншої незалежної від нього обставини.

Медичні довідки: , на які він посилається , підтверджують його звернення за медичною допомогою , але вже після пред*явлення позову до суду . Що ж до спірного періоду , за який ставиться питання про стягнення пені, докази поважності несплати

аліментів відсутні.

За викладених обставин не можна погодитись з висновком суду про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення пені за невиплату аліментів на утримання дитини, а тому , в цій частині судове рішення підлягає скасуванню , з постановлениям нового судого рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до 4.2 ст. 197 СК України колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір пені , враховуючи як матеріальний стан відповідача , так і погіршення на сьогодні його стану здоров*я та стягнути на користь позивачки пеню в розмірі 300 грн.

Поряд з цим , висновок місцевого суду про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення пені за невиплату додаткового утримання на доньку є таким , що грунтується на законі , оскільки статтею 196 СК України передбачається відповідальність в вигляді сплати пені тільки за несплату аліментів й не передбачено стягнення пені за несплату додаткового утримання .

У відповідності до ст. 81,88 ЦПК України з ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати : судовий збір в сумі 25 грн. 50 коп . ; витрати з інформаційно- технічного забезпечення в розмірі 7 грн. 50 коп.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309,   313- 314  ЦПК України,    колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1   задовільнити частково.

Скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від ЗО жовтня 2006 року у даній справі в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені за невиплату аліментів на утримання дитини та в цій частині постановити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за несплату аліментів на утримання дитини в сумі 300 грн., а також понесені нею судові витрати : судовий збір в розмірі 25 грн. 50 коп , витрати на інформаційно- технічне забезпечення - 7 грн. 50 коп.

Залишити без зміни судове рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені за невиплату додаткового утримання на дитину.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.