Справа № 22/904 Головуюча в 1-ій інстанції Григорусь Н.Й.
Категорія 35 Доповідач Матюшенко І.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого Матюшенка І.В.
суддів: Жизневської А.В., Малахової Н.М.
при секретарі Забеліній О.О.
за участі ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 29 березня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та стягнення аліментів у твердій грошовій сумі,
встановив:
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 29 березня 2006 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1, в якому остання ставила питання про ухвалення судового рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її користь на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 200 гривень щомісячно, оскільки відповідачем сплачуються аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (а.с. 5) щомісячно за рішенням Баранівського районного суду від 31 серпня 2000 року і щомісячна сума отримуваних нею аліментів становить 17 грн.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 жовтня 2005 року до досягнення дитиною повноліття. Апелянт зазначає, що суд, відмовивши їй у задоволенні позову, не врахував, що попереднє рішення Баранівського районного суду від 31 серпня 2000 року втратило законну сили у зв'язку з тим, що вона забрала виконавчий лист з відділу Державної виконавчої служби Баранівського району, а тому позбавлена права знову пред'явити його до виконання; не розглянув, на її думку, суд першої інстанції змінені нею позовні вимоги.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
У судовому засіданні, як суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, позивачка не довела, що матеріальний стан відповідача змінився в бік покращення, а тому розмір присуджених 31 серпня 2000 року Баранівським райсудом аліментів не підлягає збільшенню з 1/4 частини. Не надала апелянт і доказів про можливість сплати боржником аліментів у розмірі 200 гривень, а представлені суду відповідачем письмові докази свідчать про зворотне.
Доводи апелянта про те, що рішення Баранівського райсуду від 31 серпня 2000 року втратило законну силу є безпідставними, оскільки відкликання нею виконавчого листа з відділу ДВС не тягне таких наслідків. За таких обставин, рішення суду повинно виконуватися відповідачем відповідно до ст. 14 ЦПК України, а встановлений Законом № 2901-1У від 22 вересня 2005 року мінімальний розмір аліментів не потребує підтвердження додатковим (до уже ухваленого рішення про стягнення аліментів у розмірі, визначеному у частці до заробітку ) судовим рішенням.
Безпідставними є і доводи апелянта щодо не розгляду судом її позовних вимог про присудження аліментів у розмірі 1/4 частини доходу ОСОБА_2, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки такі вимоги позивачка мала подати у письмовому вигляді з додержанням положень ст. ст. 119,120 ЦПК України.
Враховуючи, що рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 29 березня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий