Судове рішення #36038030

Єдиний унікальний номер 227/3367/13-ц Номер провадження 22-ц/775/1488/2014



Головуючий у 1 інстанції Лаврушин О.М.

Доповідач Мірута О.А.

Категорія 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


03 лютого 2014 року апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді - Дундар І.О.,

суддів Мірута О.А., Янчук Т.О.

при секретарі Чекіній А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про розподіл суми боргу та визначення частки боргу,-

В С Т А Н О В И В :


Заочним рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 грудня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про розподіл суми боргу та визначення частки боргу - відмовлено.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим. В своїй апеляційній скарзі просив заочне рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що її шлюб з відповідачем розірвано, вони не домовлялися про порядок розподілу боргових зобов»язань, вони частково виконали боргові зобов»язання разом, тому вона просить розподілити боргові зобов»язання за кожним з них, при цьому не оспорює суму заборгованості, предмет та спосіб стягнення боргу за договором позички, позовними вимогами є розподіл суми боргу. Крім того, суд першої інстанції не врахував матеріальний стан ОСОБА_1 та не надав належної оцінки доказам.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з»явилися.

Позивачка ОСОБА_1 про день і час розгляду справи повідомлена належним чином, подала апеляційному суду заяву провести апеляційної скарги без її присутності.

Відповідач ОСОБА_2 про час і день судового засідання повідомлений належним чином, про причину неявки суду не повідомив.

Третя особа ОСОБА_3 про час і день судового засідання повідомлений належним чином, про причину неявки суду не повідомив.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позичені у ОСОБА_3 гроші були витрачені сторонами на власні потреби, позику брали у шлюбі і за взаємною згодою, а вимоги позивачки не ґрунтуються на законі.

З висновком суду про відмову в задоволенні позову колегія суддів не може не погодитись, оскільки вони відповідають обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2008 року солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто борг за договором позики у розмірі 23220 гривень, судовий збір у сумі 324,60 гривень та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.

Зазначене рішення суду набуло законної сили.

Тобто, судовим рішенням, що набуло законної сили, визначено солідарне стягнення.

Ст. 534 ч.2 п.2 ЦК України передбачено, що солідарні боржники залишаються зобов»язаними доти, доки їхній обов»язок не буде виконаний у повному обсязі.

Ч.1 ст. 544 ЦК України передбачено, що боржник, який виконав солідарний обов»язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Посилання позивачки на ст. 372 ЦК України, ст.ст. 60,69,70, 71 СК України є безпідставним, оскільки ч.1 ст. 61 СК України визначає майно, яке є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Боргові зобов»язання подружжя не можуть бути об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому зазначені норми до цих зобов»язання застосовуватися не можуть.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав розподіл суми боргу та визначення частки боргу, стягнутому за рішенням суду в солідарному порядку, оскільки ці вимоги не ґрунтуються на законі.

Доводи апеляційної скарги що її шлюб з відповідачем розірвано, вони не домовлялися про порядок розподілу боргових зобов»язань, частково виконали боргові зобов»язання разом, а також те, що суд першої інстанції не врахував матеріальний стан ОСОБА_1 та не надав належної оцінки доказам, не грунтуються на вимогах закону та не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів, переглядаючи справу в межах апеляційного оскарження та заявлених позовних вимог, підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачає, у зв»язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню.


Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, апеляційний суд,-


У Х В А Л И В :


Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційного суду.


Судді






Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація