Єдиний унікальний номер 259/7353/13-ц Номер провадження 22-ц/775/316/2014
Головуючий в 1 інстанції Машкіна Н.В.
Доповідач Халаджи О.В.
Категорія 57
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 лютого 2014 року
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Бугрим Л.М.
суддів Халаджи О.В., Гапонова А.В.
при секретарі Лавицькому Д.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19 листопада 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Універсальний комерційний банк «Камбіо», треті особи: відділ державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку, приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19 листопада 2013 року відмовлено в задоволені позову ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки виконавчий надпис був зроблений з дотриманням діючого законодавства.
Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що за твердженням позивача 28 серпня 2008 року на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 була направлена рекомендованим листом вимога про погашення у 30 денний строк з дня отримання вимоги повної суми заборгованості за кредитом у розмірі 254 879, 44 грн. Апелянт стверджує, що зазначену вимогу не отримувала, та в матеріалах справи відсутні докази отримання рекомендованого листа. У подальшому, відповідач не дочекавшись перебігу 30 денного строку з дня отримання вимоги, 15 вересня 2008 року звернувся до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису, який того ж дня направив рекомендованим листом на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з пропозицією у термін до 30 вересня 2008 року повернути прострочену заборгованість у розмірі 259967,25 грн., але зазначених заяв ні ОСОБА_1 ні ОСОБА_3 не отримали. В матеріалах справи містяться копії повідомлень про вручення поштових відправлень, але їх не можна вважати доказами, оскільки лист нотаріуса №292/2-13 від 15.09.2008 року на імя ОСОБА_1 було спрямовано у м. Димитрів, а у повідомленнях про вручення поштового відправлення зазначено м. Донецьк. Крім того, дата відправлення зазначена 01.10.2008 року, після строку у листі як строк для виконання вимог банку, та підпис на повідомленні не є підписом ОСОБА_3, про що свідчить зразок підпису у паспорті. Не зважаючи на вищезазначені обставини, 23.12.2008 року виконавчий напис було вчинено на суму 294 403, 43 гривень, тобто більшу, ніж зазначено у вимозі банку та листі нотаріуса, та посилання суду на те, що дії по збільшенню суми є законними і обґрунтованими, так як з часу звернення до нотаріуса та до моменту вчинення виконавчого напису минув час, та відповідно, збільшилися відсотки за час користування кредитними коштами, не підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, а саме виписками руху коштів за кредитним договором, у яких відображено, що нарахування відсотків за кредитом припинено у серпні 2008 року. Також апелянт не може погодитись із твердженням суду, що позивачем було пропущено строк позовної давності, оскільки про порушення дізналась лише у грудні 2012 року під час слухання цивільної справи за позовом ПАТ «Універсальний комерційний банк «Камбіо» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 До цього часу відповідач не звертався до позивача з вимогами чи пропозиціями. Враховуючи зазначене, просить рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19 листопада 2013 року скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У судовому засіданні представники ОСОБА_1 та ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.
Представник відповідача проти доводів апеляції заперечував та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача з'явившихся представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 22.04.2008 року між ТОВ «Універсальний комерційний банк «Камбіо», правонаступником якого є відповідач, та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 100Ф/03-2008, згідно умов якого Банк надав позичальнику кредит в розмірі 250 000 грн. зі сплатою за користування кредитом 21 % річних строком до 19.04.2013 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, предметом якого є трикімнатна квартира АДРЕСА_1.
Згідно довідки Банку станом на 23.12.2008 року заборгованість за кредитним договором складає 294 403,43 грн, де: 245 833, 33 грн - заборгованість за кредитом, 29357,44 грн - заборгованість за відсотками, 19 212,66 грн - пеня. Розмір заборгованості підтверджується довідкою про обороти та залишки на особовому рахунку ОСОБА_1
Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень ОСОБА_3 02.10.2008 року отримала вимогу Банку від 27.08.2008 року за адресою свого проживання: АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 - 03.10.2008 року за адресою свого проживання: АДРЕСА_2.
В грудні 2012 року, як вказує позивач, вона дізналася, що 23.12.2008 року приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_2 був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 8436, яким було звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 100Ф/03-2008 від 22.04.2008 року в розмірі 294403,43 грн.
Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, предметом якого є трикімнатна квартира АДРЕСА_1.
Згідно п. 1.1 договору іпотеки предмет іпотеки служить для забезпечення виконання зобов'язань, яке взяв на себе Позичальник за кредитним договором № 100Ф/03-2008 від 22.04.2008 року, а саме: повернути кредитні кошти шляхом сплати щомісячно не пізніше 15-го числа місяця, а також 21 % річних за користування кредитом щомісячно, неустойку в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором № 100Ф/03-2008 від 22.04.2008 року.
Згідно п. 5.1 договору іпотеки Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку порушення строку погашення кредитної заборгованості або у разі несплати відсотків (частини відсотків) згідно умов кредитного договору.
З виписки за особовим рахунком Позичальника вбачається, що починаючи з травня 2008 року вона припинила вносити платежі за кредитним договором, що не заперечувалось нею та її представником.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал договору іпотеки;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 року №2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 року №13, від 13 січня 1995 року №2, від 01 листопада 1996 року №12, від 25 травня 1998 року №15) розгляд судами справ за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні є важливою гарантією прав громадян, юридичних осіб і інтересів держави:
« 13. При вирішенні справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до статей 37, 36, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженими постановою Ради Міністрів України від 12 жовтня 1976 року №483 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор (з наступними змінами) і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності, - не минув цей строк.
Згідно п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 за N 283/8882, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень. Наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2009 №1062/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2009 року за №518/16534, внесено зміни до вищевказаної Інструкції та п. 283 доповнено абзацом «Виконавчий напис на іпотечному договорі вчиняється у зв'язку з простроченням виплат обов'язкових платежів у разі закінчення строку основного зобов'язання та іпотечного договору». Данні зміни набрали чинності з дня офіційного опублікування наказу про внесення змін, тобто з 03 липня 2009 року, а виконавчий напис було вчинено 23 грудня 2008 року.
Абзац пункту 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України згідно Наказу Міністерства юстиції України від 16.11.2009року №2152/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2009 року за №1084/17100, про внесення змін до вищевказаної Інструкції, викладений в такій редакції: "Виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання."
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд вважає висновки суду обґрунтованими і такими, що підтверджуються матеріалами справи та вимогами закону.
Усі доводи апеляційної скарги були предметом дослідження у суді, на правильність висновків суду вони не впливають, апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, внаслідок чого підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення не має.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: