Cправа №2-7249/2008
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2008 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого – судді Лівандовської-Кочури Т.В.
при секретарі Петрусю А.В.
з участю представника позивача Кушнір М.І.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Українського державного підприємства поштового зв’язку “ ОСОБА_2 ” в особі ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про повернення коштів,
В С Т А Н О В И В :
07.11.2008 року Українське державне підприємство поштового зв’язку “ ОСОБА_2 ” в особі ОСОБА_2 звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про повернення коштів. Покликається на те, що згідно колективного договору Українського державного підприємства поштового зв’язку “ ОСОБА_2 ” в особі ОСОБА_2 на 2005-2007 роки та на підставі Договору про надання освітніх послуг від 05.07.2006 року ОСОБА_2 оплачувала навчання ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_1 , як працівнику дирекції. Протягом 2006-2008 років Волинською дирекцією УДППЗ “ ОСОБА_2 ”, згідно платіжних доручень № НОМЕР_1 від 06.09.2006 року, № НОМЕР_2 від 28.04.2007 року, № НОМЕР_3 від 26.10.2007 року, № НОМЕР_4 від 08.05.2008 року, перераховано кошти за навчання в розмірі 6200 грн. 18.07.2008 року відповідач ОСОБА_1 звільнилась з роботи за власним бажанням, проте, кошти, які були проплачені Волинською дирекцією УДППЗ “ ОСОБА_2 ” за навчання не повернула чим порушила п.12 додатку № НОМЕР_5 колективного договору, в якому зазначено, що після закінчення навчання працівник зобов’язаний відпрацювати на підприємстві не менше трьох років. У разі звільнення працівника до зазначеного терміну вартість навчання повертається ним в день звільнення. При звільненні кошти повернуті не були. Покликаючись на викладене, просить стягнути з відповідача кошти в розмірі 6200 грн., проплачені за навчання відповідача та судовий збір в розмірі 62 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовну заяву з вищенаведених підстав, підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнала, відносно його задоволення не заперечувала.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши представлені по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 05 липня 2006 року було укладено договір про надання освітніх послуг (а.с.6). Відповідно до договору, позивач взяв на себе зобов’язання здійснити навчання ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_1 , як працівнику дирекції.
Згідно п.12 абз.2 додатку № НОМЕР_5 Колективного договору оплата за навчання працівників, які навчаються без відриву від виробництва за напрямами діяльності філіалу, здійснюється на договірній основі за погодженням з УДППЗ “ ОСОБА_2 ”. Після закінчення навчання працівник зобов’язаний відпрацювати на підприємстві не менше трьох років. У разі звільнення працівника до зазначеного терміну вартість навчання повертається ним в день звільнення (14-16).
Також встановлено, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, а саме, проплатив за навчання відповідача кошти в розмірі 6200 грн., що стверджується платіжними дорученнями № НОМЕР_1 від 06.09.2006 року, № НОМЕР_2 від 28.04.2007 року, № НОМЕР_3 від 26.10.2007 року, № НОМЕР_4 від 08.05.2008 року (а.с.7-10).
Наказом №35/К (розпорядженням) про припинення трудового договору (контракту) від 18.07.2008 року ОСОБА_1 було звільнено з Українського державного підприємства поштового зв’язку “ ОСОБА_2 ” в особі ОСОБА_2 за власним бажанням, проте, всупереч п.12 абз.2 додатку № НОМЕР_5 Колективного договору, ОСОБА_1 кошти, проплачені позивачем не повернула.
Таким чином, суд вважає цілком підставною вимогу позивача про повернення коштів, сплачених за навчання, і приходить до висновку про стягнення з віповідача на користь позивача 6200 грн.
У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України також підлягає до задоволення вимога позивача про відшкодування понесених судових витрат.
Керуючись ст.ст.6, 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України та на підставі ст.526 ЦК України, п.12 абз.2 додатку № НОМЕР_5 Колективного договору, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Українського державного підприємства поштового зв’язку “ ОСОБА_2 ” в особі Волинської дирекції УДППЗ “ ОСОБА_2 ” 6200 (шість тисяч двісті) гривень проплачених за навчання, 62 (шістдесят дві) гривні витрат по оплаті судового збору, а всього 6262 (шість тисяч двісті шістдесят дві) гривні.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 30 (тридцять) гривень витрат на інформацйно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Т.В.Лівандовська-Кочура