Єдиний унікальний номер 259/5748/13-к Номер провадження 11-кп/775/162/2014
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 лютого 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого - судді Терещенко І.В.,
суддів: Повзло В.В., Брагіна І.Б.,
з участю: прокурора Красної К.О., адвоката ОСОБА_1,
обвинувачених: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
при секретарі Підчасовій Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку кримінальне провадження №12013050840000921 за апеляціями прокурора у кримінальному проваджені Рібаса С.Ю., захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_1 на вирок Куйбишевського районного суду м. Донецьк від 05 листопада 2013 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Донецька, громадянку України, з середньою освітою, працюючу на посаді завгоспа Донецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №51, раніше не судиму, вдову, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 засуджено за ч.1 ст.366 КК України до одного року обмеження волі з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі посади строком на один рік, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробувальним строком один рік з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України;
а також ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 засуджену за ч.1 ст.358 КК України до одного року обмеження волі, за ч.3 ст.358 КК України до одного року трьох місяців обмеження волі, відповідно до ч.1 ст.70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді одного року та трьох місяців обмеження волі, а на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробувальним строком один рік з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України і вирок відносно якої не оскаржено,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_3 перебувала на посаді завгоспа Донецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №51, розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 209 "а". Згідно посадовій інструкції вона наділена адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, тобто є посадовою особою і має у своєму підпорядкуванні технічний персонал Донецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №51. Згідно посадовій інструкції в обов'язки ОСОБА_3 входить складання табелів обліку використання робочого часу та підрахунку заробітку по технічному персоналу ЗОШ №51 м. Донецька.
В період з 10.02.2012 року до 19.04.2013 року ОСОБА_3, знаходячись у своєму службовому кабінеті, розташованому у приміщенні Донецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 51, за вказаною адресою, маючи намір спрямований на внесення завідомо неправдивих відомостей в офіційні документи, а саме у табелі обліку використання робочого часу та підрахунку заробітку, власноруч виставляла відмітки про вихід на роботу ОСОБА_5 Фактично будь-яких робіт ОСОБА_5 в Донецькій загально освітній школі І-ІІІ ступенів №51 з моменту свого працевлаштування ніколи не виконувала. Крім того, власноруч виконала записи в заявах про прийом та звільнення з роботи ОСОБА_5 на посаду прибиральника службових приміщень загально освітньої школи І-III ступенів №51 та власноруч виконала запис в наказі №25-к від 14.05.2012 року про прийом на роботу від імені ОСОБА_5
В період з 9.01.2009 року до 19.04.2013 року точний час в ході досудового розслідування не вдалося можливим встановити, ОСОБА_3, перебуваючи на посаді завгоспа Донецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №51, розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 209 "а", знаходячись у своєму службовому кабінеті, маючи намір спрямований на внесення неправдивих відомостей до офіційного документа, склала табелі обліку використання робочого часу та підрахунку заробітної плати, а саме власноруч вносила відмітки про вихід на роботу ОСОБА_6 Фактично будь-яких робіт ОСОБА_6 в Донецькій загально освітній школі І-ІІІ ступенів № 51 з моменту свого працевлаштування ніколи не виконувала, зазначену посаду ніколи не займала.
В період з 30.11.2012 року по 19.04.2013 року ОСОБА_3, перебуваючи на посаді завгоспа Донецької загально освітньої школи І-ІІІ ступенів №51, розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 209 "а", знаходячись у своєму службовому кабінеті, маючи намір спрямований на внесення неправдивих відомостей до офіційних документів, склала табелі обліку використання робочого часу та підрахунку заробітної плати, власноруч вносила відмітки про вихід на роботу ОСОБА_7 Фактично будь-яких робіт ОСОБА_7 в Донецькій загально освітній школі І-ІІІ ступенів № 51 з моменту свого працевлаштування ніколи не виконувала, зазначену посаду ніколи не займала.
В період з 04.02.2013 року по 19.04.2013 року, ОСОБА_3, перебуваючи на посаді завгоспа Донецької загально освітньої школи І-IІІ ступенів №51, розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 209 "а", знаходячись у своєму службовому кабінеті, маючи умисел спрямований на внесення неправдивих відомостей до офіційних документів, склала табелі обліку використання робочого часу та підрахунку заробітної плати, власноруч вносила відмітки про вихід на роботу ОСОБА_8. Фактично будь-яких робіт ОСОБА_8 в Донецькій загально освітній школі І-ІІІ ступенів № 51 з моменту свого працевлаштування ніколи не виконувала, зазначену посаду ніколи не займала.
В період з 29.02.2012 року по 19.04.2013 року ОСОБА_3, перебуваючи на посаді завгоспа Донецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №51, розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 209 "а", знаходячись у своєму службовому кабінеті, маючи умисел спрямований на внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, склала табелі обліку використання робочого часу та підрахунку заробітної плати, власноруч вносила відмітки про вихід на роботу ОСОБА_9 Фактично будь-яких робіт ОСОБА_9 в Донецькій загально освітній школі І-ІІІ ступенів №51 з моменту свого працевлаштування ніколи не виконувала, зазначену посаду ніколи не займала.
В період з 12.05.2010 року по 19.04.2013 року ОСОБА_3, перебуваючи на посаді завгоспа Донецької загально освітньої школи І-ІІІ ступенів №51, розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 209 "а", знаходячись у своєму службовому кабінеті, маючи умисел спрямований на внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, склала табелі обліку використання робочого часу та підрахунку заробітної плати, власноруч вносила відмітки про вихід на роботу ОСОБА_10 Фактично будь-яких робіт ОСОБА_10 в Донецькій загально освітній школі І-ІІІ ступенів № 51 з моменту свого працевлаштування ніколи не виконував, зазначену посаду ніколи не займав.
Обвинувачена ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечувала свою причетність до вказаних подій кримінальних правопорушень.
З показань обвинуваченої та досліджених в судовому засіданні доказів, що наведені у вироку суду першої інстанції, вбачаються суб'єкт та суб'єктивна сторона, об'єкт та об'єктивна сторона і обставини вчиненого кримінального правопорушення.
Таким чином, діючи умисно, ОСОБА_3 вчинила службове підроблення, що виразилось у внесенні завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, а саме табелів обліку використання робочого часу та підрахунку заробітної плати, щодо вищевказаних осіб тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.366 КК України.
Вироком Куйбишевського районного суду м. Донецьк від 05 листопада 2013 року ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст.366 КК України до одного року обмеження волі з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі посади строком на один рік, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням на один рік з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Прокурор у кримінальному проваджені Рібас С.Ю., не оспорюючи доведеність вини обвинуваченої та правильність кваліфікації її дій, просив вирок суду скасувати у зв'язку з порушенням кримінального закону. Просив постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.366 КК України в виді штрафу у розмірі 850 грн. з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі посади строком на один рік. В іншій частині вирок залишити без зміни. Вказував, що відповідно до ч.3 ст.61 КК України покарання у вигляді обмеження волі не застосовується до осіб які досягли пенсійного віку. Вважав, що застосування до ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі є недопустимим.
Захисник ОСОБА_1 в своїй апеляції, не оскаржуючи доведеність вини ОСОБА_3, а також правильність кваліфікації її дій, просила вирок суду відносно неї скасувати, звільнити від кримінальної відповідальності та закрити відносно неї кримінальне провадження. Вказувала, що відносно ОСОБА_3 є недопустимим застосовувати покарання в виді обмеження волі, оскільки вона досягла пенсійного віку. Вважала можливим звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 на підставі ст.45 КК України.
Заслухавши доповідача; прокурора, яка підтримали доводи апеляції та заперечувала проти доводів апеляції захисника; захисника, яка заперечувала проти доводів апеляціі прокурора та підтримала доводи своєї апеляції,; обвинувачених, які підтримали доводи апеляції захисника та заперечували проти доводів апеляції прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Фактичні обставини скоєного ОСОБА_3 кримінального правопорушення встановлені судом першої інстанції на основі досліджених в ході судового слідства і наведених у вироку доказів.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах, встановлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої ??частини цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно з вимогами ч.3 ст.61 КК України обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок та жінок, які мають дітей до чотирнадцяти років, до осіб які досягли пенсійного віку, військовослужбовців та до інвалідів першої та другої групи.
Згідно з копією паспорту ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто досягла пенсійного віку.
Призначаючи покарання обвинуваченій суд не врахував, що ОСОБА_3 досягла пенсійного віку та призначив їй за ч.1 ст.366 КК України покарання в виді обмеження волі всупереч вимогам вказаного закону.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, що є підставою для скасування вироку відносно ОСОБА_3
Крім того, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції при призначенні покарання стосовно ОСОБА_3 безпідставно застосовано ст.75 КК України до додаткового покарання, оскільки, виходячи з резолютивної частини вироку, вона звільнена від відбування як основного так і додаткового покарання.
Вчинений ОСОБА_3 злочин є злочином невеликої тяжкості.
В якості пом'якшуючих покарання обставин враховано щире каяття обвинуваченої та сприяння розкриттю злочинів.
Обтяжуючих обставин судом не встановлено.
З урахуванням викладеного ОСОБА_3 слід призначити покарання яке буде відповідати тяжкості скоєного нею кримінального правопорушення, даними про її особу, іншим обставинам у справі і послужить меті покарання.
Обвинуваченій ОСОБА_3 за ч.1 ст.366 КК України слід визначити покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 грн. в доход держави з позбавлянням права обіймати організаційно-розпорядчі посади строком на один рік.
З урахуванням всіх обставин справи, даних про особу обвинуваченої, а також відповідно до ст.45 КК України, колегія суддів вважає, що підстави для звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 відсутні.
Так всі епізоди злочинних діянь виявлено правоохоронними органами, а не з ініціативи обвинуваченої. За таких обставин сприяння ОСОБА_3 розкриттю злочину не є активним сприянням, оскільки вона визнавала свою вину за наявності неспростовних, необхідних та достатніх доказів по справі.
Вказана зміна покарання, на думку колегії суддів, погіршує становище обвинуваченої, оскільки призводить до відбування реального покарання у вигляді штрафу тому вирок суду стосовно ОСОБА_3 в частині призначеного покарання підлягає скасуванню з постановленням нового вироку.
В іншій частині вирок суду першої інстанції необхідно залишити без зміни.
Керуючись ст.ст.407, 408 КПК України, -
З А С У Д И Л А:
Апеляцію прокурора у кримінальному проваджені Рибаса С.Ю. задовольнити повністю, в задоволенні апеляції захисника ОСОБА_1 відмовити.
Вирок Куйбишевського районного суду м. Донецька від 05 листопада 2013 року, яким засуджено ОСОБА_2, ОСОБА_3, скасувати стосовно призначеного покарання ОСОБА_3
Визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі вісімсот п'ятдесят гривень з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі посади строком на один рік.
В іншій частині вирок залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді: