Судове рішення #36093186


ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


26.03.2014 року Справа № 904/9024/13


Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Павловського П.П.- доповідача

суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О.

при секретарі судового засідання: Ситникова М.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Заєць П.Л., довіреність № 127 від 22.07.13, представник;

представник відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" , м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014 року

у справі № 904/9024/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Веста-Маркет",

м. Дніпропетровськ

до відповідача-2: публічного акціонерного товариства "Веста-Дніпро", м. Дніпропетровськ

про стягнення 3 019 602,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.14р. у справі № 904/9024/13 (суддя Дубінін І.Ю.) позов задоволено.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ВЕСТА-МАРКЕТ" та з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА-ДНІПРО" на користь Публічного акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" - 2 772 000 (два мільйона сімсот сімдесят дві тисячі) грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 53 718 (п'ятдесят три тисячі сімсот вісімнадцять) грн. 06 коп. пені за несплаченим кредитом, 307 (триста сім) грн. 38 коп. пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів за кредитом, 10 743 (десять тисяч сімсот сорок три) грн. 61 коп. 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 61 (шістдесят одна) грн. 48 коп. 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків за кредитом, 56 736 (п'ятдесят шість тисяч сімсот тридцять шість) грн. 61 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відстрочено виконання судового рішення терміном на 6 (шість) місяців.

Повернуто Публічному акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро" з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 3 655,45 грн., перерахований згідно платіжного доручення № 21-41266 від 18.11.2014 року, оригінал якого заходиться в матеріалах справи.

Рішення мотивоване тим, що матеріалами справи доведено факт невиконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій відповідно до вимог закону.

Не погодившись з зазначеним рішенням, публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро", звернулось з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині відстрочення виконання судового рішення терміном на 6 місяців.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що посилання наведені у клопотанні про відстрочення виконання рішення не є виключними обставинами, які мають негативний вплив на господарську діяльність ТОВ «ТД ВЕСТА-МАРКЕТ», також відповідач-1 не навів виняткових обставин, які б свідчили про необхідність надання йому відстрочки виконання рішення. До того ж, допущена відповідачем-1 заборгованість має негативний вплив на фінансовий стан ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», що ускладнює розрахунки з депозитними вкладниками Банку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.14р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду.

ТОВ «ТД Веста-Маркет» надано відзив на апеляційну скаргу Банка, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 не використали своє право бути присутніми у судовому засіданні, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України.

В судовому засіданні 26.03.13р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (далі банк, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТД ВЕСТА - МАРКЕТ» (далі позичальник, відповідач-1), 11.04.2008 року було укладено кредитний/договір №110408-КЛВ, який 26.02.2010 року відповідно до договору №260210 про зміну до кредитного договору №110408-КЛВ викладено у новій редакції. Даний договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками. (а.с. 11-21)

За приписами п. 1.1. кредитного договору, Банк на умовах цього договору, відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 4 000 000,00 грн., позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше 01 грудня 2010 року та сплатити проценти за користування кредитами, на умовах, передбачених цим договором.

Також слід зауважити, що строк повернення кредитів було пролонговано до 20.12.2012 року, згідно договорів про зміну № 011210 від 01.12.2010 року, № 270511 від 27.05.2011 року, № 200212 від 20.02.2012 року.

Так, Банком було виконано умови кредитного договору у повному обсязі та 23.07.09р. надано кредит у сумі 4 311 937,50 грн., шляхом перерахування грошових коштів на відповідний рахунок.

Факт надання кредиту у загальній сумі 4 311 937,50 грн. підтверджується меморіальним ордером № К/7132 від 23.07.09р., який додається до позовної заяви (а.с. 30).

Відповідно до умов кредитного договору (в редакції договору № 200212 про зміну кредитного договору № 110408-КЛВ від 11.04.08р.) позичальник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Веста-Маркет" зобов'язується повернути кредит не пізніше 20.12.12р. та сплатити проценти за користування кредитом, однак відповідач-1 в строк передбачений договором, кредит не повернув, але нараховані позивачем відсотки за кредитом погасив у повному обсязі.

Банк з метою захисту своїх прав та дотримуючи вимоги чинного законодавства України, у квітні 2013 року звернувся до відповідача-1 з вимогами щодо погашення основної заборгованості за кредитним договором, але до цього часу сума заборгованості відповідачем 1 не сплачена.

Отже, згідно уточненому розрахунку станом на 03.02.14р. заборгованість за кредитом відповідача-1 перед позивачем за становить у сумі 2 772 000,00 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 27.11.13р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств (а.с. 90).

11.04.2008 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (кредитор), публічним акціонерним товариством «ВЕСТА - ДНІПРО» (поручитель) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТД ВЕСТА -МАРКЕТ» (боржник) було укладено договір поруки №110408-П від 11.04.2008 року.

З урахуванням договорів №260210 від 26.02.2010 року, №011210 від 01.12.2010 року, № 270511 від 27.05.2011 року та №200212 від 20.02.2012 року про зміну вищезазначеного договору поруки, предметом якого є зобов'язання поручителя перед кредитором солідарно відповідати за виконання боржником зобов'язань перед кредитором за кредитним договором №110408-КЛВ від 11.04.2008 року.

08.04.2013 року позивачем на адресу відповідача-2 направлена вимога № 6/21-2651/6-БТ про погашення заборгованості боржника за кредитним договором № 110408-П від 11.04.08р.

Проте, вимога, яка була пред'явлена відповідачу-2 щодо виконання зобов'язання, залишена без відповіді та задоволення.

Поряд з цим, доказів виконання погашення заборгованості кредиту за кредитним договором у сумі 2 772 000,00 грн. на момент розгляду спору відповідач-1 та відповідач-2 до суду не надали, але відповідач-1 позовні вимоги позивача визнав в повному обсязі., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Як визначено ст. ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається в письмовій формі.

Позивач виконав умови договору і перерахував відповідачу кошти, що підтверджується меморіальним ордером № К/7132 від 23.07.09р. (а.с. 30).

Доказів виконання погашення заборгованості кредиту за кредитним договором у сумі 2 772 000,00 грн. відповідач-1 та відповідач-2 до суду не наддали.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або зміна умов не допускається.

За ст. 526 ЦК України, що кореспондується з ч. 1 ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ст. 553 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованості за кредитом у сумі 2 772 000,00 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Відтак, на думку колегії, вимогу позивача щодо солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 пеню за несплаченим кредитом у сумі 53 718,06 грн., пеню за несвоєчасне погашення нарахованих процентів за кредитом у сумі 307,38 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 10 743,61 грн. та 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків за кредитом у сумі 61,48 грн., слід визнати обґрунтованими.

Проте, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції щодо відстрочення виконання судового рішення терміном на 6 місяців з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Тобто, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця норма закону не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Разом з тим, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання судового рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Отже, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суди повинні врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи; законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, як вбачається з матеріалів справи ТОВ «ТД ВЕСТА - МАРКЕТ» звернулося до господарського суду з заявою про відстрочення виконання рішення суду. В обґрунтування даної заяви було лише зазначено, що ТОВ «ТД ВЕСТА - МАРКЕТ» має нестійкий фінансовий стан викликаний несвоєчасністю розрахунків його контрагентами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в розумінні статті 33 Господарського процесуального кодексу України суду надано не було.

Відповідно до пунктів 7.2, 7.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" - підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у никненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи. Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обґрунтування, сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви тощо.

Наведені у клопотанні обставини не є виключними обставинами, які мають негативний вплив на господарську діяльність ТОВ «ТД ВЕСТА-МАРКЕТ», також відповідач-1 не навів виняткових обставин, які б свідчили про необхідність надання йому відстрочки виконання рішення.

Таким чином, в основу судового рішення про надання відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, а також суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін. їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору.

ТОВ «ТД ВЕСТА-МАРКЕТ» в обґрунтування своєї заяви про відстрочення виконання рішення не надано жодного доказу стосовно знаходження у скрутному фінансовому становищі та доказів того, що негайне виконання рішення може призвести до негативних наслідків.

Також необхідно зазначити, що клопотання про відстрочення виконання рішення суду подавалося лише ТОВ «ТД ВЕСТА-МАРКЕТ», господарський суд досліджував фінансовий стан саме ТОВ «ТД ВЕСТА-МАРКЕТ» і в мотивувальній частині описана та задоволена заява ТОВ «ТД ВЕСТА-МАРКЕТ», а господарський суд відстрочив виконання рішення щодо ТОВ «ТД ВЕСТА-МАРКЕТ» та ТОВ «ВЕСТА-ДНІПРО» майновий стан якого не досліджувався, доказів на її обґрунтування, так як і сама заява не подавалась, як того вимагає Пленум Вищого господарського суду України.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку про відстрочення виконання судового рішення терміном на 6 місяців, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню.

Судовий збір за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на відповідачів відповідно до ст. ст 44- 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44,49, 101 - 105 ГПК України, суд,-


ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державної публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" , м. Дніпропетровськ - задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014р. у справі № 904/9024/13 - скасувати в частині відстрочення виконання судового рішення терміном на 6 (шість) місяців.

Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ВЕСТА-МАРКЕТ" про відстрочку виконання судового рішення терміном на 6 (шість) місяців у даній справі.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ВЕСТА-МАРКЕТ" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, буд. 74, офіс 510; код ЄДРПОУ 34498989) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА-ДНІПРО" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 34; код ЄДРПОУ 31950849) на користь Публічного акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17; код ЄДРПОУ 14352406) - 28368,30 гривень судового збору, видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.


Головуючий суддя П.П. Павловський


Суддя І.М. Науменко


Суддя В.О. Кузнецов




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація