ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                               Божок В.С. - головуючого,

                                               Костенко Т. Ф.,

                                               Коробенко Г.П.,

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились,

відповідача: не з'явились,

                                           ВСТАНОВИВ :

Рішенням від 01.02.06 господарського суду Кіровоградської області  в задоволенні позову про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № НОМЕР_1, укладеного між приватним сільськогосподарським підприємством “Харламов” і СПД ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою від 11.04.06 Дніпропетровського апеляційного господарського суду вказане  вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ПП “Агромир” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати з огляду на порушення судом норм  матеріального та процесуального права, а також невірною оцінкою обставин справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду  справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору від 10.11.2005 р. № НОМЕР_1 про відступлення права, укладеного між СПД ОСОБА_1 та ПСП “Харламов”, останнє передало новому кредитору - СПД ОСОБА_1 своє право вимоги що до стягнення з приватного підприємства “Агромир” майнової шкоди у сумі 87887 грн., яка складається із вартості знищеної сільськогосподарської продукції - озимої пшениці у сумі 51904 грн. і витрат на її вирощування в сумі 35983 грн.

Пунктом 6 вказаного договору передбачено, що договір вступає в силу після підписання сторонами акта прийому-передачі, які підтверджують право вимоги.

Згідно згаданого вище акту від 10.11.05 ПП “Харламов” передало СПД ОСОБА_1 такі документи: заключення спеціаліста № НОМЕР_2 Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати про вартість спричиненої майнової шкоди; заяву на адресу Кіровоградської ТІШ; довідку відділу статистики у Волинському районі Кіровоградської області від 07.09.2005 р. № НОМЕР_3; акт від 01.09.2005 р.

Згідно п. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникаються з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема, із завдання майнової шкоди, тому посилання скаржника на ст. 513 ЦК України колегія суддів Вищого господарського суду України вважає безпідставним.

Судами при вирішенні спору правомірно враховано положення ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, згідно якої підставою недійснос ті правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сто ронами ) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу та ст. 515 Цивільного кодексу України, котра встановлює, що заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредито ра, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірним висновок судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для задово лення вимог позивача про визнання недійсним з моменту укладання догово ру відступлення права вимоги № НОМЕР_1 від 10.11.2005.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає обгрунтованим зауваження скаржника, що передане за спірним договором право не є беззаперечним і повинно бути реалізоване у встановленому законодавством порядку. У цьому зв'язку слід визнати недоречним посилання господарського суду Кіровоградської області на ст. 1166 ЦК України, оскільки правовідносини, що врегульовуються останньою не були і не могли бути предметом судового дослідження в межах розглянутого спору.

За таких обставин судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹⁰ , 111¹¹ ГПК України, Вищий  господарський  суд   України

                                         ПОСТАНОВИВ  :

Касаційну  скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 11.04.06 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі №  7/47 залишити без змін.

Головуючий                                                                                          В. Божок

Судді                                                                                                       Т.Костенко

                                                                                                                 Г.Коробенко