У х в а л а

 

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Філатова В.М.,
суддів	Глоса Л.Ф. і Школярова В.Ф.,
за участю прокурора	Волошиної Т.Г.,
потерпілої	ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні у м. Києві 16 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційною   скаргою потерпілої ОСОБА_1. на вирок Апеляційного суду Львівської  області від 27 червня 2008 року щодо ОСОБА_2,ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5

 

втановила:

 

 цим вироком 

 

                                       ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця та жителя с. Верхня Лукавиця Стрийського району Львівської області, раніше неодноразово судимого,  останній   раз

                                       8 квітня 2005 року за    ч. 2 ст. 189 КК України на 4 роки позбавлення волі,

 

- за  ч.2 ст. 355 КК України засуджено на 3 роки позбавлення волі.

 

    На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів  шляхом  часткового складання з покаранням за вироком апеляційного суду Львівського області від 8 квітня 2005 року, яким ОСОБА_2. було засуджено на чотири роки позбавлення волі, ОСОБА_2. визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

 

За п.п. 1, 2, 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ст. 304 КК України виправдано за недоведеністю його  участі у вчиненні цих злочинів.

 

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,   уродженця, та жителя с. Довге Стрийського району Львівської області, раніше неодноразово судимого, останній раз 8 квітня 2005 року за    ч. 2 ст. 189 КК України на 5 років і 6 місяців позбавлення волі,

 

за п.п. 1, 2, 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ст. 304 КК України виправдано за недоведеністю його  участі у вчиненні цих злочинів.

 

 

                                           ОСОБА_4, 

                                           ІНФОРМАЦІЯ_3    народження,   уродженця та жителя м. Стрия Львівської області, раніше не судимого,

 

за п.п. 1, 2, 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ст. 304 КК України виправдано за недоведеністю його  участі у вчиненні цих злочинів.

 

 

                                         ОСОБА_5    ІНФОРМАЦІЯ_4 народження,   уродженку та жительку с. Дуліби Стрийського району Львівської області, раніше не судиму,

 

за п.п. 1, 2, 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України виправдано за недоведеністю її  участі у вчиненні цих злочинів.

 

 

Згідно з вироком суду ОСОБА_2. визнано винуватим і засуджено за примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, поєднане з погрозою вбивства, вчинене за таких обставин. На початку грудня 2003 року він надав ОСОБА_3  грошову позику. З метою повернення цього боргу 14 грудня 2003 року близько 12 години засуджений прийшов до місця проживання ОСОБА_3 - у квартиру АДРЕСА_1і та пред'явив останньому вимогу   повернути борг,  що ОСОБА_3 відмовився зробити, посилаючись на відсутність у нього коштів. У зв'язку з цим ОСОБА_2, діючи умисно, з метою залякати ОСОБА_3 та добитися повернення боргу витягнув  стартовий револьвер, який приставив до підборіддя ОСОБА_3,   погрожуючи вбити його. 

 

Обґрунтованість засудження ОСОБА_2. за вчинення цього злочину ніким із учасників судового розгляду не оспорюється.

 

 

Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_2., ОСОБА_4та ОСОБА_3. пред'явлено обвинувачення в тому, що вони, втягнувши у злочинну діяльність неповнолітню ОСОБА_5  діючи за попередньою змовою між собою,  а також  спільно з невстановленою особою на ім'я ОСОБА_8матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, вчинили розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, та з метою приховання вчинених злочинів, з корисливих мотивів, з особливою жорстокістю вчинили умисне вбивство малолітньої ОСОБА_6. та її матері ОСОБА_7

 

Як указано в обвинувальному висновку та інших процесуальних документах, зазначені особи 15 грудня 2003 року  близько 1-ї години  автомобілем під керуванням невстановленої особи прибули в с.Довге Стрийського району Львівської області, де, діючи з корисливих мотивів, проникли  в будинок АДРЕСА_2 в якому проживала    ОСОБА_7 зі своєю малолітньою дочкою ОСОБА_6. Знаходячись      у даному будинку, ОСОБА_3і ОСОБА_2. учинили розбійний напад на ОСОБА_7, під час якого, діючи з умислом на позбавлення останньої життя з користі, наносили їй удари руками та ногами по голові та тілу, а також здушували шию потерпілої,  вимагаючи видати їм гроші та цінності.

 

Далі органи досудового слідства в процесуальних документах зазначили, що ОСОБА_5 ОСОБА_4 та  особа на ім'я ОСОБА_8 обшукуючи кімнати другого поверху будинку, в одній з них виявили малолітню дитину - ОСОБА_6., 2001 року народження, яку передали ОСОБА_3. таОСОБА_2. Останні, діючи з корисливих мотивів та з особливою жорстокістю, сподіваючись, що внаслідок застосування насильства до дитини її мати видасть наявні цінності, в присутності  ОСОБА_7 стали завдавати удари руками по тілу і голові        ОСОБА_6. й здушувати їй шию. Цими діями позбавили малолітню ОСОБА_6. життя. Потім з метою приховання вчинених злочинів вирішили вбити ОСОБА_7 З цією метою ОСОБА_3та ОСОБА_2. продовжили завдавати ударів руками, ногами та предметом, схожим на палицю, в голову та інші частини тіла ОСОБА_7 доки не заподіяли потерпілій смерті.  

 

Після цих дій, за змістом обвинувального висновку, перетягнувши тіла ОСОБА_7 та малолітньої ОСОБА_6. у ванне приміщення будинку, ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4,  ОСОБА_5 та невстановлена  особа на ім'яОСОБА_8 з місця вчинення злочинів утекли.  Вчинивши зазначені злочини, заволоділи особистим майном потерпілих на   суму 780 грн. 51 коп. 

 

   Виправдовуючи ОСОБА_2,ОСОБА_3.,ОСОБА_4та  ОСОБА_5за цими звинуваченнями, апеляційний суд указав у вироку, що у справі відсутні допустимі докази, які б з переконливістю свідчили про вчинення ними інкримінованих злочинів, а всі можливості для збирання додаткових доказів вичерпані. При цьому суд детально проаналізував зібрані по справі докази.

 

 У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вказує на те, що суд безпідставно визнав недопустимими доказами дані, які містяться у протоколах допитів      ОСОБА_5ОСОБА_3., ОСОБА_4., ставок віч-на-віч між ними           та відтворенні обстановки та обставин події з участю  ОСОБА_5 йОСОБА_3., згідно з якими на початку досудового слідства ці особи викривали один одного та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їм злочинів. Покликається на те, що у справі достатньо доказів, які підтверджують винуватість  ОСОБА_2, ОСОБА_4.,ОСОБА_3. та ОСОБА_5 у вчиненні розбійного нападу та умисного вбивства  малолітньої ОСОБА_6. та її матері ОСОБА_7 На його переконання, суд допустив неповноту і однобічність судового слідства, дав невірну оцінку зібраним у справі доказам, що призвело до постановлення незаконного судового рішення. Порушує питання про скасування вироку в частині виправдання ОСОБА_2,ОСОБА_3., ОСОБА_4. та     ОСОБА_5 в пред'явленому їм обвинуваченні за п.п. 1,2,4,6,9,12 ч.2      ст. 115, ч.4 ст. 187,   ст. 304 КК України   і направлення справи у цій частині на новий судовий розгляд.

 

 У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1посилаючись на аналогічні доводи, також порушує питання про скасування виправдувального вироку і направлення справи на новий судовий розгляд. На її думку, судом при винесенні оскаржуваного вироку допущено істотне порушення кримінально-процесуального законодавства. Твердить, що суд не дослідив усіх обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, проявив упередженість при оцінці доказів, що призвело до безпідставного виправдання   ОСОБА_2, ОСОБА_4.,ОСОБА_3. та ОСОБА_5

 

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора Волошину Т.Г., яка підтримала касаційне подання, потерпілу ОСОБА_1яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні та скарзі доводи, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.

 

Висновок суду про недоведеність вини ОСОБА_2, ОСОБА_4.,ОСОБА_3. та ОСОБА_5 у пред'явленому їм обвинуваченні є обґрунтованим, оскільки обвинувачення їх в умисному вбивстві   ОСОБА_6. та  ОСОБА_7 за обтяжуючих обставин та інших   злочинів не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні.

 

Як убачається з протоколу судового засідання та мотивувальної частини вироку, суд повно та всебічно  дослідив усі зібрані у справі докази та, давши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку, що обвинувачення ОСОБА_2,ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5 у вчиненні ними злочинів, передбачених  п.п, 1,2,4,6.9,12 ч.2 ст. 115,             ч.4   ст. 187 КК України, а ОСОБА_4.,ОСОБА_3. та ОСОБА_2    ще і за ст. 304 КК України ґрунтується виключно на показаннях ОСОБА_3, ОСОБА_4та ОСОБА_5даних ними на початку досудового слідства, які є непослідовними, суперечливими, такими,  що не узгоджуються з іншими фактичними даними по справі та ще й зафіксованими в спосіб, який не відповідає вимогам  кримінально-процесуального закону, тобто з істотним порушенням вимог процесуального законодавства.

 

Як правильно вказано у вироку суду, ці показання ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5 є суперечливими,  суттєво відрізняються одні від інших стосовно часу та місця їх зустрічі, кількості учасників та автомобілів, на яких вони приїхали у село Довге, способу та часу проникнення в будинок потерпілої, їх дій в будинку.

 

Зокрема, як убачається з даних, що містяться у протоколах відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_5 від 25 та 29 грудня 2003 року, вона вказувала різний спосіб проникнення як на  подвір'я, так і в будинок потерпілої, а безпосередньо в  будинку вказувала на електричну лампочку, яку нібито  викрутив ОСОБА_3., що не відповідало дійсності.

 

Як убачається з обвинувального висновку, слідчий також визнав недостовірними ряд показаньОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5 про вказані ними обставини вчинення злочинів щодо потерпілих.

 

Зокрема, це стосується їх показань про причетність до вчинення злочинів ще й особи на ім'я ОСОБА_9 що при вчиненні розбійного нападу були застосовані револьвер, пістолет ПМ, ніж, металевий прут, що перед вчиненням злочинів ОСОБА_2. силоміць ввів ОСОБА_3. наркотичний засіб.

 

Належним чином суд мотивував свій висновок, що жодним із вказаних ОСОБА_4, ОСОБА_3. та ОСОБА_5 на початку досудового слідства   способом вони не могли проникнути в будинок ОСОБА_10 ні 14, ні 15 грудня 2003 року.

 

Крім того, як убачається з показань у судовому засіданні свідка ОСОБА_11 в ніч  на 15 грудня 2003 року неможливо було пройти вулицею, щоб не забруднити взуття. Проте, як убачається з протоколу огляду місця події, в будинку потерпілої не виявлено характерних для цього слідів взуття.

 

Обґрунтовано суд послався й на те, що вказаний на початку досудового слідства ОСОБА_3., ОСОБА_4 та ОСОБА_5 механізм заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень  не відображав навіть мінімуму заподіяних тілесних ушкоджень ОСОБА_6. та  ОСОБА_7 Наявність же слідів крові на стіні ванної кімнати та на раковині - великої кількості волосся, яке згідно з висновком експертизи належить     ОСОБА_7, свідчить про можливість заподіяння певної кількості тілесних ушкоджень шляхом ударів ОСОБА_7 головою об раковину, але   про  такі обставини ні  ОСОБА_3., ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_5 при своєму зізнанні органу досудового слідства не повідомляли.

 

Натомість їх показання про заподіяння смерті потерпілим в одній із кімнат будинку з наступним волочінням за ноги трупа ОСОБА_7 у ванну кімнату суперечать даним протоколу огляду місця події та висновку судово-медичної експертизи про відсутність будь-яких слідів волочіння.

 

Не підтверджується судово-медичними даними і їх показання про те, що, тримаючи малолітню за ноги, її ударяли головою об східці чи стіну будинку.

 

Відсутні у справі і будь-які об'єктивні докази на підтвердження   обвинувачення  ОСОБА_2, ОСОБА_4.,ОСОБА_3. та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

 

Так, з даних, які містяться у висновку судово-дактилоскопічної експертизи, убачається, що п'ять слідів пальців рук, вилучених при    огляді місця          події, не належать господарям будинку і залишені не  ОСОБА_2., ОСОБА_4, ОСОБА_3. чи  ОСОБА_5 а іншими особами.

 

Відповідно до висновків  імунологічних та цитологічних експертиз   виявлені у піднігтьовому вмісті  трупів потерпілих клітини не походять від  ОСОБА_2, ОСОБА_4.,ОСОБА_3. чи  ОСОБА_5 Не виявлено і на одязі виправданих жодних слідів крові, яка б могла походити від потерпілих.

 

За показаннями ОСОБА_5 ОСОБА_4.,ОСОБА_3., в яких вони зазначали про свою причетність до вчинення злочинів щодо потерпілих, ОСОБА_5 тримала на руках дитину, загорнуту в ковдру, а ОСОБА_3сидів верхи на потерпілій ОСОБА_7

 

Проте ці показання не підтверджуються висновками криміналістичних експертиз, згідно з якими на даній ковдрі, на предметах одягу потерпілих ОСОБА_10 й ОСОБА_6. таОСОБА_3.,    ОСОБА_2 й ОСОБА_5 не виявлено нашарувань волокон спільної родової належності.

 

 Належним чином  мотивовано і висновок суду про те, що не позбавлені підстав твердження  ОСОБА_3., ОСОБА_4.,  ОСОБА_5 про застосування щодо них недозволених методів слідства, внаслідок чого вони обмовили себе та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їм злочинів на початку досудового слідства .

 

Цей висновок узгоджується і з даними, які містяться у висновку судово-психолого-психіатричної експертизи щодо ОСОБА_5 згідно з якими її особистості притаманна риса - легко підкорятися іншим.

 

Як убачається з матеріалів справи, неповнолітня ОСОБА_5 була фактично затримана об 11 годині 24 грудня 2003 року. В цей же день з нею без участі захисника працювали три співробітники міліції і близько 19 години отримали від неї явку з повинною.

 

Також обґрунтовано визнав суд недопустимими представлені органами досудового слідства докази на підтвердження винуватостіОСОБА_3., ОСОБА_2, ОСОБА_4. та ОСОБА_5 оскільки, як правильно вказано у вироку, вони одержані незаконним шляхом з порушенням детально наведених у вироку вимог кримінально-процесуального законодавства.

 

Тому колегія суддів вважає безпідставними доводи касаційного подання, що на зазначені у вироку порушення норм чинного законодавства при провадженні досудового слідства належало реагувати окремою ухвалою суду, а не визнавати отримані у такий спосіб докази недопустимими.

 

Отже, суд, як того вимагає ст. 334 КПК України, навів у мотивувальній частині виправдувального вироку формулювання обвинувачення, пред'явленогоОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4  ОСОБА_5 і визнаного судом не доведеним, а також підстави для їх виправдання із зазначенням мотивів, з яких суд відкинув докази обвинувачення. При цьому суд правильно виходив з презумпції невинуватості і конституційного положення, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та  припущеннях, а також,  що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

 

Ураховуючи,  що у справі вичерпані всі можливості збирання додаткових доказів на підтвердження винуватості обвинувачених у вчиненні розбійного нападу та умисного вбивства за обтяжуючих обставин потерпілих ОСОБА_6. та ОСОБА_7, і це не заперечується у касаційному поданні та касаційній скарзі, рішення суду про визнання ОСОБА_2,ОСОБА_3., ОСОБА_4. й  ОСОБА_5 невинуватими  у зв'язку з недоведеністю обвинувачення, є обґрунтованим. Відповідно доводи у касаційному поданні та скарзі з цього приводу є безпідставними.

 

Як встановлено перевіркою матеріалів кримінальної справи, судовий розгляд у ній, всупереч доводам касаційного подання і скарги, проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, спрямованих на всебічне, повне й об'єктивне дослідження обставин справи.

 

Будь-яких процесуальних порушень при дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо невинуватості ОСОБА_2,ОСОБА_3., ОСОБА_4. й  ОСОБА_5  судом не допущено, в судовому засіданні досліджені всі обставини, які могли мати значення для постановлення обґрунтованого і законного рішення у справі. Отже, доводи у касаційному поданні та скарзі з цього приводу також є безпідставними.

 

Ураховуючи викладене, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів 

 

                                            ухвалила:

 

 касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1. залишити без задоволення, а вирок  Апеляційного суду Львівської  області від 27 червня 2008 року, яким виправдано ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - без зміни.

 

Судді:

 

 

Філатов В.М.              Школяров В.Ф.               Глос Л.Ф.