УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

27 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді    Курської А.Г. суддів   Горбань В.В., Філатової Є.В., при секретарі    Буровій Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим,   начальника   Першого   відділу   Ялтинського   міського   управління   Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в  Автономній Республіці Крим ОСОБА_6, старшого оперуповноваженого відділу по боротьбі з незаконним   обігом   наркотичних   засобів   Першого   відділу   Ялтинського   міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_5 про визнання неправомірними дій посадових осіб міліції, про визнання незаконним затримання та утримання під вартою, про визнання незаконною та скасування постанови про затримання за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Ялтинського міського суду від 24 травня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду та, вточнивши позовні вимоги, просив визнати неправомірними дії посадових осіб Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим: начальника Першого відділу Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_6, старшого оперуповноваженого відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів Першого відділу Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_5 з приводу його затримання 19 жовтня 2005 року; визнати незаконною і скасувати постанову від 19.10.2005 року про його затримання (арешт) на три доби на підставі ст. 263 КУпАП і визнати незаконним: його затримання з 19 жовтня 2005 року по 22 жовтня 2005 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19 жовтня 2005 року близько 15 години у районі речового ринку на пл. Радіна в м. Ялті його затримали і обшукали кілька працівників міліції, одним з яких був ОСОБА_5. Після обшуку працівники міліції доставили його у приміщення Першого відділу Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим. У приміщенні міліції його ще раз обшукали і знайшли у кишені спортивної куртки залишки тютюну (як він вважав), про що склали протокол. Його відвезли на наркологічне обстеження, де встановили, що він тверезий. Після цього ОСОБА_5 затримав його на три доби в Ізоляторі тимчасового затримання м. Ялта. Йому не пояснили причин затримання, з постановою про тимчасове затримання не ознайомили. Після затримання він більше ОСОБА_5 не бачив. Його допитували інші працівники міліції по факту замаху на життя колишнього виконуючого обов'язки голови м. Ялта ОСОБА_2, з яким

Справа   №  22-5452/2006

Земляна Г.В

                                 Головуючий у першії інстанції

Доповідач

у його батька склалися неприязні відносини у зв'язку з довгими судовими тяжбами. До нього не допускали адвоката, та він не мав можливості захистити свої права. Про те, що відносно нього був складений протокол і винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, йому стало відомо після  ого як він звернувся до суду за захистом порушеного права. Адміністративний матеріал складався у його відсутність. Він звертався до Прокуратури м. Ялта зі скаргою за фактом незаконного затримання. За підсумками проведеної прокуратурою перевірки було встановлено, що його затримали незаконно.

Рішенням суду позов задоволено. Визнано неправомірними дії посадових осіб Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим: начальника Першого відділу Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_6 і старшого оперуповноваженого відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів Першого відділу Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_5по затриманню ОСОБА_1 на підставі ст. 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення з 19 жовтня 2005 року по 22 жовтня 2005 року. Визнана незаконною і скасована постанова старшого оперуповноваженого Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_5 від 19 жовтня 2005 року про затримання в порядку ст. 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1. Визнано незаконним адміністративне затримання ОСОБА_1 з 19 жовтня 2005 року по 22 жовтня 2005 року в Ізоляторі тимчасового затримання м. Ялти.

В апеляційній скарзі на постанову суду ОСОБА_5 просить її скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити та припинити провадження по справі.

Доводи апелянта зводяться до того, що затримання ОСОБА_1 на три доби для проведення дослідження вилученого наркотичного засобу та складання постанови про адміністративне правопорушення від 26.10.2005 року було проведено відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення. Суд при вирішенні справи не врахував надані ним та представником Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим заперечення на позов. Суд порушив норми процесуального права щодо застосування норм КАС та ЦПК України, не надіслав на адресу апелянта копію ухвали про відкриття провадження по адміністративній справі, не проводив фіксування судового засідання технічними засобами та не вів журнал судового засідання. Висновки суду не грунтуються на матеріалах справи, не була надана належна оцінка перевірочним адміністративним матеріалам № 1971 та №1965, не були дослідженні матеріали перевірки прокуратури за зверненням позивача та матеріали щодо надання дозволу на обшук квартири.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1, його адвоката ОСОБА_3, представника Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим Савченко О.Д., відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_5 та його адвоката ОСОБА_4, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню за таких підстав.

При розгляді справи суд правильно встановив факти і обставини, правовідносини сторін проаналізував на підставі закону, який підлягав застосуванню, і дійшов вірного висновку, що право ОСОБА_1 було порушено незаконними діями працівників міліції ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути заарештований інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі і в порядку, встановленому законом. Це означає, що прийняття невмотивованих та безпідставних процесуальних дій про взяття особи під варту суттєво порушує Конституцію та руйнує правопорядок в Україні.

Європейський Суд з прав людини зазначає у своїх р|шеннях, що будь-яке позбавлення волі має здійснюватись не тільки у відповідності із основними процесуальними нормами національного права, але також відповідати меті ст, 5 Конвенції про захист прав та основних свобод людини, тобто, захищати людину від свавільного позбавлення волі (рішення у справі "ОСОБА_8 проти Сполученого Королівства" від 15.11.1996року).

Пункт 1 статті 5 Конвенції обмежує обставини, при яких людина може бути позбавлена волі на законних підставах, і ці підстави не можна тлумачити розширено, оскільки вони є винятком із правила (рішення у справі "ОСОБА_9 проти Франції"" від 22.03.1995 року).

Особа, яку позбавлено волі в результаті затримання або арешту, має право оскаржити в суді законність таких дій ( ст. 267 КУпАП). Відповідно до ч. 9 ст. 5 Закону України „Про міліцію" у разі невиконання працівниками міліції вимогу встановлених цією статтею, особа, права якої були порушені, та/або її представники ... можуть звернутися до суду.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 було затримано 19.10.2005 року, а звільнено 22.10.2005 року, після чого його батько ОСОБА_7 звернувся до прокурора міста Ялти АР Крим з питанням про законність затримання сина робітниками Ялтинського МУ ГУ MB С України в АР Крим. Ознайомившись з усіма матеріалами щодо затримання ОСОБА_1, прокурор дійшов висновку, що його затримання відбулось з порушенням вимог ст. 263 КУпАП, і виніс постанову про порушення дисциплінарного провадження щодо винних осіб, яку направив на розгляд начальнику ЯМУ ГУ MB С України в АР Крим. Але постанову прокурора залишено без задоволення з посиленням на законність дій співробітників міліції при затриманні ОСОБА_1

Після цього ОСОБА_1 15.12.2005 року звернувся до суду про захист порушеного права (ст. 267 КУпАП). Доводи позивача про те, що його було затримано на три доби незаконно, знайшли своє підтвердження при розгляді питання як в суді першої, так і апеляційної інстанції.

З хронології обставин справи убачається, що ОСОБА_1 було затримано біля речового базару м. Ялта без документів о 15 год. 19.10.2005 року і доставлено до приміщення першого відділу міліції м. Ялти, де складено протокол обшуку о 16 год. ЗО хв. у присутності понятих; в 17 год. 30 хв. ОСОБА_1 пройшов медичний огляд, і в цей же час його особу було перевірено за паспортом, який привіз до міліції батько затриманого ОСОБА_1

Отже фактичні дані щодо особи ОСОБА_1 було зафіксовано в цей же день. Одночасно були встановлені обставини справи, тобто, що у ОСОБА_1 в кишені куртки знаходилось декілька зерняток зеленого кольору та залишки курива зелено-коричневого кольору в мізерній кількості, які було направлено на дослідження в установленому порядку.

Судова колегія вважає, що в даному випадку після з'ясування особи ОСОБА_1, його медичного обстеження та з урахуванням інших конкретних обставин справи, тривалість затримання ОСОБА_1 в міліції на три доби не відповідала вимозі негайності, про яку йдеться у пункті 3 статті 5 Конвенції, а отже це положення було порушено. Працівниками органів внутрішніх справ також порушені вимоги ч. З ст. 263 КУпАП щодо можливості затримання осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, на строк до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, лише в необхідних випадках - для встановлення особи, проведення медичного огляду, з'ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження. Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 було затримано в відповідності до законів України, а не Конвенції, є необгрунтованими.

Як убачається з матеріалів справи, було порушено також і процедуру проведення затримання особи за національним законодавством України, яка передбачена Законом України „Про міліцію" та нормами КУпАП. ОСОБА_1 не було пред'явлено і не було вручено постанову про адміністративне затримання 19.10.2005 року і не було направлено постанову прокурору щодо затримання ОСОБА_1

Твердження позивача про те, що він не намагався уникнути з'ясування питання щодо речовини, яку знайшли у нього при обшуку, сховатися від розслідування та від дачі пояснень, у зв'язку з чим його затримання ще на три доби не було викликано необхідністю, є обгрунтованими.

Крім того, працівники міліції на виконання вказівки начальника міліції на рапорті відповідача ОСОБА_5 мали можливість вирішити питання щодо відповідальності ОСОБА_1 в порядку ст. 97 КПК України або відповідно до ст. 246 КУпАП без його затримання. З матеріалів справи убачається, що фактично питання про придбання наркотиків ОСОБА_1 не з'ясовувалось і показання у затриманого не відбирались ні до дослідження вилученої речовини, ні після одержання результатів дослідження.

З урахуванням кількості вилученого наркотику - 0,14 гр. ОСОБА_1 не перешкоджав міліції у вирішенні питання про винесення процесуального документу за нормами КПК України чи КУпАП, про що свідчать подальші дії працівників міліції, які затримали його, а саме: 24.10.2005 року, не зважаючи на відсутність пояснень ОСОБА_1, було відмовлено в порушені кримінальної справи, а до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 було притягнуто ще пізніше - 26.10.2005 року шляхом накладення штрафу, також без будь-яких пояснень ОСОБА_1, про що свідчать оглянуті в засіданні апеляційної інстанції адміністративний матеріал №1971 на 9 аркушах та перевірочний матеріал №1965 на 11 аркушах.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про те, що суд неповно з'ясував обставини справи та не дав оцінки доказам, а тому необгрунтовано задовольнив позов ОСОБА_1 про визнання його затримання незаконним з посиланням на норми Конвенції, є безпідставними, оскільки закони України в ієрархії правових норм знаходяться після міжнародних угод, до яких і відноситься Конвенція, яка більш повно забезпечує захист прав людини, а в даному випадку прав громадянина України ОСОБА_1

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального закону тим, що не застував технічні засоби і відсутній журнал судового засідання, у зв'язку з чим постанова суду не може вважатися законною та обґрунтовано, судова колегія не приймає до уваги, оскільки відповідач ОСОБА_5 мав правову допомогу в суді першої інстанції, але ні особисто, ні через адвоката не заявляв клопотання про застосування технічних засобів при розгляді цієї справи згідно з п.2-1 розділу VII „Прикінцевих та перехідних положень" КАС України в редакції Закону України №2875-4 від 08.09.2005 року.

Як убачається з матеріалів справи суд вів протокол судового засідання ( а.с.84-91), на який зауважень не принесено, і тому він вважається складеним повно і у відповідності з нормами „ Прикінцевих та перехідних положень" КАС України.

Інші доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм процесуального закону ( ненадіслання ОСОБА_5 копії ухвали про відкриття провадження і таке інше) не є безумовними підставами для скасування правильної по суті постанови суду.

Суд повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку наявним в справі доказам, а в постанові навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального права і не порушив норм матеріального права, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови немає.

Керуючись ст.ст. 195,196, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу старшого оперуповноваженого відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів Першого відділу Ялтинського міського  управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_5та осіб, що до неї приєдналися, представника ЯМУ ГУ MB С України Савченка О.Д. і ОСОБА_6, відхилити, постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.