УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2006 року колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Луніна С.В.
Суддів: ДанілаН.М.
Чистякової Т.І.
При секретарі: Сафіної Ф.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю, відшкодуванні моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 17 березня 2006року,
встановила: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю, відшкодуванні моральної шкоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що він має у власності квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу. У зазначеній квартирі незаконно проживає ОСОБА_3, яка в добровільному порядку відмовляється звільнити вказану квартиру. Просив усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні власністю квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідачки із зазначеної квартири та стягнути моральну шкоду в розмірі 10000грн.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що на її думку вона має право на вказану квартиру на підставі договору довічного утримання. Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 17 березня 2006року усунуті перешкоди ОСОБА_1 в користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2 із вказаної квартири.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши сторони, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., суд виходив з їх обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та законодавству.
Так, із матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору купівлі -продажу від 22 лютого 2005року позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1.( а.с. 10)
Рішенням Ялтинського міського суду від 15 серпня 2003року був розірваний договір довічного утримання від 17.02.1995року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_4, яка заповіла своє майно ОСОБА_5 в тому числі і спірну квартиру.
Справа № 22- 6592\ 2006р Головуючий по першій інстанції: суддя - Берещанський Ю.В.
Доповідач: суддя - Чистякова Т.І.
Рішенням того ж суду від 19 січня 2005року задоволений позов ОСОБА_5 до Ялтинської міської ради про визнання поважною причини пропуску строку прийняття спадщини і визнанні права власності на спадкове майно. Суд визнав поважними причини пропуску строку на прийняття спадщини і визнав за ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смертіОСОБА_4 22 лютого 2005року ОСОБА_5. продала зазначену квартиру ОСОБА_1.
Рішенням Ялтинського міського суду від 01 серпня 2005року усунуті перешкоди ОСОБА_1. в користуванні та розпорядженні власністю - квартирою АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстрації ОСОБА_2. із вказаної квартири. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2. до ОСОБА_1. про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 та визнані договору купівлі - продажу вказаної квартири від 22.02.2005 року недійсним відмовлено. (а.с. 11)
Зазначені рішення суду набрали законної сили.
Відповідно до ч.З ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч.З ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зч. 1 ст.П ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідачка не надала ніяких доказів, підтверджуючих правомірність її проживання в вищезазначеній квартирі та не вказала на правові підстави для проживання у вказаній квартирі.
За таких обставин, суд на підставі ст. 48 Закону України «Про власність» та ст. 391 ЦК України зробив правильний висновок відносно того, що відповідачка не має права на вказану квартиру, а право власності позивача порушено і підлягає захисту шляхом виселення ОСОБА_2. із спірної квартири.
Згідно зч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ч.І ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскаржуючи висновки суду, апелянт не надала доказів, які спростовують висновки суду. Підстави до скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги відсутні.
Виходячи з наведеного, та керуючись ст. 303, 308 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 17 березня 2006року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України
протягом двох місяців.
Судді: