Судове рішення #36129788

Провадження № 1-кп/742/68/14

Єдиний унікальний № 742/1038/14

ВИРОК

Іменем України

02 квітня 2014 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді - Павлова В.Г.,

секретаря - Хотінь Ж.О.,


за участі прокурора - Сухонос А.В.,


потерпілої - ОСОБА_1,

представника потерпілої - ОСОБА_2,


захисника обвинуваченої - ОСОБА_3,


обвинуваченої - ОСОБА_4


розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Прилуки матеріали кримінального провадження ЄРДР № 12013260210001197 по обвинуваченню:


ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки Російської Федерації, уродженки м. Владивосток, Російської Федерації, з середньо-спеціальною освітою, одруженої, не працюючої, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, раніше не судиму, проживаючої в АДРЕСА_1


у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України


ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2013 року ОСОБА_4, перебуваючи на посаді начальника відділення поштового зв'язку «Яблунівка» ЦПЗ № 3 УДППЗ «Укрпошта», являючись службовою особою, умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_6 в сумі 3 928 грн та особисто внесла в офіційний документ - відомість № 44/7429 на виплату пенсій за лютий 2013 року завідомо неправдиві відомості про нібито отримання ОСОБА_6 даної суми грошових коштів.

Після того, 19 березня 2013 року ОСОБА_4 заволоділа грошовими коштами ОСОБА_6 в сумі 994 грн та особисто внесла в офіційний документ - відомість № 45/7429 на виплату пенсій за березень 2013 року завідомо неправдиві відомості про нібито отримання ОСОБА_6 даної суми грошових коштів.

В подальшому, 23 квітня 2013 року ОСОБА_4 заволоділа грошовими коштами ОСОБА_6 в сумі 994 грн та особисто внесла в офіційний документ - відомість № 42/7429 на виплату пенсій за квітень 2013 року завідомо неправдиві відомості про нібито отримання ОСОБА_6 даної суми грошових коштів.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому обвинувачені за ч.2 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України визнала повністю, підтвердила фактичні обставини справи, погодившись з часом, місцем та способом вчинення кримінальних злочинів, беззаперечно підтвердивши неодноразове заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 в сумі 5 916 грн шляхом проставляння підписів у відомостях про отримання пенсії від імені останньої.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 в межах особистої поінформованості підтвердила обставини заволодіння обвинуваченою належними ОСОБА_6 грошовими коштами в сумі 5 916 грн шляхом внесення в відомості про виплату пенсій завідомо неправдиві дані. Під час розгляду справи наполягала на застосуванні до ОСОБА_4 такої міри покарання, яка б об'єктивно сприяла її виправленню, проте з остаточним видом та розміром покарання потерпіла під час судового засідання не визначилась.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, розглянувши наявні докази, які мають юридичне значення, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за можливе прийняття обвинувального вироку у справі.

З'ясувавши думку учасників судового розгляду про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками процесу не оспорюються доведеність вини обвинуваченої та кваліфікація її дій, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченою та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_4 знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а її дії органом досудового слідства за ч.2 ст.191 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, та за ч.1 ст.366 КК України, як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, кваліфіковані правильно.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» /далі-Постанови/ з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до вимог ст.65 КК України та положень п.2 Постанови, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Інкримінована органом досудового слідства обставина, що обтяжує покарання обвинуваченій - вчинення злочину повторно, з огляду на положення ст.32 КК України, кваліфікацію пред'явленого обвинувачення та фактичні обставини справи, підлягає виключенню як безпідставна та не може бути врахована при призначенні покарання.

Обговорюючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_4, суд враховує характер, корисний мотив та ступінь тяжкості злочинів, які вчинені з використанням службового становища, що підриває авторитет державних органів та свідчить про його підвищену суспільну небезпеку, тривалість вчинених кримінально-карних діянь та розмір привласнених грошових коштів, особу обвинуваченої: її вік та стан здоров'я, сімейний та майновий стан /а.с.160,166/, перебування на її утриманні двох неповнолітніх дітей /а.с.163-164/, соціальне становище, усталені сімейні відносини за місцем постійного проживання /а.с.160/, раніше не судимої /а.с.151/, відсутність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності та застосування адміністративних стягнень /а.с.153/, відсутність даних про перебування особи обвинуваченої на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога /а.с.155,157/, формально позитивну характеристику з зареєстрованого місця постійного проживання та з попереднього місця роботи /а.с.162,178/, обставину, яка пом'якшує покарання - щире каяття у скоєному злочині, за умови наявності обтяжуючої відповідальності обставини - вчинення злочину щодо особи похилого віку, відношення обвинуваченої до вчиненого, думку потерпілої, яка не наполягала на застосуванні суворої міри покарання, та зваживши на всі фактори в сукупності, приходить до переконання про необхідність призначення покарання в межах санкції частини інкримінованих статей, остаточно призначивши покарання за сукупністю злочинів на підставі ст.70 КК України, що дасть можливість останній оцінити свої дії, стати на шлях виправлення та буде необхідним і достатнім для попередження вчинення обвинуваченою нових злочинів.

Речові докази по кримінальному провадженню: відомості на виплату пенсій за лютий-квітень 2013 року /а.с.67-73/, корінці грошових переказів від 02 та 19 березня 2013 року /а.с.74-75/, квитанцій № 6/0005 та № 6/0041 /а.с.76-77/, довідку КЛПЗ «Валківська психіатрична лікарня» /а.с.103/ - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Судові витрати по справі, цивільні позови по кримінальному провадженню відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.

Керуючись ст.ст.370,373,374 КПК України, суд -


ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.191 КК України, ч.1 ст.366 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст.191 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, що пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, строком на 2 (два) роки.

- за ч.1 ст.366 КК України у виді штрафу в розмірі 1 020 (однієї тисячі двадцяти) гривень з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, що пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, строком на 1 (один) рік;

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, що пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного їй судом основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 на час іспитового строку такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

Речові докази по кримінальному провадженню: відомості на виплату пенсій за лютий-квітень 2013 року /а.с.67-73/, корінці грошових переказів від 02 та 19 березня 2013 року /а.с.74-75/, квитанцій № 6/0005 та № 6/0041 /а.с.76-77/, довідку КЛПЗ «Валківська психіатрична лікарня» /а.с.103/ - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом 30 діб з дня проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.


Суддя Прилуцького міськрайонного суду

Чернігівської області В.Г. Павлов



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація