Єдиний унікальний номер 229/5129/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2777/2014
Головуючий у 1 інстанції Панова Т.Л.
Доповідач - Бугрим Л.М.
Категорія 51
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Бугрим Л.М.,
суддів: Гапонова А.В., Халаджи О.В.
при секретарі: Лавицькому Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 03 лютого 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Дружківської міської ради про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності і стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 03 лютого 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1до відділу освіти Дружківської міської ради про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та стягнення моральної шкоди були задоволені частково. Визнано незаконним наказ відділу освіти Дружківської міської ради № 330 від 11 листопада 2013 року « Про порушення організації та проведення ДПА в початковій школі у загальноосвітній школі № 1 « в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани та скасовано його . Стягнуто з відділу освіти Дружківської міської ради на користь позивачки моральну шкоду у сумі 300 грн , та на користь держави судовий збір у сумі 243 грн. 50 коп.
Задовольняючі позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того , що позивачкою під час проведення державної атестації в 4- Б класі 14 червня 2013 року було порушено п.3.1. посадової інструкції, оскільки не було забезпечено належного порядку і дисципліни , вчитель підказувала відповіді на тестові завдання ДПА, учні вільно пересувались під час проведення ДПА. Разом з тим , адміністрацією відповідача при притягненні позивачки за вчинений проступок до дисциплінарної відповідальності були порушено строк накладення стягнення , а тому визнав наказ незаконним .
На вказане рішення суду позивачкою була подана апеляційна скарга у якій ставиться питання про скасування судового рішення та постановлення нового .В обґрунтування доводів апеляційної скарги вона посилалась иа те, що висновок суду про наявність в її діях дисциплінарного проступку є безпідставним, оскільки при проведенні державного тестування вона не допускала порушень посадової інструкції та було дотримано порядок його проведення. При визначені розміру моральної шкоди судом недостатньо було враховані конкретні обставини справи , оскільки судом не було враховано , що її моральні страждання із спливом часу стають ще більшими. Також судом першої інстанції безпідставно було відмовлено у стягненні понесених витрат на правову допомогу.
В судове засідання сторони не з'явились . про час та місце розгляду справи повідомлені і належним чином, про що свідчать їх письмові повідомлення, які направлені на адресу апеляційного суду електронною поштою.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги , апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково , а рішення суду в частині відмови у стягненні витрат на правову допомогу скасуванню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції було встановлено , що ОСОБА_1 знаходилась з відповідачем у трудових відносинах , працювала вчителем початкових класів Дружківської загальноосвітньої школи 1-Ш ступенів № 1.
14 травня 2013 року в 4 - Б класі вказаної школи проводилась державна підсумкова атестація учнів за участю вчителя ОСОБА_1 у процесі проведення якої позивачка не слідкувала за дисципліною, учні перемовлялися на уроці , використовували збірники, у яких були розв'язані завдання ДПА , вільно пересувались по класу, вчитель підказувала відповіді на тестові завдання ДПА. Вказані обставини були виявлені адміністрацією відповідача у зв'язку із перевіркою звернення гр. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 матері та бабусі учня до відділу освіти. Зокрема , 14 травня 2013 року процес проведення ДПА в 4-Б класі відвідала методист з дошкольної та початкової освіти міського методичного кабінету ОСОБА_5, яка спостерігала процес проведення ДПА та виявила вказані порушення, що свідчить про порушення позивачкою п.3.1 посадової інструкції № 03 вчителя у відповідності до якого вчитель виконує такі посадові обов'язки : здійснює навчання і виховання учнів з урахуванням специфіки навчального предмету, проводить уроки й інші навчальні заняття в закріплених за ним класах згідно з розподілом навчального навантаження, забезпечує під час занять належний порядок та дисципліну. Факт допущених порушень під час проведення ДПА підтверджується актом від 20 травня 2013 року
На підставі вказаних фактів начальником відділу освіти було видано наказ № 330 від 11.11. 2013 року, яким було оголошено догану вчителю ОСОБА_1 за порушення п.3.1. посадової інструкції вчителя. ( а.с. 14 ).
Встановивши вказані обставини , суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те,що позивачкою було допущено порушення обов'язків вчителя у процесі проведення атестації учнів 4 - Б класу, яка проводилась на підставі Положення про державну підсумкову атестацію учнів ( вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 18.02.2008 року № 94 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.02.2008 року за № 151/1482 з послідуючими змінами , а тому вона могла бути притягнутою до дисциплінарної відповідальності.
Разом з тим., судом першої інстанції обґрунтовано звернуто увагу на те. що при виданні наказу № 330 від 11.11. 2013 року адміністрацією відповідача було пропущено строк для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності . оскільки згідно з положенням ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку , але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці.
За таких обставин, та у зв'язку з тим . що адміністрації відповідача про факт проступку відносно позивачки було доведено ще 14 травня 2013 року, суд першої інстанції прийшов до правильного високу про те, що на час видання наказу сплив строк притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності , а тому вказаний наказ визнано незаконним. Надати письмові пояснення щодо обставин проступку позивачка відмовилась, про що свідчить акт від 07.11. 2013 року ( а.с. 15 ).
Апеляційний суд не може погодитись з доводами апеляційної скарги позивачки про те, що факт проступку під час проведення нею ДПА відсутній , що нею не порушувалась процедура проведення атестації. Позивачкою не було надано доказів на спростування самого факту проступку, акт комісії на підставі якого її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності нею не оскаржувався , вона особисто з ним ознайомилась , про що свідчить її підпис ( а.с 17-18 ) . Також не є переконливими послання апелянта на те, що розмір моральної шкоди не відповідає фактичним обставинам справи і суд повинен був стягнути моральну шкоду саме у сумі 2000 грн..
Апеляційний суд вважає, що розмір моральної шкоди відповідає наданим доказам та обставинам справи. Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 наявність спричиненої її моральної шкоди вона обґрунтовувала не лише незаконним притягненням її до дисциплінарної відповідальності , а й витрачанням часу на звернення до фахівця, судових органів, що не є доказами на підтвердження моральної шкоди . Підстави для збільшення розміру моральної шкоди відсутні.
Разом з тим, апеляційний суд не може погодитись з висновками суду в частині відмови позивачці у стягненні судових витрат на правову допомогу.
Відмовляючи у стягненні витрат на правову допомогу суд першої інстанції виходив з того , що особа яка надавала правову допомогу позивачці виступала не як адвокат , а як представник позивачки на підставі договору доручення та окрім того , позивачка не надала доказів на підтвердження оплати цього договору , оскільки оплата була здійснена 10 грудня 2013 року ще до укладення договору доручення .
Між тим, в матеріалах справи позивачкою наданий договір доручення укладений 13 січня 2014 року нею з адвокатом ОСОБА_2 відповідно до якого він зобов'язався надавати її правовому допомогу по вказаній справі в статусі повіреного. Згідно зі ст..2 вказаного договору в обов'язки повіреного входить виконувати усі передбачені законом способи захисту прав та інтересів довірителя, неухильно дотримуватись правил адвокатської етики. До договору доручення надано свідоцтво ОСОБА_2 про зайняття адвокатською діяльністю, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України., квитанція про оплату юридичних послуг по вказаній справі у сумі 1500 грн. ( а.с.27-30 )
За таких обставин, апеляційний суд вважає , що надані докази свідчать про те. що правова допомога позивачці по справі надавалась адвокатом ОСОБА_2 . повноваження якого оформлені як адвоката у відповідності до вимог закону та договору доручення , який за своєю суттю є різновидом договору про надання юридичної допомоги , а тому у позивачки у зв'язку з задоволення позовних вимог виникло право на стягнення судових витрат на юридичну допомогу на підставі ст. ст.. 79, 88, ч.2 ст. 84 ЦПК України , ст..1 Закону України « Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
Оскільки адвокатом не надано судом розрахунку понесених витрат щодо складових юридичної допомоги, апеляційний суд вважає необхідним виходити із положень зазначеного закону« Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах « та враховувати час. , який витратив адвокат приймаючи участь у судових засіданнях , що складає 1 годину 36 хвилин та розміру мінімальної заробітної плати на час розгляду справи , яка складає 1218 грн на місяць і тоді розмір компенсації за цей час складає (1218 грн. х 40 % =487 грн. 20 коп. х 1 час 36 хвилин = 779 грн. 52 коп. ) 779 грн. 52 коп. .
Виходячи з наведеного та положень п.4 ч.1 ст.. 309 ЦПК України , апеляційний суд вважає необхідним рішення суду в частині відмови у стягненні витрат на юридичну допомогу скасувати та постановити нове рішення , яким стягнути з відділу освіти Дружківської міської ради на користь позивачки ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу у сумі 779 грн.( сімсот сімдесят дев'ять ) грн.. 52 коп. В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 314 , 316 ЦПК України, апеляційний суд,
- В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 03 лютого 2014 року в частині відмови у стягненні судових витрат на правову допомогу скасувати .
Стягнути з відділу освіти Дружківської міської ради на користь позивачки ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу у сумі 779 грн.( сімсот сімдесят дев'ять ) грн. 52 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: