Єдиний унікальний номер 242/141/14-ц Номер провадження 22-ц/775/3001/2014
Категорія - 24 Головуючий у 1 інстанції - Пирогова Л.В.
Доповідач - Зінов'єва А.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Зінов'євої А.Г.
суддів: Азевича В.Б.
Ларіної Н.О.
при секретарі: Стефановій Я.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2, від імені якої на підставі довіреності діє ОСОБА_3, на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 26 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про захист прав споживачів шляхом визнання незаконними дій щодо нарахування заборгованості і відключення будинку від електропостачання, зобов'язання провести перерахунок та підключити будинок до електропостачання,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Селидівського міського суду від 26 лютого 2014 року ОСОБА_2 у задоволенні вищевказаного позову було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, представник позивачки принесла апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просила ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги у повному обсязі.
У доводах апеляційної скарги, представник позивачки посилалася на те, що у суду першої інстанції не було підстав для відмови у задоволенні позову у зв'язку з необґрунтованістю вимог, оскільки позовна заява за змістом і формою відповідає процесуальному законодавству та кожна викладена в ній обставина підтверджена належними доказами. Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 з тих підстав, що укладаючи з відповідачем договір про надання послуг, остання прийняла на себе зобов'язання погашення наявної заборгованості, суд першої інстанції не звернув уваги, що у договорі не зазначено розмір заборгованості. Крім того, суд не звернув уваги на невиконання умов договору постачальником, який після підписання договору не підключив будинок до електроенергії, не виконавши при цьому навіть ухвалу суду про забезпечення позову. Відмовляючи у задоволенні позову з підстав правомірності нарахування заборгованості, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вказана заборгованість була вже стягнута судовими рішеннями: від 15.12.2009 р. з ОСОБА_4 та від 03.12.2012 р. з ОСОБА_5, яка на той час вже була померлою. Заборгованість за послуги електропостачання у розмірі 869 грн. 31 коп. виникла до 06.11.2013 р., тобто до набуття позивачкою права власності на будинок. У суду також не було підстав для відмови у задоволенні вимог про підключення будинку до електропостачання у зв'язку з тим, що у вказаний будинок вже такі послуги надаються, оскільки підключення відбулося не за договором про надання послуг, а на підставі ухвали суду про забезпечення позову.
У судовому засіданні позивачка та її представник апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що на підставі ухвали Селидівського міського суду від 06 листопада 2013 року про затвердження мирової угоди, яка набула чинності з 12.11.2013 р. за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 визнано право власності на будинок АДРЕСА_1. На день укладання мирової угоди власниками вказаного будинку були ОСОБА_6 та ОСОБА_7, право власності яких зареєстроване належним чином 31.10.2003 р. 18.11.2013 р. між ОСОБА_2 та ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» був укладений договір про користування електроенергією №1, за яким на позивачку відкритий особовий рахунок №НОМЕР_1 (далі Договір). Відповідно до вказаного рахунку на день його відкриття по будинку споживача значилася заборгованість: за спожиту електроенергію - 869 грн. 31 коп. (згідно акту звірки вказана заборгованість утворилася за період з 04.08.2006 р. по 06.03.2013 р.) та за необліковане користування електроенергією (підтверджено актами про порушення Правил користування електроенергією) - 11185 грн. 16 коп.
Заочним рішенням Селидівського міського суду від 15 грудня 2009 р. з ОСОБА_4 (один з власників будинку, виходячи з ухвали суду про затвердження мирової угоди від 06.11.2013 р.) на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» стягнуто збитки за безоблікове користування електроенергією в розмірі 7516 грн. 23 коп., нараховані за актом про порушення Правил користування електроенергією для населення від 30.05.2009 р. Крім того, заочним рішенням Селидівського міського суду від 03.02.2012 р. з ОСОБА_5 (фактично померла 30.01.2009 р.) на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» стягнуто збитки за безоблікове користування електроенергією в розмірі 3587 грн. 81 коп., нараховані за актом про порушення Правил від 06.03.2011 р. (загальна сума нарахованих збитків з урахуванням стягнутих судових витрат складає суму заборгованості за безоблікове користування електроенергією, визначену на день укладання договору з позивачкою).
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року (в редакції за станом на день виникнення правовідносин), споживачі енергії це суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.
Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року (в редакції за станом на день виникнення правовідносин), споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Виходячи з наведеного та фактичних обставин справи споживачем електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 за період утворення заборгованості (з 04.08.2006 р. по 06.03.2013 р.) та складання актів про порушення Правил користування електроенергією (30.05.2009 р. та 06.03.2011 р.) були: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 За станом на день укладання договору про користування електроенергією з ОСОБА_2 попередній особовий рахунок за вказаною адресою також лбув відкритий на неї.
Відповідно до вимог п.7 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. №1357 (в редакції за станом на день виникнення правовідносин) (далі Правила), для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого об'єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Після чого енергопостачальник протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру або об'єкт споживача до електропостачання.
При цьому, згідно п. 18 Договору, у разі заборгованості що існує на час ухвалення договору, сторони погоджують графік її погашення за умови обов'язкової оплати поточних платежів. При цьому, графік погашення заборгованості повинен бути складений у відповідності з актом звірки в Селидівській РЕМ.
За вказаних обставин апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи апелянта про відсутність у Договорі суми заборгованості, щодо погашення якої повинен бути складений графік та невиконання відповідачем умов Договору щодо підключення будинку до електропостачання.
Як вбачається з акту звірки Селидівської РЕМ по вищевказаному будинку встановлено заборгованість: за спожиту електроенергію - 869 грн. 31 коп. за період з 04.08.2006 р. по 06.03.2013 р. та за необліковане користування електроенергією - 11185 грн. 16 коп. Крім того, на день укладання Договору з ОСОБА_2 саме з підстав наявності заборгованості за поточними платежами та збитків, завданих у зв'язку з порушенням споживачами Правил, будинок АДРЕСА_1 27.07.2010 р. був відключений від електропостачання про що споживач був попереджений 21.06.2010 р. Крім того, на день укладання Договору власниками вказаного будинку є ОСОБА_2 та ОСОБА_4, при цьому обидві вони були фактичними споживачами електроенергії за вказаною адресою в період утворення заборгованості за поточними платежами, та на момент складання актів про порушення Правил електроенергії для населення і наявності не скасованого заочного рішення про стягнення з неї збитків за одним з актів про порушення Правил.
За вказаних обставин необґрунтованими є доводи апелянта про те, що збитки в розмірі більш 11000 грн. вже стягнуті судовими рішеннями: від 15.12.2009 р. з ОСОБА_4 та від 03.12.2012 р. з ОСОБА_5, яка на той час вже була померлою, а заборгованість за послуги електропостачання у розмірі 869 грн. 31 коп. виникла до 06.11.2013 р., тобто до набуття позивачкою права власності на будинок. В ході слухання справи судом першої інстанції встановлено, що споживачами комунальних послуг в період утворення заборгованості та виявлення порушення Правил були позивачка та ОСОБА_4
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, заочні судові рішення у встановленому законом порядку не скасовані; рішення комісій про нарахування збитків не оскаржені.
За вказаних обставин у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позовних вимог про визнання неправомірних дій щодо нарахування та перерахування заборгованості.
Суд першої інстанції також обґрунтовано відмовив ОСОБА_2 у задоволенні вимог про визнання неправомірними дій по відключенню будинку від електропостачання, оскільки вони необгрунтовані.
Відповідно до вимог п. 27 Правил, у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.
Крім того, згідно п. 35 Правил, енергопостачальник має право відключити споживача у разі: самовільного підключення до електричної мережі; розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку та зриву пломби; порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному пунктом 27 цих Правил, або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості; неоплати за встановлення нового приладу обліку відповідно до пункту 17 або інших платежів згідно з цими Правилами; невиконання припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; зниження показників якості електричної енергії з вини споживача.
Виходячи з наведеного та встановлених судом першої інстанції обставин, будинок АДРЕСА_1 був правомірно відключений від електропостачання.
Відповідно до п. 42 Правил, споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема: дотримуватися вимог договору та оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
За вказаних обставин у суду першої інстанції не було підстав для підключення будинку до електропостачання.
Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи апелянта про відповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, оскільки вказані критерії ще не є підставою для задоволення позову.
Необґрунтованими є доводи апелянта про те, що у суду першої інстанції не було підстав для відмови у задоволенні вимог про підключення будинку до електропостачання у зв'язку з тим, що у вказаний будинок вже такі послуги надаються, оскільки підключення відбулося не за договором про надання послуг, а на підставі ухвали суду про забезпечення позову. За встановленими в ході слухання справи фактичними обставинами у суду першої інстанції не було підстав для задоволення вимог про підключення будинку до електропостачання, оскільки не встановлено неправомірності дій щодо його відключення. Стосовно ж ухвали про забезпечення позову, то на даний момент вона скасована судом апеляційної інстанції.
Таким чином, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.1-308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, від імені якої на підставі довіреності діє ОСОБА_3, відхилити.
Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 26 лютого 2014 року залишити без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: