Головуючий суду 1 інстанції - Юрченко І.М.
Доповідач - Максюта І.О.
Справа № 432/2767/13-ц
Провадження № 22ц/782/4256/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого - Максюти І.О.
суддів: Авалян Н.М., Туренка С.І.,
при секретарі Аліханян Г.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ПрАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» на рішення Стахановського міського суду Луганської області від 26 липня 2013 року з цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ПрАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної події,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2013 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ПрАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний», в якому зазначив, що йому на праві власності належить транспортний засіб легковий автомобіль CHEVROLET AVEO, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску. 05.10.2012р. позивач керував цим транспортним засобом, рухаючись по пр. Леніна у м. Стаханові зі сторони зупинки громадського транспорту "Ромашка", в напрямку центрального ринка м. Стаханова. В салоні його автомобіля знаходились пасажири ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Він рухався у крайньому лівому ряді зі швидкістю приблизно 60 км на годину. Приближаючись до світлофору, розташованого у районі магазину "Марічка" він побачив, що на ньому горів мигаючий красний колір, який перейшов потім у жовтий і коли він перетнув стоп-лінію у світлофора, на ньому вже загорівся сигнал зеленого кольору. При перетині стоп-лінії у правому ряді попутного напрямку попереду по ходу його руху знаходився легковий автомобіль, який чекав дозволяючого для руху сигналу. Проїхавши вказаний світлофор, позивач не збільшуючи швидкість, продовжив рух по крайній лівій смузі руху. В цей час у зустрічному позивачу напрямку по крайній лівій смузі рухався автомобіль OPEL ASTRA державний номер НОМЕР_6, який належить ОСОБА_5 під керуванням ОСОБА_4, який раптово для позивача, не включаючи світлові покажчики лівого повороту, став повертати ліворуч, перетнув дві суцільні лінії розділювальної смуги та став перетинати напрямок руху позивача, тобто створювати позивачу перешкоди. Зважаючи на те, що виникає загроза зіткнення, він (позивач) застосува заходи для екстреного гальмування зупинки свого автомобіля, але зіткнення уникнути не вдалося. Передньою лівою частиною свого автомобіля позивач зіткнувся з правою боковою частиною автомобіля OPEL ASTRA державний номер НОМЕР_6. У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди автомобілю позивача були заподіяні значні технічні пошкодження. Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріальної шкоди № 5482 від 31.03.2013р., матеріальна шкода, заподіяна власнику автомобіля марки CHEVROLET AVEO, державний номер НОМЕР_1, гр. ОСОБА_3, визначена у грошовому вираженні - 64663 грн.37 коп. ОСОБА_5 є власником автомобіля OPEL ASTRA д/н НОМЕР_6. На підставі договору страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів від 03.02.2012р. застрахувала свою цивільну відповідальність перед третіми особами у ПрАТ "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний". Страхова сума за даним страховим полісом за шкоду заподіяну майну складає 50 000 грн. Тому позивач просив стягнути зі страхової компанії "АСКО-Донбас Північний" в рахунок відшкодування майнової шкоди 50000 грн., а різницю між завданою шкодою та страховим відшкодуванням стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також судові витрати, понесені на оплату судового збору та витрати за проведення автотоварознавчого дослідження.
У ході розгляду справи позивач від позову до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовився, про що подав відповідну заяву (а.с.171), ухвалою суду від 26.07.2013р. справа в цій частині закрита (а.с. 183).
Рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 26 липня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ПрАТ "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" на користь ОСОБА_3 страхову суму по виконанню зобов'язання, що випливає з договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів від 03.02.2012р.,у розмірі 50 000 грн., судовий збір 458, 80грн., на користь держави судовий збір в сумі 41грн. 20 коп.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника апелянта, представників позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
В ч. 1 ст. 303 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить транспортний засіб - легковий автомобіль CHEVROLET AVEO, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, що підтверджується відомостями із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 14).
ОСОБА_5 є власником автомобіля OPEL ASTRA,д/н НОМЕР_6, що виходить із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - легкового автомобіля OPEL ASTRA ,державний номер НОМЕР_6 (а.с. 123).
На підставі договору страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів від 03.02.2012р. ОСОБА_5 застрахувала свою цивільну відповідальність перед третіми особами в ПрАТ "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний". Страхова сума по даному страховому полісу за шкоду, заподіяну майну, складає 50 000 грн. (а.с. 18).
Відповідно до довідки ДАІ МВС України № 9083947 вбачається, що дорожньо-транспортна пригода від 05.10.2012р. сталася внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм транспортного засобу OPEL ASTRA, державний номер НОМЕР_6 (а.с. 16).
Відповідно до висновку №5482 від 31.03.2013р. експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріальної шкоди, дійсна ринкова вартість непошкодженого автомобіля CHEVROLET AVEO, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням зносу, у грошовому вираженні на момент дорожньо-транспортної пригоди складала 64663грн.37коп., розрахунок вартості відновлювального ремонту, вартість ремонтних робіт, деталей (без урахування їх фізичного зносу), і матеріалів у грошовому вираженні, на момент провадження експертного автотоварознавчого дослідження складає 67357грн.31коп., матеріальна шкода, заподіяна власнику автомобіля марки CHEVROLET AVEO,державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, визначена на момент провадження експертного автотоварознавчого дослідження, у грошовому вираженні з економічної точки зору складає 64663 грн. 37 коп. Розрахунок вартості втрати товарного вигляду в розглянутому випадку не проводилось (а.с. 19-104).
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що ОСОБА_4 визнав себе винним у дорожньо-транспортній пригоді, транспортний засіб, яким він керував був забезпеченим полісом обов»язкового страхування власників наземних транспортних засобів, страхова сума складає 50 000 гривень, що не перевищує розмір шкоди, тому задовольнив позов на зазначену суму.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно зі ст. 979 ЦК України, Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Сторонами не оспорюються обставини дорожньо-транспортної пригоди, а саме факти, зазначені у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.10.2012р. (а.с.15) та постанові про закриття кримінального провадження (а.с.122), про те, що 05.10.2012р. приблизно о 17.52 год. на пр.Леніна у м.Стаханові водій автомобіля OPEL ASTRA державний номер НОМЕР_6 ОСОБА_4, рухаючись по вказаній вулиці зі сторони центрального ринку при здійсненні повороту ліворуч здійснив зіткнення з автомобілем CHEVROLET AVEO, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, який рухався по своїй смузі руху у попутному напрямку.
Із фіксації судового засідання технічними засобами та із заяви, поданої ОСОБА_4 вбачається, що він, рухаючись на автомобілі OPEL ASTRA, державний номер НОМЕР_6 , по проспекту Леніна у м.Стаханові перед поворотом ліворуч на вул.Космічну , не правильно оцінив дорожню обстановку, бачив автомобіль позивача, що рухався у зустрічному напрямку, розумів, що повинен оступитися дорогою позивачу, не надав йому переваги у русі, тому автомобілі зіткнулися. Після дорожньо-транспортної пригоди він втратив свідомість та був доставлений до лікарні, знаходився на лікуванні до 19.10.2012 року (а.с.144). Ці обставини також підтверджуються дослідженими судом першої інстанції матеріалами кримінального провадження (а.с.173),
Суд дійшов вірного висновку, що ці обставини відповідачем не спростовані, тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.
Суд вірно прийняв до уваги постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та постанову про закриття кримінального провадження, оцінивши їх у якості доказів у порядку, передбаченому ЦПК, про що роз»яснено у п. 4 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року № 4.
Що ж стосується доводів апелянта про те, що учасниками дорожньо-транспортної пригоди не виконані вимоги ст. 33 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому страховик не повинен відшкодовувати шкоду, то колегія суддів дійшла наступного. За змістом ст. 33 зазначеного закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Отже, обов»зок щодо повідомлення страхової компанії - відповідача про дорожньо-транспортну пригоду у данному випадку покладений на ОСОБА_4 Із пояснень у судовому засіданні ОСОБА_5 виходить, що ОСОБА_4 після дорожньо-транспортної пригоди знаходився у лікарні, а вона з»явилася наступного дня до представництва страхової компанії - відповідача у м.Стаханові разом з позивачем, однак їм представники страхової компанії не запропонували подавати письмові заяви, а направили позивача у НАСК «Оранта», у якій була застрахована його цивільно-правова відповідальність.
Приймаючи до уваги , що у справі наявні відомості про те, що власник забезпеченого транспортного засобу ОСОБА_5 намагалася повідомити страховика про дорожньо-транспортну пригоду, а ОСОБА_4 знаходився на лікуванні після дорожньо-транспортної пригоди, тому колегія суддів дійшла висновку про те, що невиконанням вимог закону про письмове повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду водієм забезпеченого транспортного засобу не повинно впливати на право позивача на страхове відшкодування. В усякому випадку страховик не позбавлений права зворотної вимоги, передбаченої, у тому числі, ст.38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Посилання апелянта на те, що позивачем не подана заява про страхове відшкодування відповідно до ст. 35 вказаного Закону не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, Позивачем поданий позов до суду, що є фактично пред»явленням вимоги до відповідача про виплату страхового відшкодування і що свідчить про наявність спору між сторонами.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач ОСОБА_3 має право на страхове відшкодування від ПрАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний».
Але розмір цього відшкодування судом першої інстанції визначений невірно.
За змістом ст. 30.1, 30.2 Закону України Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року № 4 Якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Із висновку експертного автотоварознавчого дослідження (а.с.19-26) встановлено, що витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди, тому його ремонт є економічно необгрунтованим, що свідчить про його фізичне знищення.
Із пояснень представників позивача у судовому засіданні встановлено, що позивач погодився із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Залишки транспортного засобу ним були продані, що унеможливило проведення відповідної автотоварознавчої експертизи, яка призначалася судом апеляційної інстанції за клопотанням відповідача.
Сторони погодилися з визначенням вихідних даних для розрахунку страхового відшкодування, які містяться у звіті № 34833185_05102012_05/12/13, складеному ТОВ «Експерт-центр «Тандем», який наданий апеляційному суду у судовому засіданні відповідачем ПрАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний».
Визначаючи розмір страхового відшкодування при вирішенні даного спору, колегія суддів приймає відомості, які містяться у зазначеному звіті, для чого від ринкової вартості непошкодженого автомобіля CHEVROLET AVEO, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням зносу, у грошовому вираженні на момент дорожньо-транспортної пригоди складала 65 967грн. 96 коп. віднімаєься вартість транспортного засобу після дорожньо- транспортної пригоди у визначеному розмірі 32691 гривень 48 коп.. Різниця між цими величинами складає 33 276,48 гривень, що повинен відшкодувати відповідач позивачу у якості страхового відшкодування.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що при ухваленні рішення судом першої інстанції допущені порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції - зміні.
Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до ст.88 ЦПК України, стягнувши з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 314-316, 317 ЦПК України, судова колегія
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ПрАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» задовольнити частково.
Рішення Стахановського міського суду Луганської області від 26 липня 2013 року змінити.
Позов ОСОБА_3 до ПрАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної події задовольнити частково.
Зменшити розмір страхового відшкодування, стягненого з ПрАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» на користь ОСОБА_3 до 33 276,48 (тридцяти трьох тисяч двохсот сімдесяти шести гривень сорока восьми колпійок).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду в частині визначення розміру судових витрат скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення.
Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 332,76 (трьохсот тридцяти двох гривень сімдесяти шести копійок).
Рішення набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: