Єдиний унікальний номер 255/296/14-ц Номер провадження 22-ц/775/2574/2014
Головуючий у 1 інстанції Алтухова О.С.
Доповідач - Бугрим Л.М.
Категорія 27
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Бугрим Л.М.,
суддів: Гапонова А.В., Халаджи О.В.
при секретарі: Лавицькому Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 12 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «КАПІТАЛ», 3-ті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, товарна біржа «Донбас», відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, про визнання договору застави недійсним, зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 12 лютого 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства « Акціонерно-комерційний банк « КАПІТАЛ « треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 товарна біржа «Донбас», відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, про визнання договору застави недійсним, зобов'язання вчинити певні дії було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того , що на час укладення договору застави транспортного засобу 26 липня 2007 року між банком та ОСОБА_5 , який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_4 законом не було передбачено обов'язку посвідчувати укладений договір в нотаріальному порядку, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним..
На вказане рішення суду представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 була подана апеляційна скарга у якій ставиться питання про скасування судового рішення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом була дана невірна оцінка доказам та неправильно застосовані норми матеріального закону. Зокрема, судом не було враховано , що при укладанні договору купівлі - продажу автомашини між нею та ОСОБА_4 через товарну біржу « Донбас» 15.04.2008 року вона зареєструвала її на свої ім'я у ВРЕВ № 3 УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області у відповідності з п.4.1 цього договору Про наявність існуючого договору застави цього майна її стало відомо лише у 2011 році. При придбанні автомашин не були порушені норми матеріального права, оскільки договір застави не відповідає вимогам діючого законодавства ,у порушення вимог ст. 585 ЦК України він нотаріально не був посвідчений, а тому він не міг виконувати функцію забезпечення виконання кредитного договору. Нікчемний договір не створює для його учасників юридичних наслідків і такий договір застави є неукладеним, а тому не можна вважати, що реєстрація цього договору як способу обтяження також має юридичні наслідки. Виходячи з цього вона на підставі договору - купівлі продажу набула згідно зі ст.. 319 ЦК України усі права власника на спірну автомашину SUBARU «FORESTER « 5D .
В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримував доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати , постановити нове рішення та позов задовольнити .
Представник ПАТ АКБ « КАПІТАЛ « Федорович В.І. просив рішення суду залишити без зміни та відхилити апеляційну скаргу.
Представник відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції Мирошниченко П.І. просив постановити рішення суду у відповідності з вимогами закону на розсуд суду.
Треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 , представник товарної біржі « Донбас» у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді , вислухавши пояснення сторін , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає . що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без зміни виходячи з наступного .
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлено, що судом першої інстанції при розгляді справи таких порушень допущено не було, тому підстави для скасування рішення відсутні.
У відповідності з положеннями ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом першої інстанції встановлено, що 26 липня 2007 року між ВАТ « АКБ « КАПІТАЛ» в особі Ясинуватської філії, правонаступником якого є ПАТ « Акціонерно- комерційний Банк « КАПІТАЛ» та ОСОБА_4 було укладено договір застави транспортного засобу № ТЗ/2 від 26.07.2007 року яким забезпечено виконання кредитних зобов'язань ТОВ « МВС- Профіль» від 15.12.2006 року. Згідно з п.2.1. договору застави транспортного засобу № ТЗ/2 від 26.07.2007 року предметом застави , що забезпечує виконання основного зобов'язання є транспортний засіб тип легковий універсал марки SUBARU «FORESTER « 5D 2006 року випуску. Право власності на предмет застави підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу АНС № 052162. Обтяження транспортного засобу заставою зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 26.07. 2007 року, реєстраційний номер обтяження 5374341.
5 квітня 2008 року ОСОБА_1 через товарну біржу »Донбас» придбала вказаний транспортний засіб на підставі укладеного договору купівлі - продажу між нею ОСОБА_4 від імені якої на підставі довіреності діяв ОСОБА_4. Згідно з п.3.1 вказаного договору покупець гарантував, що транспортний засіб SUBARU «FORESTER « нікому не проданий , не подарований , не закладений, не перебуває під арештом, судового спору щодо нього не ведеться.
Таким чином, на час укладення ОСОБА_1 договору купівлі-продажу транспортного засобу він фактично знаходився під заставою для забезпечення виконання кредитного договору, обтяження на транспортний засіб було зареєстроване в установленому законом порядку.
На час укладання договору застави транспортного засобу тобто на 26.07.2007 року діяла відповідна редакція Закону України « Про заставу « від 2 жовтня 1992 року. Зокрема , згідно ст..13 цього закону на той час договір застави повинен укладатись у письмовій формі .У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно , космічні об'єкти договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановчих документів. За змістом вказаної норми закону при укладанні договору застави нерухомого майна не вимагалось його посвідчення у нотаріальній конторі .
Встановивши вказані обставини , суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що договір застави транспортного засобу відповідає вимогам діючого на час його укладання законодавства і тому відсутні підстави для висновку про недійсність договору застави з вказаних підстав .
Враховуючи наведене, не можна погодитись з доводами апелянта про те, що договір застави є недійсним та не породжує правових наслідків у зв'язку з недотриманням його нотаріальної форми при укладанні договору застави.
Також є безпідставними посилання апелянта на порушення положень ст.. 585 ЦК України у відповідності з якою право застави виникає з моменту укладення договору застави , а у випадках коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту його нотаріального посвідчення.
У відповідності з положеннями ст.. 20 Закону України « Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання забезпеченого заставою, воно не буде виконано , якщо інше не передбачено законом або договором.
У даному випадку зміна власника предмета застави не змінює його правового режиму., що випливає з положень ст.. 9 Закону України» Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18 листопада 2013 року ( в редакції , яка діяла на час укладання договору застави .
Також не є підставою для скасування рішення суду та задоволення позовних вимог посилання апелянта на п.7.1 договору застави згідно з яким право застави виникає у заставодержателя з моменту нотаріального посвідчення цього договору. У даному випадку жодна із сторін цього договору в установленому законом порядку не ставила питання про його недійсність із вказаних підстав та не вимагала дотримання нотаріального посвідчення цього договору, тим більш , що за законом дотримання нотаріальної форми не є обов'язковою .
Вказаний договір є реальним . направлений на забезпечення зобов'язання кредитного договору і як вбачається із пояснень представника відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції Мирошниченко П.О. на час розгляду справи в апеляційному суду відносно транспортного засобу SUBARU «FORESTER « спеціалізованою установою « Ніва В.Ш. « здійснюються заходи з приводу його реалізації на прилюдних торгах .
Окрім того , судом першої інстанції також обгрунтованно були прийняті до уваги правові висновки , які викладені в рішенні апеляційного суду Донецької області від 17 листопада 2011 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк « КАПІТАЛ « до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . третя особа - товарна біржа « Донбас» про звернення стягнення на предмет іпотеки У відповідності з висновками вказаного рішення суду у банку виникло право на реалізацію договору застави та звернення стягнення на предмет застави і такі вимоги банку були задоволені вказаним рішенням ( а.с.46 - 49 ).
Аналогічні висновки містяться в рішенні Ворошиловського районного суду м. Донецька від 15 серпня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ АКБ « КАПІТАЛ « про визнання транспортного засобу спільною власністю подружжя, усунення перешкод у здійсненні права власності на спільне сумісне майно шляхом припинення звернення стягнення . Згідно з висновками рішення суду договір застави укладений між сторонами відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки та його нотаріальному по свідченні сторони не наполягали.
Вказані висновки суду мають преюдиціальне значення і для вирішення спору за позовом ОСОБА_1 про визнання договору застави е недійсним.
Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку про те, що рішення суду постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування не вбачається
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, , 313 - 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 12 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: