Справа №22ц-624
Категорія
Головуючий І інстанції - Морозова С. М.
Доповідач - Темнікова В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2008 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого - Темнікової В.І., суддів - Мартинюка В.І., Пригорнєвої Л.І., при секретарі - Плахотнюк К.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Артемівського районного суду м. Луганська Луганської області від 07 листопада 2007 року за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська Луганської області від 07 листопада 2007 року зазначені позовні вимоги були задоволені частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивачки матеріальну шкоду у розмірі 2400грн. та моральну шкоду у розмірі 2000грн.
Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до суду з ацеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, які виразилися в неправильній оцінці наданих суду доказів та невідповідності висновків суду обставинам по справі, не залученням до розгляду зустрічного позову.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Як убачається з матеріалів справи, судом під час розгляду цієї справи були створені такі умови. Судом були досліджені і оцінені в їх сукупності всі докази, надані сторонами, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України. Виходячи з наданих сторонами доказів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог позивачки.
Ухвалюючи рішення по справі суд виходив з того, що ним були встановлені факти про те, що згідно договору купівлі - продажу від 17.05.2007р. та витягу з Державного реєстру право чинів за № 3991962 позивачка є власником квартири, розташованої за
адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_3., яка наймала зазначену квартиру сплатила відповідачу ОСОБА_2 за період з 15.05. по 15.07.2007р. квартплату у розмірі 1300грн. із розрахунку 650грн. в місяць, бо він запевнив її про те, що є власником квартири. Комунальні платежі повинен був сплачувати відповідач з отриманих від Массалітіної коштів за квартиру. В травні позивачка повідомила ОСОБА_3 про те, що власником спірної квартири є вона і запропонувала звільнити квартиру. Вона відмовилася і зателефонувала ОСОБА_2 , який заборонив їй звільняти квартиру, запевнив її, що власником квартири "є він і став ображати позивачку. В липні 2007р. відповідач -зрізав в квартирі труби, газову колонку, змішувачі, забрав частину меблів, а 2 дивана і шафу позивачка відвезла йому за його місцем проживання, за що сплатила водію 90грн. Для того, щоб мати можливість належним чином користуватися своїм майном, позивачка вимушена була купити нові змішувачі та газову колонку, на що витратила 1100грн. Тому суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки 1300грн., як отриманих без достатніх правових підстав за використання майна позивачки, та 1100грн. на відшкодування шкоди, завданої майну позивачці неправомірними діями відповідача.
У задоволенні позову про стягнення 90грн. за перевезення майна відповідача та заборгованості по комунальним платежам у сумі 266грн. було відмовлено через їх необґрунтованість. В цій частині рішення ніким із сторін не оскаржується.
Крім того, суд дійшов висновку про те, що діями відповідача позивачці була завдана також моральна шкода, яка полягає у пошкодженні та погіршанні технічного стану її майна, в витраті часу на ремонт пошкодженого майна, в почутті приниження та образи, у додаткових витратах часу на захист своїх порушених прав. З урахуванням конкретних обставин по справі суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивачки і стягненні на її користь моральної шкоди у розмірі 2000грн.
Вказані обставини та висновки суду 1 інстанції підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам закону, зазначеному в тексті оскаржуваного рішення
З урахуванням наведеного не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував того, що відповідач зберігав квартиру, маючи на те достатньо правових підстав, що раніше спірна квартири належала колишній дружині відповідача -ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок протиправного позбавлення її життя сином ОСОБА_7 та з якою шлюб відповідача був розірваний більше 10 років тому на час її смерті, бо за таких обставин у відповідача не було правових підстав розпоряджатися квартирою, яка належала померлій. Достатньої кількості безспірних доказів того, що відповідач наглядав за квартирою, робив в ній поточний ремонт, в тому числі і сантехніці, за згодою ОСОБА_4 та її сина ОСОБА_5, який є онуком і спадкоємцем після смерті ОСОБА_6, відповідач суду не надав, як і тому, що мав правові підстави пошкоджувати сантехніку в квартирі після придбання її позивачкою у ОСОБА_5 на підставі договору купівлі - продажу.
Не заслуговують на увагу також доводи апеляційної скарги про те, що про придбання спірної квартири відповідачу стало відомо тільки 25.06.2007р. і з цього часу він намагався як най скоріше звільнити квартиру, так як ці доводи спростовуються матеріалами справи, а саме поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_8, яким суд належну правову оцінку у сукупності з другими доказами по справі.
Безпідставними є також доводи про те, що суд неправомірно та необгрунтовано відмовив в прийнятті зустрічного позову до позивачки, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про відшкодування витрат, понесених особою у зв'язку із вчиненням нею дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення, оскільки по позову, який відповідач вважає зустрічним крім позивачки у якості відповідача зазначені і інші особи, які не є стороною по даній справі, предмет спору у них різний, роздільний розгляд цих позовів не виключається, крім того подача зустрічного позову згідно ст. 123 ЦПК України допускається тільки до або під час попереднього судового засідання і він приймається до
спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову і коли їх спільний розгляд не приведе до ускладнення розгляду справи. В теперішній час позов відповідача прийнятий до самостійного розгляду судом.
Не тільки не відповідають обставинам справи, а й навпаки спростовуються ними також доводи апеляційної скарги про те, що позивачці діями відповідача не було завдано моральної шкоди та що розмір такої шкоди не підтверджено документально, так як при вирішенні спорів суд п має право оцінювати не тільки письмові докази, а й інші, передбачені ст. 57 ЦПК України з урахуванням принципів їх належності та допустимості, що і було зроблено судом в даному випадку.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильних висновків суду, зроблених в оскаржуваному рішенні.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, та не є підставою для скасування рішення суду.
Керуючись ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2- відхилити.
Рішення Артемівського районного суду м. Луганська Луганської області від 07 листопада 2007 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.