Єдиний унікальний номер 227/918/13-ц Номер провадження 22-ц/775/1372/2014
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2014 року Апеляційний суд Донецької області
в складі : головуючого - судді Лісового О.О.
суддів : Кіянової С.В., Іванової А.П.
при секретарі Ганжела М.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справі за апеляційною скаргою Державного підприємства «Добропіллявугілля» на рішення Добропільського міськрайонного суду від 16 травня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», Державного підприємства «Добропіллявугілля», третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Добропілля про відшкодування моральної шкоди, заподіяної пошкодженням здоров»я,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», Державного підприємства «Добропіллявугілля», третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Добропілля про відшкодування моральної шкоди, заподіяної пошкодженням здоров»я, посилаючись на те, що з 1997 року він працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах у небезпечних та шкідливих умовах. 07.10.1998 року під час виконання трудових обов»язків у ДП «Добропіллявугілля» з ним стався нещасний випадок, внаслідок чого його було травмовано, про що складено акт за формою Н-1. Висновком МСЕК від 14.02.2000 року йому вперше було встановлено 25% втрати професійної працездатності за виробничою травмою. Працюючи у ТДВ «Шахта Білозерська» він отримав професійне захворювання і висновком МСЕК від 04.12.2012 року йому вперше було встановлено 25% втрати професійної працездатності за професійним захворюванням хронічний бронхіт та надано 3 групу інвалідності. Внаслідок пошкодження здоров»я змінилися умови його життя, він відчуває незручності, пов»язані з наслідкими виробничої травми та професійного захворювання. Позивач просив стягнути у відшкодування моральної шкоди з ДП «Добропіллявугілля» - 20 000 грн., з Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» - 30 000 грн.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду від 16 травня 2013 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», Державного підприємства «Добропіллявугілля», третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Добропілля про відшкодування моральної шкоди, заподіяної пошкодженням здоров»я.
Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 8 000 грн.
Стягнуто з ДП «Добропіллявугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2 550 грн.
Стягнуто солідарно з відповідачів на користь держави судовий збір у розмірі 114,70 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ДП «Добропіллявугілля» просить рішення суду скасувати та відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, не враховано, що позивачем не доведено факту спричинення моральної шкоди, висновок МСЕК з цього приводу відсутній.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з»явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Представник ДП «Добропіллявугілля» Косенко С.В. (а.с.62) отримав телефонограму особисто 21.01.2014 р. (а.с.71).
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу відповідача ДП «Добропіллявугілля» слід задовольнити частково, рішення суду змінити в частині солідарного стягнення судового збору та ухвалити у цій частині нове рішення з наступних підстав.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами і визначив закон, який їх регулює.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 до ДП «Добропіллявугілля» та ТДВ «Шахта Білозерська» про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивач з 08.12.1997 року працював у Державній холдінговій компанії «Добропіллявугілля на «Шахті Білозерська» у небезпечних та шкідливих умовах. 07.10.1998 року під час виконання трудових обов»язків на ДП «Добропіллявугілля» він отримав травму, про що ДП «Добропіллявугілля» складено акт за формою Н-1 (а.с.12). Висновком МСЕК від 14.02.2000 року ОСОБА_1 вперше було встановлено 25% втрати професійної працездатності за вказаною виробничьою травмою. Внаслідок пошкодження здоров»я, змінилися умови його життя, тому на підставі п.11 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року №472 з наступними змінами, судом визначено у відшкодування моральної шкоди, заподіяної пошкодженням здоров»я - 2 550 грн.
Крім того, працюючі у небезпечних та шкідливих умовах у Товаристві з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» (згідно наказу №619 від 26.11.2008 року ВП «Шахта Білозерська» ДП «Добропіллявугілля» було реорганізоване у ТДВ «Шахта Білозерська»), позивач отримав професійне захворювання, про що складено акт за формою П-4 ТДВ «Шахта Білозерська». Висновком МСЕК від 04.12.2012 року ОСОБА_1 вперше було встановлено 25% втрати професійної працездатності за професійним захворюванням хронічний бронхіт і надано 3 групу інвалідності (а.с.19). Моральну шкоду позивачу спричинено частковою втратою професійної працездатності, змінилися умови його життя, 13.01.2012 року його було звільнено з роботи з ТДВ «Шахта Білозерська» за станом здоров»я (а.с.8). З урахуванням вимог розумності та справедливості у відшкодування моральної шкоди, заподіяної пошкодженням здоров»я позивачу судом визначено 8 000 грн. Солідарно з відповідачів на користь держави стягнуто судовий збір у розмірі 114,70 грн.
Рішення суду першої інстанції оскаржується відповідачем ДП «Добропіллявугілля» в частині, що стосується прав та обов»язків підприємства, тому апеляційний суд відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
При таких обставинах, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної пошкодженням здоров»я на підставі п.11 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року № 472, які діяли на час виникнення спірних правовідносин відповідно до ст.2 ЦПК України і строк позовної давності для вирішення спору ним не пропущено.
Так, відповідно до п.11 вказаних Правил моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого про характер моральної втрати чи висновком медичних органів у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі, розмір якої визначається в кожному конкретному випадку на підставі: домовленості сторін (власника, профспілкового органу і потерпілого або уповноваженої ним особи); рішення комісії по трудових спорах; рішення суду. Розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від інших будь-яких виплат.
Судом встановлено, що висновком МСЕК від 14.02.2000 року ОСОБА_1 вперше було встановлено 25% втрати професійної працездатності за виробничьою травмою 07.10.1998 року, яку він отримав працюючи у Державній холдінгової компанії «Добропіллявугілля» на «Шахті Білозерська», яке в наступному було реорганізовано у ДП «Добропіллявугілля». Внаслідок часткової втрати професійної працездатності змінилися умови його життя, він відчуває незручності, пов»язані з наслідками виробничої травми.
Відповідно до п.9 постанови Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.
При таких обставинах, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача ДП «Добропіллявугілля» на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 2 550 грн.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позивачем не доведено факту спричинення моральної шкоди безпідставні.
Рішення суду першої інстанції у вказаній частині відповідає вимогам закону і підстав для його скасування чи зміни не має.
Проте, при вирішенні питання про стягнення судового збору, суд першої інстанції в порушення вимог закону стягнув з відповідачів солідарно на користь держави судовий збір у розмірі 114,70 грн., тому у вказаній частині рішення суд підлягає зміні та слід стягнути з кожного з відповідачів на користь держави судовий збір по 57,35 грн.
Відповідно до п.4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст.ст.307, 309, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ДП «Добропіллявугілля» задовольнити частково.
Рішення Добропільського міськрайонного суду від 16 травня 2013 року змінити в частині солідарного стягнення судового збору.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю та Державного підприємства «Добропіллявугілля» на користь держави судовий збір з кожного по 57 (п»ятдесят сім) 35 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді :