Єдиний унікальний номер 225/4771/13-ц Номер провадження 22-ц/775/1179/2014
Головуючий у 1 інстанції : Челюбєєв Є.В.
Категорія : 31 Доповідач : Кіянова С.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2014 року Апеляційний суд Донецької області
в складі : головуючого - судді Лісового О.О.
суддів Кіянової С.В., Іванової А.П.
при секретарі Ганжела М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського міського суду від 20 грудня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду 31.07.2013 року з позовом до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, посилаючись на те, що 24.06.2009 року о 7 год. водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ДЕУ-Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_3 скоїв наїзд на неї, внаслідок чого їй було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.(закритий компресіоний перелом тіла 1 поясничного позвонка, таза, кресцової області. Внаслідок спричиненої травми позивач понесла витрати на лікування, медичні обстеження, оперетивне втручання на загальну суму 13 782 грн.. Крім того, незаконним діями відповідача їй спричинено моральну шкоду, вона постійно відчуває фізичний біль, змінилися умови її життя, вона проходить лікування. Позивач просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь у відшкодування матеріальної шкоди 13 782 грн., у відшкодування моральної шкоди 50 000 грн.
30.10.2013 року позивач уточнила та доповнила позовні вимоги, посилаючись на те, що згідно полісу № ВС/5081276 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності, відповідач застрахував свою відповідальність в ПАТ СК «АСКА Донбас Північний» у період з 05.02.2009 року до 04.02.2010 року. Позивач просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь у відшкодування матеріальної шкоди 10 000 грн., у відшкодування моральної шкоди 50 000 грн. Стягнути з ПАТ СК «АСКА Донбес Північний» на її користь у відшкодування матеріальної шкоди 10 000 грн., у відшкодування моральної шкоди 50 000 грн. (а.с.109-111).
Рішенням Дзержинського міського суду від 20.12.2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ СК «АСКА Донбас Північний» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2 550 грн. та судовий збір на користь держави у розмірі 229,40 грн. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано, що нею було надано достатньо доказів щодо несення витрат на лікування внаслідок травми, отриманої під час ДТП, судом не досліджувалося висновку судової авто-технічної експертизи від 10.12.2009 року, якою встановлено порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху, що стало причиною ДТП. Висновком судмеддослідження встановлено, що закритий компресійний перелом тіла 1 поясничного хребта, таза, садини лівого локтевого і гомілковостопного суглобів, могли мати місце при наступному падінні після ДТП і є тілесними пошкодженнями середньої тяжкості. Судом не враховані первинні медичні документи, згідно яких вона перебувала у травматологічному відділенні на лікуванні з діагнозом компресійний перелом тіла 1 поясничного хребта, забій тазу, лівого гомилковостопного суглобу. Судом проігноровано висновки страхової компанії, яка визнала доведеними витрати на лікування у розмірі 2 185,38 грн. При вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди винною у ДТП особою ОСОБА_2, суд проігнорував вимоги ч.1 ст.1168 ЦК України та звільнив його від цивільно-правової відповідальності.
В судовому засіданні апеляційного суду позивач та представник позивача підтримали доводи апеляційної скарги і просили її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти доводів апеляційної скарги і просив рішення суду залишити без змін.
Представник відповідача ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» в судове засідання не з»явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити частково, рішення суду скасувати в частині відмови у відшкодуванні матеріальної шкоди, відшкодуванні моральної шкоди ОСОБА_2 та змінити в частині стягнення судового збору та ухвалити нове рішення у вказаній частині з наступних підстав.
Задовольняючі частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПрАТ «СК АСКО-Донбас Північний» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що 24.06.2009 року в м.Донецьку на вул.Дзержинського сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_2, який керуючи автомобілем ДЕУ Ланос реєстраційний номер НОМЕР_3, скоїв наїзд на пішохіда ОСОБА_1, внаслідок чого їй було спричинено легкі тілесні ушкодження. Постановою слідчого від 10.06.2013 р. кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 було закрито у зв»язку з відсутністю складу злочину. Позивачем не було доведено, що внаслідок події їй заподіяно матеріальну шкоду. Витрати на лікування, медичні дослідження, повернення путівки до санаторія судом не прийняті до уваги, оскільки такі витрати не пов»язані з наслідками дорожньо-транспортної пригоди. Доказів того, що травма хребта є наслідком дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24.06.2009 року не має. Доказів понесення витрат на лікування в зв»язку з отриманними внаслідок ДТП легкими тілесними ушкодженнями не надано, тому підстав для відшкодування матеріальної шкоди не має. Проте, позивач має право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої пошкодженням здоров»я, в межах ліміту відповідальності страховика на підстав полісу, укладеного між ПрАТ «СК «АСКО Донбас Північний» та ОСОБА_2, у розмірі 2 550 грн. Оскільки вина відповідача ОСОБА_2 не встановлена, то підстав для відшкодування ним матеріальної та моральної шкоди не має.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитися неможливо, оскільки вони суперечать вимогам матеріального та процесуального права.
Так, відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Відповідно до п.25 зазначеної постанови страхове відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого в дорожньо-транспортній пригоді, а також особам, яким завдано шкоди смертю годувальника, та витрати на поховання, якщо смерть потерпілого настала в результаті страхового випадку, здійснюються в порядку, передбаченому параграфом 2 глави 82 ЦК та розділом III Закону N 1961-IV. При цьому страховому відшкодуванню підлягають і додаткові витрати, зумовлені необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Потреба у додаткових витратах встановлюється висновком медико-соціальної експертної комісії.
З матеріалів справи вбачається, що 24.06.2009 року у м.Дзержинську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_2, який керуючи автомобілем ДЕУ Ланос реєстраційний номер НОМЕР_3, порушив Правил дорожнього руху і скоїв наїзд на пішохіда ОСОБА_1, внаслідок чого позивачу були спричинені легкі тілесні ушкодження.
Висновком судової автотехнічної експертизи від 10.12.2009 р. встановлено, що дії водія ОСОБА_2, який керував ватомобілем ДЕУ Ланос реєстраційний номер НОМЕР_3 не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху і з технічної точки зору знаходилися в причинному зв»язку з пригодою 24.06.2009 року (а.с.9-10).
Постановою старшого слідчого СВ Дзержинського МВ ГУ МВС України в Донецькій області від 10.06.2013 р. закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за фактом дорожньо-транспорної пригоди, яка мала місце 24.06.2009 року, у зв»язку із відсутністю складу злочину (а.с.97-98).
Висновком Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи №932 від 22.12.2009 р. встановлено, що садини лівого локтевого і лівого гомілковостопного суглобу утворилися від дії тупих предметів, якими могли бути виступаючи частини автомобілю та елементи дорожнього покриття, що мало місце при при ДТП 24.06.2009 року і відноситься до легких тілесних пошкоджень. Діагноз «Ушиб таза» не підтверджений жодними об»єктивними даними. Компесійний перелом хребта не міг утворитися 24.06.2009 року, оскільки мав місце у 2004 році.(а.с.68).
Висновком судово-медичної експертизи Державної установи «Головне бюро СМЕ МОЗ України» №462/10 від 14.01.2013 р. після події, що сталася 24.06.2009 року у ОСОБА_1 було встановлено наявність садин на зовнішній поверхні лівого гомілковостопного суглобу. ОСОБА_1 лікувалася в травматологічному відділенні ЦМЛ Дзержинська з діагнозом «Компресійний перелом. Ушиб таза, лівого голіностопного сустава». При вивчені медичних документів у ОСОБА_1 виявлено анамалію розвитку хребта. Вважати, що вона під час ДТП отримала травму хребта не має підстав. З 2005 року у ОСОБА_1 спостерігалися прояви остеохондрозу, як наслідок вродженої аномалії хребта. Отже, тривалий розлад здоров»я її після події 24.06.2009 року обумовлений загостренням наявного хронічного остеохондрозу. Діагноз «Ушиб таза» встановлений на підставі суб»єктивних скарг на болі та не підтверджений об»єктивними даними, тому при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не приймається. Таким чином, у ОСОБА_1 після події 24.06.2009 року мала місце садина лівого гомілковостопного суглобу, що виникла від дії тупого предмета, можливо за обставин вказаних в постанові і відноситься до легких тілесних ушкоджень (а.с.12-16)
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність вини ОСОБА_2 у спричинені ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 24.06.2009 року.
Однак, згідно полісу №5081276 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного 05.02.2009 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «АСКО Донбас Північний» строком до 04.02.2010 року, відповідач ОСОБА_2 застрахував свою цивільну відповідальність. Забезпеченим транспортним засобом за договором є автомобіль ДЕУ Ланос реєстраційний номер НОМЕР_3.
Згідно п.2 полісу ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну життю і здоров»ю складає 51 000 грн. (а.с.100).
Відповідно до ст.9 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика, з урахуванням умов, зазначених у пункті 19.1 статті 19 цього Закону.
До договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та виплат страхового відшкодування за цими договорами застосовуються норми щодо ліміту відповідальності страховика, які діяли на дату укладення договору.
Відповідно до п.24.1 ст.24 зазначеного Закону у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.
Відповідно до п.24.3 ст.24 вказаного Закону зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом.
Відповідно до п.37.3 ст.37 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при вирішенні питання про виплату страхового відшкодування у зв'язку із заподіяною особі шкодою страховик має право письмово вимагати від відповідного закладу охорони здоров'я відомості про діагноз, лікування та прогноз хвороби потерпілого, використовувати висновки судово-медичної експертизи, а також за необхідності отримати додаткову інформацію, направити потерпілого на медичне обстеження, відшкодовуючи всі пов'язані з цим витрати. Відомості, отримані страховиком про діагноз, лікування та прогноз захворювання потерпілого, є конфіденційними.
Позивач звернулася до ПрАТ «АСКО Донбас Північний» з заявою про виплату страхового відшкодування витрат, понесених на лікування і платіжним дорученням №127 від 23.01.2014 р. відповідачем ПрАТ «СК «АСКО Донбас Північний» було виплачено ОСОБА_1 обгрунтовано понесені витрати на лікування у розмірі 2 516,38 грн. (згідно наданого розрахунку)
Перевіряючи розрахунок понесених ОСОБА_1 витрат на лікування на загальну суму 13 782 грн., апеляційний суд дійшов висновку, що витрати на лікування у травматологічному відділенні з травмою хребта, гинекологічному та неврологичному відділеннях, амбулаторне лікування у травматолога з діагнозом компресійний перелом хребта, амбулаторне лікування та консультації невропатолога, гинеколога та витрати на санаторно-курортне лікування, не знаходяться в причинному зв»язку із отриманими внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 24.06.2009 року легкими тілесними ушкодженнями.
Позивачем не надано жодних належних доказів того, що внаслідок отриманих ушкоджень вона потребувала санаторно-куротного лікування та є причинний зв»язок між лікуванням нею компресійного перелому хребта, отриманого у 2004 року згідно медичних документів, неврологичного та гинекологичного захворювань з наслідками ДТП. (а.с.23-76).
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що страхове відшкодування витрат на лікування ОСОБА_1 у розмірі 2 516,38 грн. обгрунтоване, визнано відповідачем ПрАТ «СК «АСКА Донбас Північний» та сплачено у добровільному порядку, тому підстав для задоволення позову у вказаній частині не має.
Інші витрати, які не пов»язані з наслідками дорожньо-транспортної пригоди 24.06.2009 року відшкодуванню не підлягають у відповідності до вимог ст..60 ЦПК України.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині відмови у відшкодуванні матеріальної шкоди відповідачами підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позову.
Крім того, відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення з відповідача ПрАТ «СК «АСКО Донбас Північний» на користь позивача у межах ліміту відповідальності у відшкодування моральної шкоди 2 550 грн. (платіжним дорученням №127 від 23.01.2014 р. вказана шкода відшкодована в повному обсязі).
Проте, враховуючі, що позивач отримала легкі тілесні пошкодження внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_2, проходила лікування, докладала додаткових зусиль для організації свого життя, перенесла стрес, то вона має право на відшкодування моральної шкоди в даному випадку з винної особи відповідно до вимог ст.1194 ЦК України.
Відповідно до ч.1, п.1,2 ч.2, ч.3 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Так, судом прийнято до уваги, що відповідач ОСОБА_2 є пенсіонером та отримує пенсію у розмірі 2 803,19 грн., тому з урахуванням наведеного, колегія суддів вважає можливим частково задовольнити вимоги позивача у вказаній частині (а.с.99).
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст.23 ЦК України, тому підлягає скасуванню і з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути у відшкодування моральної шкоди 1 000 грн.
Відповідно до п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 243,60 грн.
Рішення суду першої інстанції в частині стягнення судового збору на користь держави з ПрАТ «СК АСКО Донбас Північний» підлягає зміні у відповідності до п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ( в редакції, яка діяла на час ухвалення рішення) та з відповідача ПрАТ «СК АСКО Донбас Північний» на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 114,70 грн.
Відповідно до п.4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дзержинського міського суду від 20 грудня 2013 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування матеріальної шкоди, відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_2 та змінити в частині стягнення судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 1 000 грн. та судовий збір на користь держави у розмірі 243,60 грн.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» на користь держави судовий збір у розмірі 114,70 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді :