ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2006 р. | № 05-6-22/31 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Добролюбової Т.В. |
суддів | Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю “Рост –Авто –Крим” |
на постанову Київського апеляційного | господарського суду |
від | 06.03.2006 |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Рост –Авто –Крим” |
до | Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Еталон” |
про | стягнення 51688,36 грн. |
В судове засідання представники не з’явились, повідомлені належно про час і місце розгляду касаційної скарги.
Товариством з обмеженою відповідальністю “Рост –Авто –Крим” у грудні 2005 заявлений позов про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Еталон” 51688,36 грн. страхового відшкодування.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2006, ухваленою суддею Шкурат А.М., у прийнятті позовної заяви відмовлено на підставі пункту 1 частини першої статті 62 Господарського процесуального кодексу, оскільки позовна заява всупереч приписам статті 21 Закону України “Про мови в Українській РСР” не була складена державною мовою України.
Київський апеляційний господарський суд у складі головуючого Алданової С.О., суддів Пантелієнко В.О. та Дзюбко П.О. постановою від 06.03.2006 перевірену ухвалу господарського суду міста Києва залишив без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Рост –Авто –Крим” залишив без задоволення. В постанові зазначено, що позовна заява повинна бути складена державною - українською мовою через те, що місцезнаходженням сторін у справі є територія України.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Рост –Авто –Крим” звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати судові акти у справі, та припинити провадження у справі. Касаційна скарга обґрунтована помилковим застосуванням судами приписів процесуального права, зокрема пункту 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України та порушенням приписів частини 2 статті 5 Закону України “Про мови в Українській РСР”, Закону України “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин”. При цьому товариство наголошувало на тому, що припис названої статті Господарського процесуального кодексу України не містить такої підстави відмови у прийнятті позову як мова, якою викладено позовну заяву. Заявник зазначає, що перелік підстав відмови у прийнятті позовної заяви за статтею 62 Господарського процесуального кодексу України є вичерпним. Водночас скаржник зазначає, що задля пришвидшення захисту своїх інтересів він повторно звернувся до господарського суду м. Києва із позовною заявою, викладеною українською мовою, і ця повторна заява призначена до розгляду місцевим господарським судом.
Від Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Еталон” відзив на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., перевіривши правильність застосування апеляційним судом приписів процесуального законодавства відзначає наступне.
Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що позовна заява всупереч приписам статті 21 Закону України “Про мови в Українській РСР” не була складена державною мовою України, а відтак дійшли помилкового висновку про наявність підстав для відмови у її прийнятті. Порядок прийняття позовних заяв до розгляду господарськими судами врегульовано відповідним процесуальним законом. Частина 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України визначає перелік підстав для повернення позовної заяви позивачеві. Так, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України; у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору; позов подано до підприємства, організації, які ліквідовано. Цей перелік підстав є вичерпним і розширенню не підлягає. Тобто суд не має права відмовити в прийнятті позовної заяви з підстав, інших, ніж викладені у цій статті. Припис названої статті не містить такої підстави відмови у прийнятті позову як мова, якою викладено позовну заяву. Разом з тим, необґрунтованим є посилання суду на статтю 21 Закону України “Про мови в Українській РСР”, як на підставу відмови у прийнятті позовної заяви. Відповідно до статті 3 Господарського процесуального кодексу України мова судочинства дійсно визначається статтею 21 Закону України “Про мови в Українській РСР”, згідно якої мовою
господарського судочинства є українська мова. Разом з тим, згідно до частини 2 статті 5 цього ж Закону громадяни вправі звертатися до державних, громадських органів, підприємств, установ і організацій українською чи іншою мовою їх роботи, російською мовою або мовою, прийнятною для сторін. Таким чином, відмовляючи Товариству з обмеженою відповідальністю “Рост –Авто –Крим” у прийнятті позовної заяви, господарські суди попередніх інстанцій порушили приписи процесуального права. З урахуванням викладеного, переглянуті судові акти підлягають скасуванню, а касаційна скарга задовольняється.
Водночас колегією суддів не враховується те, що позовна заява ТОВ “Рост –Авто –Крим”, викладена українською мовою, прийнята до розгляду господарським судом м. Києва, оскільки суд касаційної інстанції позов не розглядає, оцінку йому не дає і не перевіряє довід про тотожність предмету і підстав позовів, заявлених позивачем, тому позовна заява скеровується до господарського суду м. Києва для розгляду.
Керуючись статтями 81, 1115, 1117, пунктом 4 статті 1119, 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду міста Києва від 16.01.2006 у справі №05-6-22/31 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2006 у цій справі скасувати. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Рост –Авто –Крим” скерувати для розгляду до господрського суду м. Києва.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Рост –Авто –Крим” задовольнити.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Л.Продаєвич